Малий Бджолярський Круг у Рівне

«БДЖОЛИ – ТО ВОЛЯ, ТО – НАША ДОЛЯ»

mkr2018

21-22 квітня  дитячий табір відпочинку «Електронік» став місцем своєрідного паломництва для пасічників — тут, у надгоринському лісі біля села Кустин, Рівненського району, відбувся Малий Бджолярський Круг, який символічно відкрив  новий пасічний сезон.

Його учасниками стали бджолярі, вчені, підприємці з м.Києва, Волинської, Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської, Хмельницької, Житомирської, Київської,Полтавської, Сумської, Дніпропетровської, Донецької, Одеської областей – всього близько 300 зареєстрованих.

Розпочався захід у суботу ранковим ярмарком, де можна було придбати обладнання, одяг, лікувальні препарати, книги й часописи, а також різноманітні продукти бджільництва. Невдовзі відбулося урочисте підняття прапора Бджолярського круга. А вже в актовій залі священик і пасічник о.Василь відслужив короткий молебень, традиційно запалено велику свічку руками найстаршого учасника дев’яностолітнього Олексія Решетила і наймолодшого –десятирічного Максима Пархомця. Присутні виконали Гімн бджолярів, після чого почалася робота.

Вів засідання голова Ради Бджолярського Круга Володимир Дмитрук, віце-президент Спілки пасічників України, очільник Братства бджолярів землі Волинської «Ройовий Стан». Допомагав також  і Василь Соломка, «ДіД Василь», засновник і до недавнього часу незмінний керівник Кругу.

До присутніх з  вітальним словом звернувся заступник голови Рівненської облдержадміністрації  Ігор Тимошенко.
Учасників Круга привітали з врученням відзнак і подарунків голова Гільдії медоварів України Василь Барабаш, виконавчий директор Спілки пасічників України Тетяна Сушко, редактор журналу «Пасічник» з Хмельницького Валерій Горелік, відомий медовар Анатолій Тронь з Охтирки на Сумщині.

Цікавим було слово волинського пасічника і скульптора Василя Парахіна. Власні вірші прочитали Євген Ротченков і Павло Мельничук. Заступник начальника обласного управління культури і туризму Ярослава Гаврилова ознайомила з проектом «Медове коло» на Рівненщині. Про свою діяльність розповіли представники польської фірми LYSON-Україна. Про експорт українського меду йшлося у виступі віце-президента Спілки пасічників України Андрія Бажина.

Проблеми охорони бджіл підняв пасічник Денис Солдатов з Харкова. Науковці Олексій Лосєв і Володимир Постоєнко з Києва і харків’янка Ірина Маслій інформували про нові лікувальні засоби в боротьбі з хворобами бджіл. Відомі пасічники Володимир Малихін з Донеччини і Віктор Папп із Закарпаття розповіли про свої технології бджоловедення. Темою доповіді Володимира Очколаса з Полтавщини була велика рентабельна пасіка. Голова львівського братства «Рій» Микола Грибок розповів про співпрацю українських і польських бджолярів.

Представник агрофірми «Мрія» Василь Мартюк поінформував про взаємостосунки аграріїв з пасічниками.Головний редактор журналу «Український пасічник» Микола Осташевський розповів про проблеми свого видання. Багатьох учасників зацікавили  безвощинні технології, які пропагував Іван Григорчук з Одещини. Вчений і пасічник Юрій Дронь з Чернівців представив свій винахід – вулик «Бджільник».

Директор Гадяцького аграрного училища Наталія Сенчук розповіла про підготовку пасічників в очолюваному закладі. Вчений і практик Олександр Комісар з Києва справедливо й обґрунтовано захищав українські породи бджіл. Приємне враження у слухачів залишилося від виступу відомого апітерапевта із Львівщини Дмитра Синишина. Про лікування препаратами з бджолопродуктів розповів наш земляк із Сарн Данило Шабак.

З новинками медової косметики власного виготовлення учасників Кругу ознайомила лучанка Марія Шотік. ЇЇ землячка, етнограф, дослідниця поліського бджільництва Алла Дмитренко з допомогою слайдів і оригінальних записів відкрила цікаві сторінки минулого промислу. Родзинкою заходу стали фільми про колишнє й сучасне бортництво з коментарями рівненського етнографа Олексія Нагорнюка, демонстрація інструментів і обладнання з їх практичним застосуванням.

Учасникам зібрання співав українські та білоруські пісні Валерій Маренич.

Підготовка і проведення Малого Бджолярського Круга була справою його Ради,  лекторів, учасників ярмарку і, звичайно, господарів – моїх колег із Спілки пасічників Рівненщини. Найбільш активними були спілчани з рівненської районної організації, не буду називати їх прізвища окремо, щоб когось не забути.

Задля об’єктивності треба відзначити самовіддану роботу нашого лідера Андрія Тимощука, якому вперше довелося організовувати такий масштабний захід. Своєрідним дебютом у ролі керівника Бджолярський круг на Рівненщині став для відомого організатора пасічницького руху Володимира Дмитрука з Луцька. Судячи з вражень знайомих пасічників з різних куточків України, місце проведення вибране вдало.

Людям сподобався табір і ставлення до них, за це ми дякуємо його директору Володимирові Гершуну. Ми вдячні засобам масової інформації області, які знайомили краян з діяльністю нашої спілки, пропагували бджільництво, висвітлювали проведення Кругу.

До нових зустрічей, пасічники і шанувальники нашого промислу! Нехай вас надихають слова з Гімну бджолярів «Бджоли – то воля, то – наша доля!»

Микола УЖВІН, учасник Малого Бджолярського Кругу.

Вийшов перший номер журналу «РЕНТАБЕЛЬНА ПАСІКА»

 

01rp001
 
02rp001
 
03rp001

Колонка головного редактора
Зміст номерів журналу «РЕНТАБЕЛЬНА ПАСІКА»
Зміст номерів журналу БК

 

УМОВИ УЧАСТІ В ВИПУСКУ ТЕМАТИЧНОГО ЗБІРНИКА «РЕНТАБЕЛЬНА ПАСІКА»

01rp000 Збірник буде виходити два рази в рік: в квітні і в вересні. Обсяг 64 стор., формат 70х100 1/16 (як «Бджолярського круга»).
Редактор журналу Соломка В.О. тел.. +380984002742, +80501648852,
e-mail: didvasil@i.ua, сайт: http://bee.gktsn.com/bee/bk/jurnal/ .
Автори – провідні фахівці і грамотні пасічники України (і не тільки).

Редакція відкрита як для участі в випуску збірника, так і його розповсюдженню наступним чином. Всього в збірнику 8 блоків (лотів, акцій) по 8 стор. Вартість лота «А» з наповненням його учасником змістовним матеріалом — 3500 грн. Вартість лота «Б» без матеріалу учасника — 4500 грн. За публікацію матеріалів виплачується гонорар 125 грн за повну стор. (крім лота «А»). Після виходу збірника учасник отримує 125 примірників збірника за кожний блок. При реалізації повертається вартість акції + прибуток…

Матеріал до публікації допускається виключно рішенням редактора.

Передача матеріалів і оплата проводиться до 1 березня (весняного) і 1серпня (осіннього) збірника згідно укладеного договору.

Збірник буде виходити і в електронній формі.

 

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ:07501, Київська обл.
мст.Баришівка, а/с 36

Соломка Василий Алексеевич (ДіД Василь), головний редактор, почесний пасічник України, почесний медовар України, канд. техн. наук, провідний експерт МОЗ України з медичної техніки, автор понад 100 публікацій та 10 книг по продуктам бджільництва (серія «З Зошита ДіДа Василя»), член національної Спілки журналістів України.
Тел. 098-400-27-42, 050-164-88-52
Web site: bee.gktsn.com/bee/did-vasil
E-mail: didvasil@i.ua

Семенюк В.Ф. Інноваційні технології бджільництва

svf1
Семенюк Валерій Федорович
Бджоляр- дослідник, лауреат відзнаки Бджолярського Кругу «За небайдужість», учасник трьох Міжнародних Конгресів Апімондії, автор двох книжок з інноваційних технологій бджільництва та більше сорока статей в періодичних бджолярських виданнях.

 
 
 
 
 

svf2 Название: «Природне інтенсивне пасічникування».
Автор:В.Ф.Семенюк
Год выпуска: 2014

В книге представлены разработанные и практически исследованные автором инновационные технологии пчеловодства, которые, в совокупности с известными приемами, обеспечивают оптимальное использование биологического потенциала пчелиной семьи.

 

Технологии включают в себя двухсемейное содержание с пространственным разграничением пчел, трехуровневую селекцию аборигенных маток, оперативное управление качественным и количественным составом пчелиной семьи во время медосбора.

Важное практическое значение имеет апробированный способ зимовки под открытым небом, когда применяется удаление избыточной метаболической влаги за пределы гнезда с использованием капиллярного механизма при полном исключении конвективных потерь тепла и минимизации передачи тепла наружу за счет теплопроводности.

Рассмотрены также такие инновационные решения как универсальная ульевая рамка, которая позволяет пчелам строить легкоразъемные на стыке рамок беспрерывные соты, и органичный энергосохраняющий улей с внутренним теплообменом. На основе последних наработок может быть построена без использования полимерных материалов принципиально новая энергосберегающая многокорпусная ульевая система из унифицированных по размерам рамок и корпусов.

Книга рассчитана на широкое сообщество пасечников, как начинающих, так и с определенным опытом пчеловодства, может быть полезна и владельцам промышленных пасек.

 
 

Для заказа книги звонить по телефонам автора:ht1

+38 (050) 384-79-16; +38 (098) 033-47-49
E-mail: bees@voliacable.com

 
 

svf3 Название: «Створення та утримання сильних бджолиних сімей».
Автор:В.Ф.Семенюк
Год выпуска: 2016

В книге на основе многолетней практики обоснованы и изложены для практического использования мероприятия для целенаправленного создания и содержания сильных пчелиных семей с оптимальным использованием биологических связей их структурных составляющих.

Собственный опыт показывает, что пчеловодство с преимущественно сильными пчелиными семьями позволяет в 1,5 – 2 раза повысить выход товарного меда. Отмечено, что пасеки с преимущественно сильными семьями застрахованы от заболеваний пчел, на этих пасеках оптимально используется биологический потенциал пчелиных семей, такие семьи проявляют высокую устойчивость к неблагоприятным внешним факторам.

На опытно-производственной пасеке автора на протяжении 25 лет практически отсутствуют проявления каких-либо заболеваний пчел. Подчеркнуто, что в условиях глобального потепления, когда климатические изменения происходят быстрее, чем на это успевают эволюционно реагировать пчелиные семьи, содержание сильных пчелиных семей является одной из наиболее актуальных задач не только для достижения высоких текущих результатов, но и вообще для будущности пчел.

Книга рассчитана на пасечников-практиков и научных специалистов по пчеловодству.

 
 

Для заказа книги звонить по телефонам автора:ht1

+38 (050) 384-79-16; +38 (098) 033-47-49
E-mail: bees@voliacable.com

 
 

Семенюк Валерий Федорович с пчелами общается с шестидесятых годов прошлого столетия, начав помогать отцу на любительской дачной пасеке из семи семей. С 1985 года совладелец на паях товарной пасеки в родном селе отца на Черкащине.

С 1992 года самостоятельный владелец пасеки на Киевщине, на которой, из полученных от отца четырех отводков пчел украинской степной породы, довел численность семей до пятидесяти. В настоящее время содержит опытно-промышленную пасеку из 25 семей.

К 2008 году, на протяжении пятнадцати лет, используя свой многолетний опыт научной работы по физике плазмы и плазменной технологии, на основании литературных данных и собственных исследований наработал целый ряд оригинальных технологических приемов пчеловождения. Их принципиальным отличием является максимальный учет особенностей биологии пчелиных семей, что позволило получать высокие практические результаты, как по медосборам, так и по физическому здоровью пчел.

С 2008 года ему стало интересно поделиться своими результатами с пчеловодческим сообществом, сначала на Всеукраинском Бджолярском Круге, а затем, с благословения его фундатора и вдохновителя В.А.Соломки, и в пчеловодческой периодике.

И в настоящее время продолжает нарабатывать инновационные и полезные практически приемы пчеловодства. За свою многолетнюю пчеловодческую жизнь не купил ни одной матки, ни одного отводка, и является активным поборником отбора, содержания и размножения лучших местных пород пчел.

svf4

 
 

Контакты:

Семенюк Валерій Федорович
Тел. +38 (050) 384-79-16; +38 (098) 033-47-49
E-mail: bees@voliacable.com

  

Виставка з бджільництва (м. Дніпро)

1dp2018

 

 Громадська організація ”Обласна спілка Дніпровський пасічник” запрошує       17 березня 2018 року запрошуємо  на обласну виставку з бджільництва, яка відбудеться у приміщенні «ПК Металург» за адресою м.Дніпро, вул. Петра Калнишевського 27к (колишня вул. Косиора.), яка триватиме з 10:00 до 17:00 год.

На виставці братимуть участь виробники бджоло-інвентарю та обладнання Дніпропетровської та інших областей,  виробники ветпрепаратів, бджоло-продукції, яку можна буде придбати прямо на виставці, кращі виробники вощини, на обмін або купівлю. Великий вибір продукції бджільництва та апітерапії від провідних пасічників і господарств. Презентація питних медів від медоварів, членів «Гільдії медоварів України».

Одночасно з виставкою в великому  залі «ПК Металург» буде проходить, Міжнародна Наукова-практична конференція, на тему: «Іноваційні технології ефективного бджильництва» доповідачами якої будуть: представники облдержадміністрації, держспродспоживслужба, керівництво аграрного університету, керівництво всеукраїнської спілки пасічників, виступлять з промовами кращі фахівці нашої галузі.

 ЛАСКАВО ПРОСИМО, ДВЕРІ ВІДЧИНЕНІ УСІМ!

 

 Оргкомітет: 

 Сергій Іванович Староконь   т. ‎097-855-40-03, ‎095-712-92-92

Пастушок Роман Сергійович, розміщення виставкового обладнання, тел. 067-523-79-09, 050-550-17-36

Куцак Ігор Володимирович, розміщення реклами, виступи,  тел.067-991-43-40,‎066-799-15-79

Герб Павло Іванович,  (виступи),    тел.097-662-39-19

 Кучер Сергій Олександрович, (поселення),  тел.067-539-17-99

 

 

 

Бджільництво Слобожанщини – 2018

kh12

У м.Харків у приміщенні ФСК «Локомотив» ім. Героя України  Г.Кірпи 17–18 лютого 2018 року відбулася традиційна зимова виставка-ярмарок «Бджільництво Слобожанщини – 2018».

За минулі роки ярмарок набирав силу і популярність у бджолярів з різних регіонів країни. І сьогодні Слобожанський ярмарок став одним з найбільш яскравих і значимих заходів в Українському бджільництві. Не даремно говорять, що Харків столиця бджільництва — основні виробники бджолярського обладнання та реманенту знаходяться в місті та області.

Із-за постійного збільшення відвідувачів, кілька разів мінялося місце проведення (раніше виставки проводилися у Будинку офіцерів, в ДК «Залізничник»). Минулого року ярмарок проводився на другому поверсі ФСК «Локомотив», який був вибраний із-за великого приміщення під виставку, зручній прилеглій території, що дозволяє торгувати великим інвентарем з машин. І ніхто не чекав такого напливу відвідувачів, у черговий раз аншлаг! Рекордна кількість відвідувачів — більше п’яти тисяч…

Враховуючи таку кількість, цього року ярмарок проводився у розширеному форматі: ціле ігрове поле ФСК «Локомотив» та уся прилегла територія  приймали учасників та гостей. Величезна торгова площа, стенди з устаткуванням і продукцією бджільництва розміщені окремо — в різних залах, багато товару, вільні проходи, тому залишилися задоволені усі — і продавці, і покупці.

Як завжди, на ярмарку були представлені провідні вітчизняні виробники пасічного реманенту та інвентарю (АВВ-100, Павік, Чарунка, Меліса 93 …).

Також спільно зі своїм офіційним представником в Україні, інтернет-магазином «Ваша пасіка», познайомила зі своєю продукцією компанія Lyson, найбільший виробник бджолярського обладнання та реманенту у Польщі.

На виставці-ярмарку були представлені медогонки на будь-який смак і виробничу потужність, ручні і напівавтоматичні, сушарки, насоси, електронні пасічні ваги, димові гармати, димарі, годівниці для бджіл, пластикова тара для меду, рамки, вощина, насіння медоносних рослин…

Величезний асортимент захисних костюмів високої якості для бджолярів надали  інтернет-магазин «Долина меду», швейне виробництво «BeeForm», та інші. Препарати для бджіл від «Бровафарма», «Байєр», «Українські ветеринарні технології»

На майданчику перед «Локомотивом» можна було здати та обміняти віск на вощину, купити вулика, заготівлі для рамок, візок-підйомник «Апіліфт», алюмінієві листи, загалом був представлений величезний вибір різноманітного реманенту та інвентарю від великої кількості виробників.

Багато бджолярів ділилися своїми напрацюваннями: Володимир Шенберев презентував електропривод для медогонки «Умка-4», перший в Україні фахівець з ШО, матковод Юрій Вальчук та брати Труш пропонували станки ШО  своєї розробки,  Генадій Ізмайлов, Денис Фадєєв та Денис Лєбєдєв — нові вулики та нуклеуси з ППС.

Усі бджолярі могли отримати консультації досвідчених  фахівців, а також поспілкуватися з відомими авторами книг з бджільництва: Соломка В.О., Малихін В.Е., Корж В.М., Комісар О.Д., Горніч М.Л., Чухрай Т.М., придбати книги з автографами і сфотографуватися з авторами. Купити журнали Бджолярський круг, Бджоляр, Український Пасічник та поговорити з їх видавцями.

Великий вибір продукції бджільництва та апітерапии від провідних пасічників і господарств з різних областей України, також традиційні для Масляного тижня млинці,  та інші смаколики під різноманітні медові напої від медоварів Слобожанського крайового осередку Гільдії Медоварів України.

У рамках виставки  була проведена конференція на тему: «Актуальні питання бджільництва України».

Доповідали:

  • Стретович Володимир Миколайович — Президент «Спілки пасічників України»;
  • Руденко Євген Володимирович, професор — Належна бджолярська практика, як основа виробництва якісних продуктів бджільництва. Презентація книги;
  • Солдатов Денис Костянтинович, директор «Бджолопродукт» – Технології отримання якісного воску та вощини;
  • Веред Леонід Іванович, головний технолог ПСП «Дружба», с.Семенівка, Полтавська обл., господарство 3600 бджолосімей —  «Медовий конвеєр» — досвід ПСП Дружба;
  • Домбровський Валерій Петрович, директор «Київоблбджолопром» – Якісна вощина – основа здоров’я бджолиної сім’ї.  Впровадження новітніх технологій;
  • Смагін Валентин Васильович, директор ТОВ «Гера» — Експорт українського меду. Ціни та вимоги до якості меду;
  • Соломка Василь Олексійович «ДіД Василь» — Напрямки розвитку та можливості в реалізації продуктів бджільництва;
  • Моминул Хоуг, професор, Велика Британія – Створення власної брендової продукції;
  • Дмитрук Володимир Антонович, голова Братства бджолярів Землі Волинської «Ройовий Стан», віце-президент СПУ — Виробництво медових напоїв. Як законно продавати свої напої;
  • Осташевський Микола Дмитрович, Головний редактор журналу «Український пасічник» — Про забезпечення бджолярів якісною інформацією;
  • Томаш Лисонь, власник ТМ «Lyson», Польща  –  Презентація продукції компанії для українських пасічників;

По виступах:

  • У вітальному слові Володимир Стретович вкотре наголосив, що зустрічі і подібні заходи для пасічників відіграють неабияку роль у розвитку галузі бджільництва.
  • Професор Євген Руденко підняв важливе питання про симбіоз фермерів і пасічників, адже така співпраця буде вигідна і тим, і іншим.
  • Василь Соломка — підняв ще  кілька важливих питань. Зокрема, про формування грунтовної стратегії розвитку бджільництва в Україні та створення доданої вартості продукції, тобто можливості для пасічників отримати додатковий прибуток. Крім того, Василь Соломка відмітив, що виробництво меду в Україні орієнтується на зовнішній ринок, який не може похвалитися стабільністю. Тому стратегія розвитку бджільництва має бути орієнтована не на збільшення кількості бджолосімей і валу продукції, а на більш стабільний внутрішній ринок і технології доробки меду. За рахунок збільшення урожайності шляхом запилення бджолами тільки на соняшникові і ріпаку можна отримати більше 50 млрд. грн.. прибутку. Тому фермерам і пасічникам варто серйозно задумуватися над створенням промислових пасік та переорієнтації на запилення сільгоспкультур.
  • Володимир Дмитрук розповів про питні меди — напої, які наші предки пили ще з дохристиянських часів, зараз почалося відродження виробництва цієї продукції. Технологію виробництва варених і ставлених медів українські пасічники освоїли добре. «Але, на жаль, українське законодавство не має бази, яка б дозволила легально продавати українські питні меди високої якості. Адже згідно чинних законів України, виробництво спиртних напоїв міцністю більше 8,5 % має бути ліцензованим та вимагає акцизної марки», — зазначив знаменитий медовар. Отож, пасічникам і медоварам доведеться добре потрудитися найближчим часом на війні з бюрократією.
  • Микола Осташевський розповідав про забезпечення бджолярів якісною інформацією. За його словами, у сучасному цифровому світі паперовим виданням типу «Український пасічник» складно конкурувати з онлайн ЗМІ.
  • Томаш Лисонь і Тетяна Мізера розповіли відвідувачам конференції про особливості розвитку бджільництва в сусідній Польщі та презентували рішення для пасічників компанії «LYSON». Українські пасічники мають унікальні умови для виробництва і експорту меду. Сподіваюся, що найближчим часом ви це відчуєте по розвитку своєї економіки, а ми завжди готові вам у цьому допомогати», — відмітив власник ТМ «LYSON» Томаш Лисонь.

Багато уваги доповідачі конференції приділили особливостям бджолярської справи — говорили про технології отримання якісного воску та вощини, профілактику та захист бджіл від хвороб і шкідників, про вимоги до якості меду для зовнішнього і внутрішнього ринку.

Також у рамках виставки-ярмарку на сусідньому майданчику  уперше був проведений відкритий чемпіонат з волейболу серед пасічників. Перемогла дружба!

Найяскравішими враженнями заходу стали зустрічі і спілкування з друзями з усієї України!

P.S. Про плани:  Наступна традиційна зимова  виставка-ярмарок за попередньою домовленістю відбудеться 2-3 березня 2019 року, на початку Масляного тижня. Отож є час для коректування планів та бронювання квитків тощо.

Відкриття пасічного сезону-2018

mbk2_2018

 

За рішенням Ради Бджолярського кругу традиційне відкриття пасічного сезону 2018 року  відбудеться 21-22 квітня у м.Рівне (Дитячий санаторно-оздоровчий комплекс «Електронік-Рівне», біля с.Кустин) та 28-29 квітня у смт.Градижзьк (Дитячий табір «Чайка», на горі Пивисі).

В програмі: проведення провідними пасічниками та вченими країни лекцій, виступів та майстер-класів;  презентація нових книг, використання продуктів бджільництва в апітерапії, ознайомлення з новинками та обмін досвідом;  інформація про діяльність СПУ та Гільдії медоварів України.

Кустин: 1)    ТЕХНОЛОГІЇ ПАСІЧНИКУВАННЯ, О.Д.Комісар;
2)ХВОРОБИ БДЖІЛ, доктор біол. наук., проф. Є.В.Руденко;
3)ІНСТРУМЕНТИ ТА ОБЛАДНАННЯ, член ради Бджолярського Кругу, голова науково-виробничого кооперативу «Павік» Ю.М.Гуслій;
4) АПІТЕРАПІЯ, почесний апітерапевт  Д.М.Синишин;
5) МЕДОВАРІННЯ, голова ГО «Гільдія медоварів України» В.С.Барабаш  та В.А.Дмитрук;
6)МЕДОВА КОСМЕТИКА, Марія Шотік;
7)ПОЛІСЬКЕ БОРТНИЦТВО, майстер-клас з участю О.Нагорнюка і Ю.Старинського. 

Градижзьк: У виступах та в обговоренні проблем галузі ви почуєте: батька Бджолярського Кругу Соломку В.О.(ДіДа Василя), голову СПУ Стретовича В.М., зав. кафедрою бджільництва НУБіП Лосева О.М., зав. лаб. хвороб бджіл НДІ ветеринарії канд.вет. наук Маслій І.Г., відомих науковців та пасічників: Шпичак О.С.-Харківська фармакадемія, канд.наук, Нагорнюка В.І., канд.біол. наук Комісара О.Д., Малихіна В.Є., док. наук Семенюка В.Ф., Коржа В,М., Кобцева О.М., Крючкова М.М., Юхна О.М., Гальченка В.В., Піднебесного Д.Д. (про лікувальні продукти), Бажина А.В.( все про закупівлю та експорт меду), Семигреєнка С.В., Очколаса В.В.  (ПСП «Дружба»), провідних виробників обладнання: Руденко В.І.(АВВ-100), Саніна Ю.К.(Чарунка), Лемішева С.М.(Меліса-93), Гуслія Ю.М.(ПАВІК), Пуфлера В.Ф., Ткаченка Г.В., Бурякова І.В. та ін.

Всеукраїнська виставка-ярмарок обладнання, вощини та реманенту за участі провідних підприємств та господарств України (і не тільки), оздоровчої продукції бджільництва, питних медів.

 

Організатори заходу: Рада «Бджолярського кругу», Спілка пасічників Рівненщини, Придніпровська (Градизько-Кременчуцька) спілка пасічників та медоварів та Градижзька селищна рада.

Як їхати:

Кустин: З автостанції Рівного (вул. Київська, 40) маршрутними автобусами «Рівне-Олександрія»,  «Рівне-Волошки» до с.Кустин, дитячий санаторно-оздоровчий комплекс «Електронік-Рівне».

Тим, хто на «конях», якщо їхати з Києва по Брест-Литовському шосе- Е40/М06, перед м. Рівне на кільцевій розв’язці поверніть праворуч  на автомагістраль в напрямку  «Сарни» і далі продовжуйте рухатись по Р05 до с.Кустин.

Градижзьк: Автомобільний шлях Бориспіль-Дніпропетровськ: від Борисполя 220 км, від Кременчука 25 км. Маршрутки та автобуси з Києва на Кременчук, Дніпропетровськ, Сімферополь та в зворотному напрямі їдуть через Градизьк.

Залізничні станції: Кременчук (потяги з Одеси, Херсона, Харкова, Києва, Бахмача) в 25 км; Oлександрія (потяги зі Львова та Донецька) в 70 км.

Тим, хто на «конях», якщо їхати з Києва, то в Градизьку на перехресті (показчик на елеватор «Нібулон») повернути праворуч і всюди по головній, якщо з Кременчука, то на перехресті (показник на Погреби) повернути ліворуч і їхати кілометрів чотири.

З автостанції у Градизьку таксі привезе вас у табір.

 

 Про гроші: оргвнесок 100 грн. з учасника, проживання — 150 грн. в «Електронік-Рівне», 100 грн. в «Чайці»;  вечеря+сніданок 100 грн.;  ярмаркове місце-безкоштовно. Торби також не забувайте-вони вам згодяться.

Заїзд у п’ятницю з обіду,  від’їзд у неділю після 14.00. Початок майстер-класів  у суботу  об 11.00. До цього — реєстрація, поселення, ярмаркування, спілкування…

Також  святкова вечеря з нагоди відкриття сезону.

 

bk_volia

 

Телефонувати:

 по Кустину:

  • загальні питання-  до Тимощука Андрія Богдановича, тел. 096 336-20-49, e-mail: rivne.krug@gmail.com;
  • з питань виспупів, виставки обладнання та організації ярмарку— до Дмитрука Володимира Антоновича, тел. 050 378-56-83, e-mail: dmytruk.lutsk@ukr.net;
  • з питань  побуту (в т.ч. харчування)- до Черняк Євгенії Петрівни, тел. 097 359-25-67.

По Градижзьку:

  • з питань виспупів— до Дмитрука Володимира Антоновича, тел. 050 378-56-83, e-mail: dmytruk.lutsk@ukr.net;
  • з питань виставки та обладнання- до Гуслія Юрія Михайловича, тел.096 80-36-189, 050 44-87-725, e-mail: gusliy@ukr.net;
  • загальні питання- до Юхна Олександра Миколайовича, тел.066 99-32-853,  097 513-56-76.

 

Web site:  http://bee.gktsn.com/bee/bk

E-mail:     didvasil@i.ua

 

Рада Бджолярського кругу

 

Компанії «АВВ-100» 130 років

avv174avv175avv176
avv177

avv170Компанія по виробництву бджолярського
інвентаря і устаткування «АВВ-100»

62303, Україна, Харківська область, м.Дергачі, вул. 23 Серпня, 6А

 

Контактні телефони :

(098) 740-68-82

(093) 300-75-33

(050) 80-22-064

(050) 98-18-671

(097) 53-46-828

+38 (05763) 2-06-81
(понеділок-п’ятниця з 8.00 до 16.30)

Web site: www.avv-100.com.ua
E-mail: aiv_rudi@ukr.net
Skype : elena.avv100

 

XV Всеукраїнський БДЖОЛЯРСЬКИЙ КРУГ

soicha2-17

Прес-реліз

В цьому році вже вкотре найнебайдужіші пасічники України, як журавлі у Вирій, потягнулися на Бджолярський Круг, який відбувся 7-8 жовтня 2017р., на базі  відпочинку Соіча (SOICH Park) у смт.Старий Салтів, Харківської обл.  А започаткований він був на Пасіці ДіДа Василя в урочищі Бірки 15 років тому.

ХV Ювілейне всеукраїнське зібрання пасічників «Бджолярський Круг» проведено за активної  участі Ради Бджолярського Кругу, Соломки В.О. (ДіД Василь),  Гуслія Ю.М. та слобожанських  пасічників: Дейнеки Ф. М., Дегтярьова М.О. та Мироненка М.В.

Зібралася еліта українського бджільництва — До «Рою» прибуло  більше ніж 800 чол. (зареєструвалось   678 учасників та гостей, в т.ч. були і іноземці).

Цей захід щонайпотужніший в історії  Бджолярського Кругу.

 Вели зібрання  Дмитрук В.А. (голова Братства бджолярів Землі Волинської «Ройовий Стан», віце-президент СПУ) та ДіД Василь.

br_fl
Уперше в історії Кругу захід розпочався з підйому Прапора. Цього року у Бджолярського Кругу  з’явився також і свій Прапор.

 
 
 

Служба Божа відправлена батюшкою Вадимом церковної громади Старого Салтова. По традиції були запалені свічки найстарішим на зібранні пасічником Орловим Валентином Михайловичем (80 років) і наймолодшими учасниками зібрання (15 років та 12 років). Хвилиною мовчання вшанували  пасічників, які  за рік відійшли у Вічність…

Пролунав «Гімн бджолярів України»  (автор слів Соломка В.О.) у виконанні учасників зібрання.

ДіД Василь передав Булаву Кругу Володимиру Дмитруку із словами напуття, щоб той гідно замінив його у Крузі  надалі, на що Володимир відповів, що замінити ДіДа Василя ніхто не зможе… Адже не даремно говорять Бджолярський Круг ДіДа Василя!

bkbul

Зал довго аплодувал ДіДові Василю…  А  В.Дмитрук зобовязався гідно продовжити зібрання Кругів і закликав всіх допомагати в цьому.

  У перший день 7-го жовтня проводилось пленарне засідання, у другий, 8-го — робота по секціях: «Технології пасічникування» (кандідат біол. наук Комісар О.Д.), «Питні меди та оздоровчі продукти бджільництва (Голова Гільдії медоварів України Барабаш В.С.), «Обладнання» (Голова науково-виробничого кооперативу «Павік»  Гуслій Ю.М.), «Хвороби бджіл» (доктор вет. наук, проф. Руденко Є.В.), «Апітерапія» (лікар-невропатолог, апітерапевт Сенишин Д.М.).

На пленарному засіданні пролунали вітальні слова:

Від Гільдії медоварів України, Спілки пасічників України,  Національної Спілки бджолярів Казахстану Бал-Ара,  Адміністрації Вовчанського району і смт.Старий Салтів.

На пленарному засіданні слухали наступні доповіді:

  1. Соломка В.О. (ДіД Василь) «БДЖОЛЯРСЬКОМУ КРУГУ (ПАСІЧНІЙ «ДЕВЯТИНІ») П’ЯТНАДЦЯТЬ!!!»
  2.  Коновалов П.П. — директор компанії «Справжній мед», член Національної Спілки бджолярів Казахстану «Виведення продукції на ринок. Збільшення продажів.»
  3. Руденко Є.В. — директор ИЖ НААН, д-р вет. наук, професор, член-кореспондент НААН, Заслужений працівник сільського господарства України «Ціна на мед – якою вона повинна бути?»
  4. Доктор економічних наук Момінул Хог  «Про світовий експорт меду»
  5. Нагорнюк В.І.  Професійний пасічник, віце-президент СПУ  «Про Апімондію-2017. Про стан ринку меду»
  6. Семигреєнко С.В. — засновник ПСП «Дружба» «Запилення як один з найефективніших шляхів покращення роботи АПК»
  7. Очколас В.В. — керівник проекту із встановлення найбільшої промислової пасіки в Україні  «Отруєння бджіл в Україні як масове явище в 2017 році та шляхи боротьби з ним. Вплив отруєння на якість меду та наслідки»
  8. Вовнянко  М.І.-  пасічник і медовар «Технологія варіння сусла високої концентрації»
  9. Малихін В.Є. — лауреат Золотої відзнаки Бджолярського Кругу «Резерви  жирового тіла бджоли» (виступ на конгресі Апімондії)
  10.  «Презентація сайту Бжолярського Кругу»
  11. Корж В.М.- автор численних публікацій та книг по бджільництву, голова громадської організації «Фонд Прокоповича П. І.» «20 років на видавничій ниві.»
  12. «Презентація місця проведення Малого Бджолярського Кругу»
  13. Діговцов В.В.- пасічник з АР Крим  «Нозематоз у вуликах. Вісктопка, віскопрес»
  14. Горб Б.С.   «Про інверт»
  15. Григорчук І. (Одеська обл.) «Підставки під вулики»
  16. Семенюк В.Ф. докт. фіз.-мат наук. і Семенюк Н.І.   «Наукові програми на 45-му конгресі Апімондії»
  17. Домбровский В.П. —  директор ТОВ «Київбджолопром» «Про прополісну вощину» (виступ на конгресі Апімондії)
  18. Герб Павло + Кучер Сергій  «На виставці АпіЄКСПО та  на турецькій пасіці»
  19. Пундор Мирон — експерт ринку «Бджільництво в сільському господарстві (Світова практика)»
  20. Гуслій Ю.М. — Голова науково-виробничого кооперативу «Павік»  «Обладнання на АпіЄКСПО»

Організовано масштабну виставку та ярмарок бджолярського реманенту. Запроваджено спеціальні призи за кращі експонати виставки, Конкурсна комісія на чолі з  Гуслієм Ю.М. визначилася з переможцями цього конкурсу.

 

Після доповіді Володимира Очколаса про отруєння бджіл надійшла пропозиція направити лист-звернення до голови Спілки пасічників України Володимира Стретовича від учасників XV Бджолярського Круга.

bkzvernenay

 


bk17
bk17

 

Нагороди за значний внесок у розвиток бджільництва нашої країни:
diplom1Найвищою нагородою в галузіпасічництва Золотою відзнакою Бджолярського Кругу «За рентабельну пасіку» нагороджені: Нагорнюк В.І. (Київська обл.),  Корж В.М. (м.Харків), Вовнянко  М.І. (Черніговська обл.).
Прийняте клопотання Кругу до Ради Спілки пасічників України про присвоєння лауреатам  Золотої відзнаки звання «Почесний пасічник України».

Дипломами Кругу і відзнакою, яку кругівці називають медаллю «За небайдужість», нагороджено: Моісеенко В.М.,  Староконя С.І.,  Довгаль О.І.,  Мироненко М.В. за вагомий внесок в розвиток бджільництва України.

Кулуарних зібрань та виступів було без ліку. На завершення був концерт чоловічого вокального гурту «Надія» Вовчанського районного будинку культури.

 

А ввечері  з суботи на неділю була «бджолина девятина» (пасічні «обжинки»): творили чарку, співали, танцювали, гомоніли… Над гладінню вод Салтовського водосховища лунав Гімн бджолярів України написаний 16 років тому «ДіДом Василем»  в урочищі Бірки Баришівського району:

Медом  і  хлібом, з  сином  і  дідом

Ми  відбудуєм  країну

Разом  з  бджолою  всім  нашим  роєм 

Славимо  ми  Україну!!!

 

vs172

 

Ветпрепараты

nsc0

ННЦ „ИНСТИТУТ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ И КЛИНИЧЕСКОЙ ВЕТЕРИНАРНОЙ МЕДИЦИНЬІ”

ООО НАУЧНО-ПРОИЗВОДСТВЕННОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ «ВЕТЕРИНАРНАЯ МЕДИЦИНА”

nsc2
 

УВАЖАЕМЫЕ КОЛЛЕГИ!

ООО НИП «Ветеринарная медицина» и ННЦ «Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины» производит несколько видов препаратов, которые вы можете приобрести у нас, а именно:

АПИТОНУС — представитель нового поколения биологически активных препаратов, способствующих восстановлению ослабленного организма пчелы на фоне поражения варроозом и возбудителями инфекционных заболеваний (аскосфероз, гнильцы и другие). Препарат содержит весь комплекс необходимых аминокислот, микроэлементов, белков и углеводов. Упомянутые компоненты легко усваиваются организмом пчелы, что гарантирует высокий уровень развития пчелосемей и повышения природных факторов иммунитета.

Апитонус сочетается с другими лечебными препаратами при их комплексном использовании. Применяют в период весенней подкормки, что позволяет достичь увеличения численности расплода, стойкого к заболеванию аскосферозом и гнильцами. Один флакон биостимулятора (1 доза) растворяется в 5 литрах сахарного сиропа. Обработки проводят из расчета 100 мл на улочку с пчёлами 5-6 раз с интервалом 4-5 дней. Срок годности 24 месяца.

ВАРРОАЦИД — термические полоски для лечения и диагностики варрооза пчел. Для изготовления полосок используют 12,5 % концентрат-эмульсию амитраза. Эта лекарственная форма обеспечивает высокий лечебный эффект (95-99%) и рекомендуется для проведения противоварроатозных обработок в течение всего пчеловодного сезона (весной, летом, осенью).

Использование препарата позволяет контролировать степень пораженности семей пчел клещом и удерживать ее на минимальном уровне. Препарат применяют из расчета 1 полоска на 10-12 рамок, на лежак — 2 полоски (20-24 рамки), трижды с интервалом 4-7 дней. Препарат выпускается по 20 полосок в упаковке. Срок годности 6 месяцев.

АПИСАН — аналог всемирно известных противоварроатозных препаратов, таких как апистан (Швейцария), байварол (Германия). Оригинальная препаративная форма разработана в лаборатории изучения болезней пчел ННЦ «ИЭКВМ» и изготавливается с использованием флювалината натрия.

“Аписан” относится к новому поколению препаратов контактного действия, простой и удобный в применении благодаря возможности длительного действия при однократном использовании. Пролонгированное действие препарата обусловлено постоянным выделением действующего вещества из полосок.

Препарат действует только на клеща, безвреден для пчел и не загрязняет продукты пчеловодства. «Аписан» рекомендуется применять весной (до начала основного медосбора) и летом (после откачки товарного меда) из расчета 2 полоски на 10 рамок, 4 полоски на 12-16 рамок. Полоски размещают возле рамок с расплодом на срок не менее 15 дней. Срок годности 24 мес.

ТАКТАМИТ – 12,5%. концентрат — эмульсия амитраза Высокоэффективный препарат для заключительных обработок против варрооза пчел. Применяется в виде водного раствора из расчета 1 мл на 2 литра воды по 10 мл раствора на рамку с пчелами. Обработки проводят дважды с интервалом 7 дней сразу после полного выхода расплода, при температуре окружающей среды ниже 5°С. 1 мл препарата достаточно для обработки 20-25 пчелосемей. Эффективность применения препарата до 99,8%. Срок годности — 2 года.

ОКСАЛВАР – раствор сахарного сиропа (1:1), содержащий 3,5 % щавелевой кислоты, которым поливают пчел в межрамочном пространстве проявляет выраженное акарицидное действие на клещей Varroa. Эффективность препарата составляет 95–98 %. Действующее вещество – щавелевая кислота – сильная органическая кислота.

Оксалвар используют осенью сразу после полного выхода последнего расплода пчёл (заключительная обработка) для борьбы с клещом Varroa destructor. Срок хранения – 12 месяцев.

ВАРАСИДпластины и фильтровального картона в полиэтиленовом пакете с отверстиями. Отдельно прилагается флакон с 80 мл 60 % раствором муравьиной кислоты, пары которой проявляют выраженное акарицидное действие на клещей Varroa. Применяют весной, после облета при температуре не ниже 15 0С, летом при температуре не выше 15–20 0С в течение 10–14 дней с интервалом 4–7 дней. Срок хранения – 12 месяцев.

БИЛАРВжидкость во флаконе в количестве 9 мл, которая содержит инактивированные (убитые) микроорганизмы Paenibacillus larvae, subsp. larvae., Мelisococcus pluton, а также питательную среду, на которой их культивировали. Препарат проявляет выраженные антагонистические, иммуностимулирующие свойства. Применяют для профилактики и лечения семей пчел против гнильцовых болезней.

Один флакон препарата растворяют в 2,5 л сахарного сиропа и скармливают из расчета 0,5 л на семью. Обработки повторяют 4–5 раз с интервалом 2–4 дня. Хранить в условиях бытового холодильника (+4 0С). Срок годности – 6 месяцев.

БИЛАКТжидкость во флаконе в количестве 9 мл, которая содержит микроорганизмы Lactobacillus і Bifidobacterium в количестве 1х 108 микробных тел/ см3, а также питательную среду, на которой их культивировали. Препарат способствует физиологическому развитию пчелиных семей за счет полезных свойств нормальной микрофлоры кишечника пчелы, которые предотвращают прикрепление патогенов к слизистой ж.к.т.

Один флакон препарата растворяют в 2,5 л сахарного сиропа и скармливают из расчета 0,5 л на семью. Обработки повторяют 4–5 раз с интервалом 2–4 дня. Хранить в условиях бытового холодильника(+4 0С). Срок годности – 6 месяцев.

ГУАНИДЕЗ – набор из трёх компонентов: ПГМГ (20 %±1 %), перекиси водовода (35 %±1 %) и ДМСО(0,5 %). Препарат проявляет выраженные противомикробные, дезодорирующие свойства. Предназначен для дезинфекции соторамок.

Рабочий раствор готовят непосредственно перед использованием путем смешивания трех компонентов, в одной емкости и доведением общего количества раствора до 1 л. Через 10–12 часов обработанные поверхности промывают водой и высушивают. Выпускают комплект во флаконах темного пластика по 80 мл ПГМГ и перекись водорода ив ампуле ДМСО 0,5 мл. Срок годности препарата – 12 месяцев.

ДЗПТ-2 – глютаровый альдегід, 25 %., ПАВ. Предназначен для дезинфекции помещений, инвентаря и оборудования. Используют водные растворы после тщательной санитарной очистки поверхностей. Выпускают во флаконах по 80 см3. Разводят до 1 л. После обработки поверхности промывают водой и высушивают. Срок годности – 12 мес.  Производитель: ТОВ «НДП «Ветеринарна медицина».

ИЗАТИЗОН. комплексный противовирусный препарат, который обладает широким спектром действия, обеспечивает высокий лечебно-профилактический противовоспалительный эффект, повышает резистентность организма пчел. Проникая легко через  биологические барьеры, блокирует репродукцию вирусов, угнетает размножение патогенных микроорганизмов.

Используют изатизон с марта по сентябрь с кормом или аэрозольно в разведении 1:100 с профилактической и 1:50 с лечебной целью, четырехкратно, через 48 часов. Выпускают во флаконах темного стекла по 25 мл. Его достаточно для курса обработок 3–6 семей. Срок годности 5 года.

ПРИМАНКА «РАТЛОН» – средство для уничтожения крыс и мышей, применяется с зерном. Раскладывается по территории пасеки, хранилищах, в местах недоступных для пчёл, домашних животных и детей. Флакон –20 см3 – на 1 кг зерна достаточно для обработки 1000 м2 площади.

Расчетный счет 26005166843600,  АКИБ, «УКРСИББАНК» МФО 351005 ІПН357014520301ЄДРПОУ 35701456

Лаборатория изучения болезней пчел ННЦ „ИЭКВМ”

61023 г. Харьков, ул. Пушкинская, 83

тел. (057) 707-20-04 – лаборатория; факс: (057) 704-12-87

зав. лаб., канд. ветеринарных наук: Маслий Ирина Григорьевна, (050)1877159, (096)7620007

вед. науч. сотр.: Немкова Светлана Николаевна, +38(068) 6097449

 

Медоваріння в Україні в ІІІ тисячолітті нової ери

Так називається експозиція музею відкритого 8 квітня 2017 р.
в сільській хаті на «Пасіці ДіДа Василя».

Саме в цій хаті в 2004р. на Масляну три медовари відомих на сьогодні в Україні (і не тільки) провели перший конкурс своїх питних медів, обмінялися знаннями і прийняли рішення через рік зібратися знову в більш  широкому  колі. Через 5 років створена в 2008 р. Гільдія медоварів  України саме їх нагородила відзнакою «Піонер медоваріння України». В експозиції їх фото «Піонерів» розміщені зразу ж після фото корифеїв медоваріння.

vs75m0

    «Корифеї» медоваріння в Україні: І.Корабльов (  Автор кн.. «Як самому зварити мед та зробити медо-овочеве вино». – Харків. -1929 р. ), Т.Цесельский      ( Автор кн. «Искусство призводства напитков из меда и фруктов».- 1910.)  , В.Скуратівський  («Кухоль меду»,     р.)   та їх книги.

vs75m1

Центральний стенд експозиції

Зліва: «Піонери» медоваріння в Україні: В.Соломка (автор  кн.. «Медові трунки. Давні рецепти і технології», «Питні меди і ваше здоров’я», «Питные меды. Рецепты и технологии», «50 НЕ для медоварів»), М.Горніч («Медові вина»), О. Кобцев, С.Гопалов.

В центрі: Абсолютні переможці всеукраїнських конкурсів медоварів (володарі Гран-прі) 2006-2017 рр: О.Гриценко, О.Литовченко, В.Бабенко, С.Тулинський, К.Лабага, Я.Лабага, К.Лецин, О.Бугарь,  О.Юхно, Н.Сабашенко, І.Андрусів, Г.Утюж,  Г.Лєбухов.

Справа: Переможці міжнародних і всеукраїнських конкурсів: О.Кобцев  (Золота медаль Апімондії 2007 р.), М.Вовнянко (Срібна медаль на конкурсі Золотий грифон (Ялта) в 2008 р., лауреат конкурсу 100 кращих товарів року  ….  р.), В.Дмитрук Лауреат  конкурсів «100 кращих товарів України» 2011, 2012 і 2013 рр., переможець 8-го  міжнародного ярмарку «Екогала-2014» (Польща), 4-е місце на міжнародній туристичній біржі ІТВ в 2013 р. (Берлін). О.Нєженський В 2010 р. на міжнароднму конкурсі  «Солнечный Таирова»   4 (!) дипломи і 1-ше місце в конкурсі «Вибір споживача». В 2013 р. на конкурсі «Живе вино України» Золотий кубок «Вибір споживача».

На стендах всі зразки питних медів-переможців та реквізити їх авторів, дипломи, кубки, сертифікати, медалі конкурсів, відзнаки Бджолярського кругу, диплом першого Почесного медовара України та СОВА з присвятою: «Мудрість це розум настояний на совісті. Дідові Василеві від внуків медоварів» в честь 10-тиріччя відродження медоваріння в Україні.

vs75m2

Окремий стенд присвячений діяльності та досягненням Гільдії медоварів України.

Мета створення музею відродження традицій медоваріння в Україні, створення методичного центру по впровадженню нових технологій медоваріння, демонстрація досягнень українського бджільництва, популяризація благородного національного напою та професії  пасічника.

Previous Image
Next Image

Першими відвідувачами музею були гості святкування 75-річчя ДіДа Василя.

vs75m3

І я там був. Мед-пиво пив, по вусам текло і в рот попало…

 

Істина у вині

(зі статті «На пасіці у Діда Василя»)

Пасіка Діда Василя, окрім того, що є місцем революційних відкриттів у бджільництві, це, напевно, якийсь енергетичний центр. Ще одне досягнення, що тут започатковане й має колосальні перспективи, – відродження древніх традицій медоваріння. Питні меди, медівка, медові вина підкоряють сьогодні смаки найвибагливіших гурманів.

А виготовляються такі напої за унікальною рецептурою Діда Василя. У 2008 році за його ініціативи створена Гільдія медоварів України, яка впроваджує нові методи виробництва медових напоїв і популяризує їх. У музеї медоваріння на пасіці Діда Василя зібрані унікальні екземпляри, деякі з яких виривали з руками на міжнародних аукціонах.

І всі питні меди сьогодні створюються пасічниками за одним рецептом, написаним Василем Соломкою, і лише той, хто має хоч найменшу фантазію, проявляє творчість та робить напої на свій смак.

Найцінніший експонат музею – подарована дерев’яна сова з написом: «Мудрість – це розум настояний на совісті» (Діду від «внуків» медоварів).

А чого варта лише оцінка винахідників благородного напою – французької делегації, котра була вражена тим, що вино можна робити без винограду. Спробувала вина Діда Василя і семенівська делегація. До речі, ця пасіка приймала безліч груп, найбільша з яких налічувала близько 200 чоловік!

Та ніхто ніколи не відчував ніяких незручностей на маленькій пасіці, що налічує декілька десятків вуликів. Це завдяки хазяйці обійстя, супутниці відомого пасічника, – Вірі Петрівні. Ну а найголовніше – незабутня атмосфера, яка панує у селищі Баришівка, що на Київщині.

Михайло ПОГРІБНИЙ
(Регіональний розважальний портал
«Семенівські вісті»)

Бджоли то воля, то наша доля!

(з роздумів після V з’їзду пасічників України)

«Итак увидел я , что нет ничего

лучше как наслаждаться человеку делами

своими, потому что это – доля его; ибо

кто приведёт его посмотреть на

то, что будет после него».

                              Еклизиаст 3,22

На останньому з’їзді пасічників України мене вразили висловлювання головуючого на зібранні п. Гореліка О.М. Їх було декілька, але (зміст) лейтмотив їх був один і той же: — «Ви ракетники, от і займайтесь своїми ракетами. Ми ж до Вас не ліземо з своїми порадами, як будувати ракети!» Паралельно головуючий неодноразово підкреслював свою професію зоотехніка і визначну вагу у бджільництві. І це таки правда, бо він голова бізнесової фірми Хмельницького облбджолопрому і керівник регіональної спілки, але зоотехнік не бджолиний…

По моїх скромних прикидах більшість делегатів з’їзду в залі і були саме «ракетчиками», якщо вважати за таких бджолярів, чия професія за дипломами чи іншими документами не пасічник ( дипломів пасічника не мають, як доречі, і п. Горелік) і всі промовчали.

Промовчали: Рибаков В.М. — директор агропромислової фірми «Кримбджолопродукт-ХХІ ст.», військовий з високим званням.

Неженський О.О. – капітан ІІ рангу з атомних підводних крейсерів (сьогодні чи не найбільше в Україні бджологосподарство, в т.ч. пасіка 1600 сімей).

Громовий В.М. – вища радіотехнічна освіта і робота в «оборонці» (про нього далі);

Горніч М.Л. – інженер електронник, робота в «оборонці» (див. далі) і багато інших.

Промовчав і я грішний. Хоча три роки прослужив в ракетних військах, вища радіотехнічна освіта і 25 років праці в «оборонці» та й кандидат «не бджолиних» наук — одним словом ярлик «ракетчика» то на мене. До категорії «ракетчиків» можна з повним правом віднести і вчителів, і лікарів, і міліціонерів, і військових, і шахтарів, і водіїв, і селян, і городян, які з певних обставин прийшли до бджіл і до нас з Вами з добрими намірами, бажанням і вмінням працювати.

Можна привести цілий список «ракетчиків» і я впевнений, що він зайняв би не одну сторінку, але для чого це. Лише для того, щоб заперечити функціонерові бджільництва, який зарвався. Але ж і п. Горелік не пасічник за освітою, сьогодні один з провідників галузі і виходячи з того, що головує на третьому з’їзді поспіль – один з найвпливовіших. Тому то його слова варті уваги, бо характеризують відношення верхівників нашого бджільництва (з десяток) до основної маси бджолярів, а це декілька сотень тисяч…!!!

Вони (десятеро) натхненно працюють, творять, ведуть, а ми (сотні тисяч) «ліземо»  — заважаємо впевненому, поступальному, тріумфальному рухові туди, куди вказує їх перст. А чи вірну путь вибрали наші «апостоли»? Тож глянемо, для прикладу.

Як «ракетчик» пропоную з калькуратором розглянути лише один пункт програми розвитку бджільництва до 2010 р. про збільшення на 20-30 тис. тон кількості меду до 90 тис. тон щорічно через збільшення до 5 млн. (на 2 млн.) бджолосімей за 5 років. Чому саме один і саме цей пункт? — та тому, що це єдиний пункт програми чітко оцифрований. Всі інші пункти ні за обсягами, ні за термінами, ні за витратами не визначені і ні розрахунку ні контролю, відповідно, не підлягають.

Окрім всього цей пункт в значній мірі визначає і концепцію програми. Отже «ціль» 90 тис. тон меду повинна бути «вражена» «ракетою» вагою 5 млн. бджолосімей. «Вага» «ракети» повинна збільшитись на 2 млн. бджолосімей з вуликами за 5 років – по 400 000 бджолосімей з вуликами щорічно. То скільки ж треба «палива» (грошей) щоб «ракета» долетіла до цілі. Візьмемо мінімальні вартість вулика 200 грн. і бджолосім’ї 100 грн. Щорічно треба вкладати мінімум 120 000 000 грн. в розвиток бджільництва. Лише для виконання одного цього пункту програми!!!

Держава цих грошей не дає і не збирається дати (див. програму і з-н про бджільництво). Залишається єдине джерело фінансування цього пункту програми — кошти пасічників. А наші кошти складаються, в основному, з оплати за мед  якого в Україні за даними доповіді на з’їзді виробляється 60 тис. тон. При ціні 8 грн. за кг (а це вже для багатьох бажана ціна) бджолярі мають 480 млн. грн. При рентабельності 25% (а це висока рентабельність!) прибуток складає якраз 120 млн. грн. Жоден розумний господарник весь прибуток в розвиток справи не вкладає (а бджолярі то розумні люди).

Як правило, в розвиток іде не більше третини прибутку. От і маємо — лише 40 млн. грн. може бути вкладено в розширення пасік і то за умови  вигоди, а це можливо лише при рості цін на продукти бджільництва. Але ж росту такого ми сьогодні не маємо, а що треба робити щоб мати? Про це в програмі «а ні телень». Оскільки галузь не стає прибутковішою на «тупе» збільшення пасік і кількості меду ніхто з нас не піде і «гасу» (керосину, рос.) в ракеті не прибавиться.

Вона просто не злетить, тому то я і поставив би і авторам програми, в т.ч. і п. Горе ліку (підпис бджолопрому під програмою є), і тому хто робив її експертизу, і тому хто її затвердив жирну «двійку».

Думаю що не вищу оцінку поставлять і інші бджолярі. Для прикладу, ось що пише мені знаний бджоляр Божко Д.А. з Дніпропетровська. «- Все було б добре якби не розпроданий  торішній мед в кількості 3-4 тони, та цьогорічний ≈ 3 т. Погано що в мене немає грошей, зменшився ентузіазм, зникли мотиви для збільшення виробництва меду. До речі названі проблеми і в багатьох моїх колег.

Висловлю загальну думку: Якби пасічники України були впевнені, що зможуть реалізувати мед оптом по ціні 8-10 грн./кг (соняшниковий), кількість сімей в країні збільшилась набагато, відповідно і обсяг товарного виробництва».

Для довідки тим хто скаже: «то хто ти такий Діду, Щоб «двійки» творцям (!) державної програми ставить?» Робота в мене така — Я один із ключових організаторів розробки і виконання двох успішно виконаних державних програм розвитку медичної промисловості України (зараз розробляю третю), маю сертифікат №087 серія УА Міністерства науки на право експертизи, в т.ч. і державних програм.

А Ви кажете нам «не лізьте». А раз уже виліз полізу далі. Вважаю, що  концепція програми визначена невірно! При затоварюванні ринку медом збільшувати його кількість на ринку то … (підберіть слово самі), бо це приведе до подальшого падіння цін на мед і як наслідок зниження прибутковості галузі в цілому і кожного з нас.

Ключовим (рушійним) моментом розвитку галузі являється збільшення її прибутковості через розширення видів продукції, її переробки, підвищення якості продукції, оплати за опилення, безвідсоткового кредитування бджолярів, пропаганди, реклами і т.д. при одночасному зниженні собівартості через освоєння нових технологій, промислових методів виробництва, сприяння через законодавство і ін. І не я це придумав – так робиться  у всьому цивілізованому світі.

Загалом же це класика яку «ракетчики» знають. Для підтвердження можу привести успішного В.М. Громового (з м. Гайсин Вінницької обл.), можу назвати і багато інших. А Василя Микитовича тому що крім традиційних для всіх меду, пилку, перги освоїв і маточне молочко, і екстракт личинок воскової молі і гомогенат трутневого розплоду.

«Лізе» чоловік, лізе і із шкури і «не в своє», а коли на ІІІ з’їзді апітерапевтів  «виліз» і повідав про нові якості і нову технологію екстракту воскової молі – затюкали. Вчені тюкали, а функціонери посміхались. Вони тюкають і сміються , а «ракетник» за 70 км від Вінниці і 400 км від Києва вказаної «екзотики» виробляє і реалізує більше ніж всі вітчизняні інститути і університети з філіалами разом взяті. «Випалив» всі свої ракети (продукцію) і готується до нового сезону і дай Бог йому здоров’я і удачі.

І мені «сірому» дещиця вдається. Як приклад, «поліз не в своє» в відродження технологій і традицій медоваріння і питні меди вже з’являються і на столах і на ринках і достойні (це показав останній конкурс де було допущено до конкурсу 55 вітчизняних медових вин і прес-конференція в експоцентрі України з дегустацією вин лауреатів 21 березня).

А «ракетчик» Горніч М.Л. написав, вважаю одну з найкращих книжок в світі (!) по технологіях виробництва медових вин і нас усіх (хто хоче вчитись) навчає. А «ракетчики»  Неженський О.О., Кобцев О.М. (шахтобудівник), Дяченко В.К. (авіатор) і той же Горніч М.Л. виробляють кращі медові вина в Україні. А ні інститути, ні університети, ні бджолопроми всі разом не здатні представити навіть один питний мед на конкурс. Я впевнений що цей продукт додасть в «баки» розвитку галузі «пального».

 vs177

Командуючий ракетними військами і артилерією України, генерал-лейтенант (пасічник) Терещенко В.І. вручає диплом і знак «Ветеран РВіА» Соломці В.О.в музеї відродження медоваріння в Україні.

А тепер про головне. Особливість теперішньої ситуації я вбачаю в тому, що при розвалі Союзу — великої мілітаристської держави в бджільництво України, до речі як і в інші галузі, прийшло багато людей з «оборонки». «Елітних» на той час галузей, які вбирали в себе (та і готували для себе) кращих фахівців: і зарплата вища, і престиж, і квартири швидше одержували, і путівки, правда і «опромінювали» нас щедріше. Пройшло 17 років і ця хвиля вже йде на спад, але «свіжа кров» з інших галузей господарства і науки буде приходити, як і у всі попередні часи «козакування» часто буде продовжуватись (завершуватись) на пасіці.

Нашим провідникам скористатись би цим і хвататись за «ракетчиків» як «воша за кожуха» на благо галузі, а не «ми до Вас не лізимо і Ви до нас не лізьте» (Печеніги прийшли чи що?)

Безумовно професіональні (великі пасічні господарства) то стовпова дорога нашого бджільництва, але не треба забувати про соціальні аспекти цього унікального заняття. На жаль за тонами продукції і прибутковістю майже не враховуються саме ці аспекти нашої професії.

Соціального   складу   бджолярів   України ніхто   не досліджував, а варто було б. «-Задля чого?» —  спитаєте. А ось для чого. З того широкого кола контактів, які я на сьогодні маю переважна більшість – «ракетчики», які у віці пенсійному  (часто від сорока… бо опромінених «ракетчиків» списують рано) поповнило наші ряди. І оскільки в більшості своїй люди і грамотні, і діяльні, і дисципліновані, і високоморальні з величезним життєвим досвідом, то ряди бджолярські не псують.

Більше того для багатьох це стає другою професією, для інших можливістю продовжувати жити активно і продовжувати вчитись і пізнавати нове, а для основної маси ще й мати невеличкий «приварок» до столу, а чи якусь копійку чи баночку меду для внуків, що в наші непевні часи ой як не зайве… Та й про душу забувати не треба… Загалом же це і робочі місця, і продукція додаткова, і духовність…

В Америці, наприклад, заохочують заводити пасіки на 3-4 вулики (і це при тому що там чи не найбільше в світі розвинуте промислове бджільництво з «тисячними» пасіками). А раціональні американці просто так «і не плюнуть». Значить є проблеми, які дешевше і простіше вирішувати виділяючи гроші на заохочення заняття «малим» бджільництвом. Мені здається, що і в них значна частина наших проблем в наявності (звичайно ж не матеріальних).

Згідно аналізу стану справ у бджільництві США, спеціалісти прийшли до висновку що заняття бджільництвом це професія другої половини життя. Це підтверджується і в нас. Так і наші предки після активного козакування пасічникували і я не певен, що вони нікуди «не лізли» бо їх буйні натури, досвід та мудрість завжди в любій справі не мало важили.

Та й світова практика підтверджує що роль «ракетчиків» в бджільництві завжди була вагомою

Прокопович – військовий офіцер, поручик; Грушка – майор у відставці; Меринг – столяр; Амос Рут – поштовий службовець; Лангстрот – шкільний вчитель; Джерзон – пастор; Сірко – кошовий отаман Запорізької Січі; Кондратьєв – оперний співак; Шимановський – офіцер Генштабу царської армії, потім шкільний вчитель; Дернов – агроном; Бутлеров – хімік, академік; Адам Керле (брат Адам) – монах; Єва Крейн – фізик-ядерщик; Ващенко – поміщик; Андріяшев – директор гімназії; Цесельський – професор; Юшков – священнослужитель і інші.

За 15 років занять бджільництвом я мав честь спілкуватись і співпрацювати:

а) з суперпрофесіоналами бджільництва (В. Гайдар, В.Поліщук, В.Домбровський, В. Ференчук, П. Жайворонок, В. Місько, І. Левченко, П. Романенко, О. Чулков, В. Хижа, П.Дяченко, О.Комісар (він же і «ракетчик») і багато ін.); б) з суперпрофесіоналами в бджільництві «ракетчиками»:   А. Большаков,  А. Єгошин,  В. Громовий,   Л. Валігура,  В. Рибаков, І. Кануніков, О. Кобцев, В. Дяченко, М. Бровко і інші. Вибачаюсь якщо когось не назвав або щось наплутав, бо практично не можливо по професіоналізму нас відрізнити один від одного, а дипломами хизуватись у нас не прийнято…

Ніколи і ніхто не дозволяв собі ділити нас на категорії, та відсторонювати від бджільництва, до якого більшість з нас приросли і тілом і душею і так до кінця життя (…то наша доля!). І при спілкуванні черпаємо знання, мудрість і досвід один у одного, і стаємо багатшими і кашу їмо і «чарку творимо» як люди достойні, поважні, рівні, горді і самодостатні…

В вулику українського бджолярства сьогодні і роботи і місця хватить всім і бджолам і трутням, в т.ч. хороші зоотехніки і функціонери ой як нам потрібні.

 

З повагою

В. Соломка («Дід Василь»)

Православная ярмарка «Вербная» в Харькове

YVerbnaya

С 1 апреля возле Свято-Покровского монастыря в Харькове (улица Университетская, 8) работает православная ярмарка «Вербная».

Ярмарка будет работать до 9 апреля с 8.30 до 19.30, сообщили в пресс-службе Харьковской епархии.
На ярмарке по традиции представлен большой выбор печатной продукции, икон, ладана, керамики, церковной утвари.

Previous Image
Next Image

Также горожане могут купить фито-чаи , шампуни и кремы, духи, эфирные масла и благовония, восковые свечи, изделия из натуральных тканей, кожи, меха и пуха, различные сорта меда, медовые напитки, а также другие продукты пчеловодства и апитерапии.

Пользовательская или репродуктивная…

Маленькие польские хитрости

1. Родоначальники у пользовательских и репродуктивных маток практически одни и те же чистокровные и высокого класса матки, то есть (по немецкой терминологии) кёрунга Б или А. Но для производства пользовательской матки не возбраняется использовать и проверенную на соответствие морфологическим признакам репродуктивную, а иначе откуда возьмется новая матка кёрунга А.
2. Репродуктивные матки выводятся в наиболее благоприятный период года, то есть, до первой декады (или даже чуть позже) июня репродуктивных маток в продаже нет.
3. Репродуктивные матки регистрируются в племенных книгах министерства сельского хозяйства Польши (в региональных отделениях), и на них выдается документ о регистрации (самим матководом).
4. Репродуктивные матки осеменяются строго в соответствии с технологией: матки осеменяются двукратно, матка после осеменения выдерживается с пчелами в течение 10 суток.
5. На партию пользовательских маток выдается документ, в котором указаны индексы маток родительских семей, дата вывода и оплодотворения матки, фамилия инсеменатора, но не указывается индекс с опалитки матки, хотя на клеточке в виде дроби продублированы  индексы маток родительских семей. То есть, можно понять кто производитель маток и что матки не близкие родственницы и все. В документе на партию репродуктивных маток указывается и индекс с опалитки.

НО, Мария Гембала за отдельную плату (500 руб.) готова выдать на любую матку родословную в трех поколениях.

6. Пользовательская матка в два или более раза дешевле репродуктивной.
7. Пользовательская матка может осеменяться по упрощенной технологии: однократное осеменение сразу большим количеством спермы (8 мл), в этом случае матка может сбросить часть спермы и спермотека не будет заполнена полностью, матка выдерживается после осеменения с пчелами менее 10 суток.
8. Пользовательская матка для использования явления гетерозиса может быть осеменена спермой трутней другой линии или даже расы, но по заявке от Марии Гембалы поставляются матки линейного спаривания. У Марии Вильде все матки, и пользовательские, и репродуктивные только линейного спаривания. А вот Кршиштоф Лоц принципиально пользовательских маток поставляет только межлинейного или межрасового спаривания (по нашему заказу межлинейного спаривания).
В качестве вывода!
Так что я беру самых дешевых маток — пользовательских без проверки на червление, но не беру маток ранневесенних. Беру достаточное количество: (5-10 штук одной линии) из которого можно выделить действительно лучших маток, от которых и вывожу потомство (F1). Пока жалеть не пришлось. А вот маток от Лоца я приобретаю репродуктивных так как хочу иметь маток линейного спаривания.
Если мне упрется иметь документ на нужную мне пользовательскую матку — куплю родословную!

Мнение Миколая Халенкова

Пользовательские. Это матки, для оплодотворения которых будет использована сперма трутней от нескольких линий маток-сестер.
Для оплодотворения маток данной группы будет использоваться сперма трутней от нескольких групп маток, показавших наилучшие результаты (в пределах одной линии).

То есть, целью данного оплодотворения является предоставить Вам максимально жизнеспособных маток с максимально широким набором генов, присущих данной линии. В итоге, данные матки являются идеальным вариантом для получения F1 потомков в условиях свободного скрещивания на Ваших пасеках в силу широких адаптационных возможностей их генотипа.
Полученные матки-дочки F1 используются в рабочих семьях.


Репродуктивные (разведенческие). Это матки, оплодотворенные по всем канонам европейского матководства спермой трутней от матерей-сестер в количестве не менее восьми (8). Такие матки используются только после проверки червления и проверки по морфологии. Для вывода этих маток (и оплодотворения) будут использованы теже матки, которые будут использованы для тестирования на институтских тестовых площадках. То есть, полные сестры Ваших маток будут тестироваться в течение года по условиям немецкой селекции и в конце года будут оценены по системе кюринга.

Таким образом, матководы, купившие именно этих маток, смогут реально узнать их истинную ценность и все плюсы, и минусы своих маток. В настоящее время Вы при покупке маток имеете оценку лишь их родителей, и можете лишь гадать, что получилось в результате скрещивания. Таким образом, получив кюринг на своих маток-сестер, для Вас становится реальным использование всех преимуществ немецкой системы селекции и на ваших матководческих площадках.
Но, подчеркну, данную категорию маток я бы рекомендовал лишь тем матководам, кто собирается серьезно заниматься именно селекцией своего материала.
Маток, которые прошли кюринг, и их дочек, которые также имеют кюринг (не ниже А) я бы рекомедовал и для селекционеров. Количество этих маток в этом сезоне (2013 года) не будет большим и они будут поставляться по взаимной договоренности.

P.S. При выводе пользовательских маток ставится задача максимальной витальности (жизнеспособности), то есть задача этих маток создать максимально сильную семью способную порадовать пользователя (пчеловода).
Репродуктивные матки — от слова репродукцио — размножение — исключительно заточены для вывода маткок-дочек, как правило они сами по себе могут и не давать сильные рабочие семьи но их потомство (матки-дочки) будут обладать всем набором полезных свойств присущих рабочим семьям.
НО…. если все это было сделано правильно, то есть, при создании рабочей линии матковод использует простой принцип — трутневые семьи подбираются от маток не сестер, но в пределах одной линии. а при репродуктивной матке — подбираются трутни только от одной линии и (это очень важно!) от маток-сестер!!. Если это сделано так, а я не сомневаюсь что это именно так, то должно получиться именно то, что и заявлено — репродуктивные для производства маток-рабочих (пользовательских) — для производства меда. Можно конечно и их использовать для вывода маток,…. но это уже лотерея…

Мнение Марии Гембалы

Разведенческие (репродуктивные) матки мы производим от маток, проверенных и отобранных по морфологии (индекс кубитальный, длина хоботка, ширина четвертого тергита), вписаных в племенных книгах в министерстве сельского хозяйства. Такие матки осеменены искусственно трутнями той же самой расы и линии от маток, вписанных в племенных книгах министерства сельского хозяйства или их дочек.

Матки пользовательские происходят от маток разведенческих (репродуктивных), квалифицированных специалистами краевого центра животноводства.
Трутни для осеменения пользовательских маток выбраны по усмотрению пчеловода, в зависимости от того, нужно ли усилить или закрепить нужные генетические черты: такие как сила семьи, медоносность и неройливость. Выведенные от пользовательских маток дочки, не сохраняют эти черты в полном объеме.

Мы (Мария Гембала) проводим электронную регистрацию продажи маток ежегодно. Я могу сказать любому, какая матка была приобретена в прошлые годы. Для проданных маток выдается свидетельство, в котором указываются следующие  данные: тип матки (пользовательская, разведенческая), от какой матки происходит, какими трутнями оплодотворена. Способ осеменения, день рождения, день осеменения, фамилия осеменатора, дата продажи. По желанию предоставляется родословная на три поколения. Такую родословную подтверждает главный специалист краевого центра животноводства.

Без рубрики

Пчеловодство Слобожанщины-2017

 

243

В г.Харькове во дворце спорта «Локомотив» имени Г.Н. Кирпы, прошла традиционная, зимняя выставка-ярмарка пчелопродуктов и пчеловодческого инвентаря «Пчеловодство Слобожанщины-2017».

Во дворце спорта «Локомотив» выставка проводилась впервые. Организаторы выставки уже не первый раз меняют помещение из-за жалоб на тесноту (ранее выставки проводились в Доме офицеров, в ДК «Железнодорожник»). «Локомотив» был выбран из-за большого помещения под выставку, удобной прилегающей территории, позволяющей торговать крупным инвентарем с машин.

И никто не ожидал такого наплыва посетителей, в очередной раз аншлаг! Рекордное количество посетителей за все время зимних ярмарок — более пяти тысяч… Это практически в два с половиной раза больше чем в прошлом году.

 

Previous Image
Next Image
 

Открывали экспозицию стенды и оборудование самого крупного предприятия по производству пчеловодческого инвентаря и оборудования — «АВВ-100» (основанного в 1887 году в слободе Деркачи, Харьковской губернии Владимиром Ивановичем Ломакиным, в этом году предприятию исполняется 130 лет со дня основания).

Пасечный производственно-инновационный кооператив  «ПАВИК»  предлагал  средства механизации для пасеки и в целом для пчеловодства.

Продукция этих предприятий широко известна в Украине и за ее пределами, и  на пасеках зачастую используется в комплексе, заменяя дорогие импортные линии.

Также представили свою продукцию известные производители: ЧП «МЕЛИСА 93», НТЦ «Чарунка», ООО «Киевоблпчелопром» и многие др.

Интернет-магазин «Ваша пасіка» — официальный представитель компании Lyson в Украине привез польский насос для перекачки меда, шнек по отжиму забруса и др. (цены, мягко говоря, не порадовали).

Огромный ассортимент защитных костюмов высокого качества — можно было выбрать подходящую, удобную одежду для пчеловода.

Большой выбор продукции пчеловодства и апитерапии от ведущих пасечников и хозяйств из разных регионов Украины. Презентация-дегустация питьевого меда от известных медоваров, членов Гильдии медоваров Украины.

Пчеловоды могли пообщаться с известными авторами книг по пчеловодству: Соломка В.А., Малыхин В.И., Корж В.Н., Комиссар А.Д., Горнич Н.Л., Чухрай Т.М., приобрести книги с автографами и сфотографироваться с авторами. Купить журналы Бджолярський Круг, Бджоляр, Пасечный журнал и др., а также поговорить с их издателями.

На площадке перед «Локомотивом» можно было обменять воск на вощину, сдать воск по 145 грн/кг (более десяти производителей вощины с разных регионов Украины), купить улья, заготовки для рамок, алюминивые листы, огромный выбор производителей.

ДіД Василь, имеющий большой (наибольший в Украине) опыт проведения массовых мероприятий в пчеловодстве, высоко оценил организацию и качество проведения выставки-ярмарки, от души поблагодарил организаторов выставки-ярмарки, лично выразив признательность членам оргкомитета Мироненко М.В. и Коваль В.В.

Касательно «плотности» в зале прокомментировал : Есть русская пословица «В тесноте да не в обиде». Это все естественные трудности роста…

 

P.S. Проведение зимней выставки-ярмарки Пчеловодство Слобожанщины-2018» организаторы  планируют там же, во дворце спорта «Локомотив», но на первом этаже, на спортивной арене.

 

 

Питні меди-2017

Про підсумки крайового конкурсу медоварів «Питні меди-2017»
(Схід)

2gmu17

28 січня 2017 року відбувся конкурс медоварів «Питні меди-2017», який був організований Слобожанським крайовим осередком гільдії медоварів України.

Мета конкурсу – популяризація меду, медових напоїв та бджолопродуктів, а також відродження на Слобожанщині давніх традицій медоваріння та культури споживання питних медів, як невід’ємної частини історичної та культурної спадщини нашого народу.

За традицією конкурс  «Питні меди Слобожанщини-2017» проводився в наступних номінаціях:

  • меди ставлені без додавання соків та ароматичних трав;
  • меди ставлені з додаванням соків;
  • меди ставлені з додаванням ароматичних трав;
  • меди варені без додавання соків та ароматичних трав;
  • меди варені з додаванням соків;
  • меди варені з додаванням трав;
  • медові кваси, збитні, пиво.

На конкурс було представлено 19 зразків.

Дегустаційна комісія провела незалежну експертну оцінку якості конкурсних зразків методом дегустації «всліпу» – експерти не знали, який саме зразок вони досліджують (зразки були закодовані цифрами, та навіть ці цифри були відомі лише секретарю).

До складу журі конкурсу увійшли найбільш авторитетні та досвідчені фахівці:

  • Бузинна Вікторія Олександрівна -голова, інженер-технолог Харківського заводу шампанських вин;
  • Мироненко Михайло Володимирович — член Ради Гільдії медоварів України;
  • Ізмайлов Генадій Броніславович — голова громадської організації «Пасічник Слобожанщини»;
  • Коляда Григорій Михайлович — член громадської організації «Пасічник Слобожанщини»;
  • Крилова Лариса Яковлевна — інженер-конструктор.


Previous Image
Next Image

Золото і срібло за питні меди у Моісеєнко Володимира Миколайовича  та  Бугар Олександра Михайловича.

Сулима Євген Леонідович та Ус  Андрій Анатолійович перше і друге місце за медове пиво.

Дегустаційна комісія на чолі з Бузинною В.О. була приємно вражена якістю поданих на дегустацію зразків, про що В.О. Бузинна сказала в заключному слові, «боротьба» точилася за соті долі балу.

Слобожанські медовари зробили висновки з результатів минулорічного конкурсу і підняли якість вироблених медових напоїв на більш високий рівень. Ці здобутки колективних зусиль напевно дадуть можливість освоїти нові, раніше недосяжні щаблі технологічних вершин медоваріння.

Найближчим часом заплановано провести майстер клас з  купажування, освоєння цього прийому дозволить виробляти дуже якісні та гармонійні за органоліптичними показниками медові напої.

Найкращі зразки регіональних відбіркових візьмуть участь в фінальному ХІІІ Всеукраїнському відкритого конкурсу «Питні меди-2017», який буде проходити в Києві 11-12 лютого 2017р.

 

Про підсумки крайового конкурсу медоварів «Питні меди-2016» В рамках виставки-ярмарку «Бджільництво та апітерапія Слобожанщини» 6 лютого 2016 року відбувся конкурс медоварів «Питні меди-2016», який був організований Слобожанським крайовим осередком гільдії медоварів України.…

Пчеловодство Слобожанщины-2017

 

243

В г.Харькове во дворце спорта «Локомотив» имени Г.Н. Кирпы, прошла традиционная, зимняя выставка-ярмарка пчелопродуктов и пчеловодческого инвентаря «Пчеловодство Слобожанщины-2017».

Во дворце спорта «Локомотив» выставка проводилась впервые. Организаторы  выставки уже не первый раз меняют помещение из-за жалоб на тесноту (ранее выставки проводились в Доме офицеров,  в  ДК «Железнодорожник»).  «Локомотив» был выбран  из-за большого помещения под выставку, удобной прилегающей территории, позволяющей торговать крупным инвентарем с машин.

И никто не ожидал такого наплыва посетителей, в очередной раз  аншлаг! Рекордное количество посетителей за все время зимних ярмарок — более пяти тысяч… Это практически в два с половиной раза больше чем в прошлом году.

 

Previous Image
Next Image
 

Открывали экспозицию   стенды и оборудование самого крупного предприятия  по производству пчеловодческого инвентаря и оборудования —  «АВВ-100» (основанного в 1887 году в слободе Деркачи, Харьковской губернии  Владимиром Ивановичем Ломакиным, в этом году предприятию исполняется 130 лет со дня основания).

Пасечный производственно-инновационный кооператив  «ПАВИК»  предлагал  средства механизации для пасеки и в целом для пчеловодства.

Продукция этих предприятий широко известна в Украине и за ее пределами, и  на пасеках зачастую используется в комплексе, заменяя дорогие импортные линии.

Также  представили свою  продукцию известные производители: ЧП «МЕЛИСА 93»,  НТЦ «Чарунка», ООО «Киевоблпчелопром» и многие др.

Интернет-магазин «Ваша пасіка» — официальный представитель компании Lyson в Украине привез польский насос для перекачки меда, шнек по отжиму забруса и др. (цены, мягко говоря, не порадовали).

Огромный ассортимент защитных костюмов высокого качества — можно было выбрать подходящую, удобную одежду для пчеловода.

Большой выбор продукции пчеловодства и апитерапии от ведущих пасечников и хозяйств из разных регионов Украины. Презентация-дегустация питьевого меда от известных медоваров, членов Гильдии медоваров Украины.

Пчеловоды  могли  пообщаться с известными авторами книг по пчеловодству: Соломка В.А.Малыхин В.И., Корж В.Н., Комиссар А.Д.Горнич Н.Л.Чухрай Т.М., приобрести книги с автографами и сфотографироваться с авторами. Купить журналы Бджолярський КругБджоляр, Пасечный журнал и др., а также  поговорить с их издателями.

На площадке перед «Локомотивом» можно было обменять воск на вощину, сдать воск по 145 грн/кг  (более десяти производителей вощины с разных регионов Украины),  купить улья, заготовки для рамок, алюминивые листы, огромный выбор производителей.

ДіД Василь, имеющий большой (наибольший в Украине) опыт проведения массовых мероприятий в пчеловодстве, высоко оценил организацию и качество проведения выставки-ярмарки и от души поблагодарил организаторов выставки-ярмарки, лично выразив признательность членам оргкомитета Мироненко М.В. и Коваль В.В.

Касательно «плотности» в зале прокомментировал : Есть русская пословица  «В тесноте да не в обиде».  Это все естественные трудности роста…

 

P.S. Проведение зимней выставки-ярмарки «Пчеловодство Слобожанщины -2018» организаторы  планируют там же, во дворце спорта «Локомотив», но на первом этаже, на спортивной арене.

 

 

Выбор размеров рамки для нуклеуса

mal0 bron0

Измайлов Геннадий БрониславовичПочетный пасечник Украины, председатель совета общественной организации «Пасечник Слобожанщины», член совета «Бджолярського круга».
Владелец матковыводной пасеки, специализирующейся на выводе пчелиных маток породы Buckfast (Бакфаст).

 

 

Довольно длительное время пользуюсь нуклеусами, типа «нуклеуса Егошина», в котором используются рамки размером 1/6 рамки Дадана – 145х145мм. В этом нуклеусе помещается 5 таких рамок. Для летней работы такой улей вполне подходит по своему объему, хотя и требует до 200 гр пчел на заселение.

bron1

Я  поделил внутреннее пространство корпуса пополам перегородкой, в каждом отделении две рамочки 145х145мм. Для заселения такого отделения, требуется одна рамочка с расплодом, и одна с кормом, которые отбираются от зимовалых семей на таких рамках или из семей доноров.

Заселение нуклеусов на рамку меньше стандартной обычно происходит путем засыпки молодых пчел на рамки нуклеуса, с последующей выдержкой их в темном прохладном помещении для снижения количества слетающих из нуклеуса пчел.

Второй способ заключается в постановке в нуклеус рамок с пчелами, расплодом и кормом из семьи донора. Донором может быть семья пчел которая полностью находится на нуклеусных рамках или такие рамки в семье размещены в небольшом количестве. Мне более приемлемым, кажется,  первый  способ заселения и я использую только его.

Любой способ заселения имеет свои плюсы и минусы и важный параметр это стоимость данной операции. Всем понятно, что стоимость пчел без расплода будет ниже, но и больше вероятность слетов пчел при заселении и длительность работы нуклеуса без его усиления будет небольшой.

Пропускная способность нуклеуса определяется количеством плодных маток, получаемым с одного маткоместа за сезон, по срокам у меня это с 10 мая по 1-10 августа. Для насыпных микронуклеусов — это 1-3 матки. Для маткомест имеющих 150гр. пчел и больше — это может быть реально 5-7 маток. Относительно высокая стоимость заселения «больших» нуклеусов компенсируется большей пропускной способностью.

Поиски компромисса. Для заселения нуклеусов рамками с расплодом и кормом нужно иметь семьи доноры, которые постоянно или временно используют такие рамки. Я выбрал вариант, при котором пчелы должны иметь возможность стабильно зимовать на нуклеусной рамке.

Нуклеусы типоразмера Егошиных позволяют зимовать в двух, трех корпусах по пять рамок 145х145мм в хорошем зимовнике, а в моих условиях зимовки на воле, меня не устроили из-за нестабильных результатов зимовки – нехватка кормов и сильный износ пчел зимой. Хотя удачно перезимовавшая семейка позволяет заселить в начале мая до 10 мест, что для меня вполне компенсировало затраты на зимовку.

При использовании в моем хозяйстве искусственного осеменения маток потребовался нуклеус с несколько большим количеством пчел для передержки маток и проверки их работы после осеменения. Я скопировал существующий почти 100 лет нуклеусный улей брата Адама, который представляет собой восьми рамочный улей с рамками Дадана, перегороженный на четыре отделения.

bron2

Так в моем хозяйстве появилась новая узко–высокая нуклеусная рамка с размером 200х300мм. Новизна заключается в использовании стандартного улья из ППУ (пенополиуритан) с толщиной стенки 40мм и сетчатым дном. Стоит он относительно дорого. В каждом отделении находятся по 4 рамки, и есть возможность объединить два соседних отделения, убрав перегородку между ними, в таком отделении размещается по 8 рамок. Длина отделения 320мм, что позволяет, немного сократив улочки весной поставить по 9 рамок.

bron3

Зимовка запасных маток в таком улье на воле в моих условиях показывает стабильный результат. Можно использовать зимовку четырех маток в четырех отделениях или оставить два отделения по 6-8 рамок, что существенно упрощает процесс подготовки к зимовке. Меня в первую очередь интересовала не зимовка маток, а возможность иметь весной рамки с расплодом и кормом для заселения новых мест.

При использовании такого улья есть одно неудобство, которое заключается в отсутствии возможности объединить все четыре отделения. При самой благоприятной зимовке количество пчел в улье не позволяет даже одной матке работать в полную силу, а использовать две не выгодно, т.к. в это время существует хороший спрос на зимовалых маток.

Небольшое отступление. Если проанализировать размеры рамок для нуклеусов, которые применяются у матководов профессионалов за рубежом, часто используется рамка шириной 217мм. и высота около 145-165мм соответствует высоте рамке в магазинах на 145 мм и на ¾ от рутовской.

Ширина составляет половину ширины стандартной рамки 435/2, такая по размерам рамка при наличии соответствующего пропила в верхней планке позволяет соединить (составить) две нуклеусных рамки в одну стандартную по размерам рамку.
Также довольно часто используются рамки шириной порядка 200 мм. Такие размеры рамки получаются при разделении стандартного корпуса с внутренней длиной 450мм пополам перегородкой.

Эти отличия надо учитывать при самостоятельном изготовлении нуклеусов. Первый вариант позволяет соединить две рамки в одну и поставить в стандартный улей, второй перегородить стандартный корпус простой перегородкой (брусок с двумя выбранными четвертями) пополам и разместить в нем нуклеусные рамки под расплод и корм.
Мне больше нравится второй вариант, т.к. я нуждался в относительно, большом количестве рамок и имел конкретный нуклеусный улей.

Возникла идея совместить свойства относительно небольшого улья типа Егошиных с ульем, который обеспечит надежную зимовку на нуклеусной рамке.
Тип улья взят от восьми рамочного улья из ППУ – улей с «теплой» стенкой и крышей, вентиляция через сплошную сетку в дне. Внутренние размеры корпуса 385х215мм позволяющие поставить 10 рамок шириной 200мм. В корпус можно установить три перегородки толщиной 7-15мм, при этом в каждое из четырех отделений помещаются две рамочки, если использовать одну перегородку посредине корпуса получается два отделения по пять рамок.

bron5

Четыре летка расположены в корпусе на четыре или три стороны. При размещении на длинной стороне двух летков можно размещать два нуклеуса вплотную круг к другу. Корпус изготовлен из ППС толщиной 40мм, крыша из того же материала толщиной 50мм. Для надежной эксплуатации требуется деревянная верхняя и нижняя обвязка корпуса, а можно только усилить пластиковым уголком 10х10мм четверть под плечики рамок, все зависит от плотности и прочности материала.

Применение ППС предусматривает покраску корпуса и с внутренней стороны, и с наружной. В летковые отверстия вставляю корпуса от 20мл. шприца. Но можно ограничиться его покраской внутри. Корпуса выполняю с фальцами высотой 10мм и шириной 15мм. Эта конструкция позволяет использовать крышу, которая не выступает за наружные размеры корпуса, что в свою очередь дает возможность размещать улья при зимовке вплотную друг к другу, что обеспечивает взаимный обогрев.

Наверное, у многих возник вопрос: -какая высота корпуса? Для летнего облета маток даже две рамки 200х300 мм по объему многовато и такая высота усложняет обслуживание нуклеуса. Как компромисс между рамками 200х300мм и 145х145мм появилась рамка шириной 200мм и высотой 145мм. Для высоты рамки 145мм высота корпуса соответствует 155мм+10мм под фальцы, итого заготовка 165мм. При использовании сразу двух магазинов можно применять рамки высотой 300 мм, при этом корпус можно разгородить на два отделения по пять рамок или три отделения по три рамки.

bron4

Большая часть таких ульев используется летом как четыре отделения по две рамки размером 200х145мм. При подготовке к зимовке вначале выполняется объединение в два отделения по 4-5 рамок, затем можно убрать все перегородки и дать возможность оставшейся матке работать на 10 рамках. На зиму, как правило, объединяю два таких улья, оставляя одну матку, в один и пополняю кормовые запасы рамками от семьи донора. Можно формировать в зиму семейку используя два перегороженные пополам корпуса — два отделения по 5+5 рамок.

Я использую на базе описанного корпуса несколько типов ульев – чисто на «145» и «300» рамках и комбинируя их между собой. Есть семья с племенной маткой у которой гнездо было на двух корпусах с «300» рамками (2корпуса по 10 рамок), а над ними два магазина с рамками 145мм. За сезон 2015 года я отобрал от них приличное число рамок с расплодом и кормом, а на позднем взятке семейка занесла еще до 40кг меда.

В рамку размером 200х145мм помещается, почти килограмм меда и она имеет привлекательный вид, ее можно реализовать как сотовый мед. Моя рамка 200х145 имеет особенность, которая состоит в том, что нижний брусок рамки имеет половину ширины – 12мм и смещен под одну сторону. Соты отстроенные до низа рамки упрощают переход пчел между корпусами при зимовке.

В этом улье не предусмотрено использование внутренних кормушек и вообще подкормка пчел. При недостатке кормов в нуклеусное отделение добавляется рамка корма от семьи донора.

Весеннее развитие семеек в теплых ульях довольно хорошее, к моменту расформирования их в мае на отделения по две рамки, пчелами обычно освоено по три корпуса, что позволяет заселять до 12 отделений и еще остаются летные пчелы с открытым расплодом.

В настоящее время разработан и находится в стадии доводки нуклеусный улей таких же размеров изготовленный из пенополиуретана, что сильно упрощает его эксплуатацию, повышает прочность и долговечность.

Контакты:

Измайлов Геннадий Брониславович
Тел.:  050 57-88-501
E-mail: pchelomir@mail.ru

 

Без рубрики

Чотирнадцятий Бджолярський Круг України

vs34(Прес-реліз)

В цьому році вже вкотре найнебайдужіші пасічники України, як журавлі у Вирій, потягнулися на Бджолярський Круг, який відбувся 1-2 жовтня 2016р., на території санаторію «Ювілейний» поблизу смт.Баришівка. А започаткований він був на «Пасіці Діда Василя» в урочищі Бірки біля Селища в 2003р.

Захід проведено за активної участі Ради «Бджолярського Кругу»  та баришівських бджолярів: Ворони  А.П. (голова Ради і голова районної спілки пасічників), Соломки В.О. («Дід Василь»), С.Хмари,  В.Барабаша  та Гуслія Ю.М. з Черкас.

Зібралася еліта українського бджільництва — До «Рою» прибуло  більше 700 учасників (зареєструвалось  більше 500 чол), в т.ч. були і іноземці. Заповнили всі корпуси в таборі, готелі, мотелі в районі і навіть в Борисполі ночували…

 Вели зібрання член Ради Кругу Дмитрук В.А. (віце-президент СПУ) та «Дід Василь».

Служба Божа відправлена батюшкою Володимиром церковної громади з Веселинівки. На сцені хоругви з усіх регіонів України. По традиції були запалені свічки найстарішим на зібранні пасічником Поліщуком Віктором Петровичем (професор, доктор наук) і наймолодшими учасниками зібрання, хвилиною мовчання вшанували тисячі  пасічників, які  за за рік відійшли у Вічність….

Пролунав «Гімн бджолярів України»  (автор слів Соломка В.О.) у виконанні учасників зібрання.

 Інформаційна підтримка заходу – всі тиражні українські часописи з бджільництва (окрім ж. «Пасіка»), телекомпанія «ОКО», та інформаційні інтернет-портали: «Golden Bee», «Бджільництво України», «Мир пчеловодства», портал оголошень «Pasika.biz»,  форум «На Точку».

 У перший день 1-го жовтня проводилось пленарне загальне засідання, у другий, 6-го, — робота по секціях: «Технології пасічникування» (ведучий докт. фіз..-мат наук Семенюк В.Ф.), «Питні меди та оздоровчі продукти бджільництва (Голова Гільдії медоварів України Барабаш В.С.), «Обладнання» ( Почесні пасічники України Гуслій Ю.М.) , «Хвороби бджіл» ( зав. відділом патології бджіл інст. бджільництва ім. П.Прокоповича, канд. біол. наук Єфименко Т.М.), «Апітерапія» (лікар вищої кат. Віце президент асоціації апітерапевтів Пащенко О.О.)

На пленарному засіданні пролунали вітальні слова:

 Від Гільдії медоварів України, від Спілки пасічників України, Київської обласної спілки пасічників, поета-пісняра Марійко І.І..

На пленарному засіданні слухали наступні доповіді:

  1. Гайдар В.А. Лауреат  відзнаки Кругу «За рентабельну пасіку» «Карпатські бджоли в Євразійському просторі»
  2. Папп Віктор Васильович (ТМ  «Мед Карпат) «Глибинна переробка продукції бджільництва на промисловій  пасіці» та «Сучапсна промислова пассііка»
  3.  Нагорнюк В.І.  Професійний пасічник, віце-през. СПУ  «Про стан ринку меду»
  4. Паламарчук В. Професійний пасічник «Зимувальний і розмножувальний вулик автора». З коментарем Соломки В.О.
  5. В.Соломка Презентація  книги «10 новацій українських пасічників» та семінару «За рентабельну пасіку
  6. Руденко Володимир Іванович. (ТОВ АВВ-100)  Промислова медогонка
  7. Соломка В.О. Продукти бджільництва на внутрішньому ринку +
  8. Єфіменко Тетяна Михайлівна Зав відділом патології бджіл ННЦ «Сучасні підходи до оздоровлення бджіл при інфекційних хворобах розплоду та хворобах, що викликані порушенням умов утримання бджіл.
  9. Семенюк Валерій Ф. докт. фіз.-мат наук..  + анонс виступів на секції «Технології пасічникування»
  10. Любченко Дмитро Заст.  голови Дніпровської СП «Презентація можливого місця проведення наступного Кругу»
  11. Гриньков Дмитро Гол. Ред.. Новий «Пасічний журнал» Презентація.
  12. Барабаш В.С. анонс виступів на секції «Апітерапія і Продукти бджільництва»
  13. Подрізан А. Професійний пасічник, Лауреат  відзнаки Кругу «За рентабельну пасіку» «Проблеми на українському ринкові меду та шляхи їх вирішення»
  14. Очколас Володимир Вікторович. Директор ТОВ «Український центр меду». «Про світовий ринок меду»
  15. Шевченко Генадій «Про обслуговуючі кооперативи пасічників».
  16. Стретович В.М. Президент СПУ «Про міжнародну діяльність СПУ» +
  17.  Гуслій Юрій Мих (Результати конкурсу обладнання) + нагородження + анонс виступів по секції «Обладнання» на завтра
  18. Адамович Олександр (Микол. обл.) Про захист бджіл
  19. Григорчук І. (Одеська обл.) «Простий метод ізоляції матки – «Медовий полон»
  20.  Синишин Д.М. «Проблеми апітерапії»

Презентовані  нова книга В.Соломки   «ТОП-10 новаций украинских пасечников», новий пасічний часопис «Пасічний журнал» та електронний «Журнал пасічника».

Організовано масштабну виставку та ярмарок бджолярського реманенту. Експонатів від українських пасічників і виробників було більше ніж на конгресі Апімондія, який пройшов в 2013 р. в Києві. Запроваджено спеціальні призи за кращі експонати виставки, Конкурсна комісія на чолі з  Гуслієм Ю.М. визначилася з переможцями цього конкурсу.

Нагороди за значний внесок у розвиток бджільництва нашої країни:

diplom1Найвищою нагородою в галузі пасічництва Золотою відзнакою Бджолярського Кругу «За рентабельну пасіку» нагороджені: Папп В.В. (ТМ «Мед Карпат», Мукачів). Паламарчук В.П. (Кіровоградська обл.). Прийняте клопотання Кругу до Ради Спілки пасічників України про присвоєння лауреатам  Золотої відзнаки звання «Почесний пасічник України».

Дипломами Кругу і відзнакою, яку кругівці називають медаллю «За небайдужість», нагороджено: Хуторного Володимира Миколайовича., Зайченко Віталія Івановича, Агакішева Рашада Ісми огли, Дегтярьова Миколу Олексійовича, Усольцева Олександра Олександровича за вагомий внесок в розвиток бджільництва України.

Не залишився без нагороди і «батько» Кругу «ДіД Василь» — він занесений на Дошку Пошани Баришівської районної  держадміністрації та Баришівської районної Ради» , від  пасічників Західних областей України подарунок – ікона «Свята Трійця» а від пасічників Дніпропетровська – вулик розписаний Петриківськими майстринями…

Кулуарних зібрань та виступів було без ліку.

На завершення був концерт гурту козаків з Волині…

bk15

 

bk15

 

bk14

А ввечері  з суботи на неділю була «бджолина девятина» (пасічні «обжинки»): творили чарку, співали, танцювали, гомоніли… Під віковими дубами лунав Гімн бджолярів України написаний 15 років тому «ДіДом Василем»  в урочищі Бірки Баришівського району :

Медом  і  хлібом, з  сином  і    дідом

Ми  відбудуєм  країну

Разом  з  бджолою  всім  нашим  роєм 

Славимо  ми  Україну!!!

Без рубрики

Православная ярмарка «Покров» в Харькове

YPokrov

С 8 октября возле Свято-Покровского монастыря в Харькове (улица Университетская, 8) работает православная ярмарка «Покров».

Ярмарка будет работать до 16 октября с 8.30 до 19.30, сообщили в пресс-службе Харьковской епархии.
На ярмарке по традиции представлен большой выбор печатной продукции, икон, ладана, керамики, церковной утвари.

Также горожане могут купить фито-чаи , шампуни и кремы, духи, эфирные масла и благовония, восковые свечи, изделия из натуральных тканей, кожи, меха и пуха, различные сорта меда, медовые напитки, а также другие продукты пчеловодства и апитерапии.

 

 

Традиционные ярмарки Левобережной Украины: история и современность

Бугрий Е.В.

Ярмарки (от нем. Jahrmarkt — ежегодный рынок), регулярные торжища широкого значения: рынок, регулярно, периодически организуемый в традиционно определённом месте; сезонная распродажа товаров одного или многих видов.

Ярмарочное движение в Украине имеет многовековую историю. Уже в 40-х годах XІХ века здесь было 12 тысяч ярмарок, в том числе 178 больших и средних. По количеству проводимых ярмарок в год, первые места занимали Харьковская и Полтавская губернии. Крупнейшие из них — Ильинская (20 июля — 1 августа) и Вознесенская (первая половина мая) в Ромнах, Покровская (1 октября) в Полтаве, Троицкая (1 июня) в Харькове, Крестовоздвиженская (14 сентября) в Кролевце, Георгиевская (21 апреля) в Елисаветграде, Крещенская (6 января) в Киеве и другие. В южных губерниях (Екатеринославской, Таврийской, Херсонской и Бессарабской) проходило 700 ярмарок: самые известные — в Кривом Роге (Троицкая), в Екатеринославе (Петропавловская), в Каховке ( Покровская). У западных губерниях из 1000 ярмарок самыми важными были: киевская контрактовая (Сретенская), где велась оптовая торговля разными товарами, в основном сельскохозяйственными продуктами (сахар, пшеница, масло); на Подолье — в Ярмолинцах (Петропавловская), а в Балте (Троицкая). [1.].

Первый контрактовый ярмарок состоялся в Киеве более 200 лет назад. Причиной вспышки торговой и биржевой активности в Киеве послужили политические события — третий раздел Польши. Известные на всю Речь Посполиту контракты — съезды помещиков, банкиров и купцов, где составлялись договоры на поместья, крепостных, хлеб, лес, спирт, — проходили до этого во Львове, Дубно на Волыне, Минске, Вильно (Вильнюс), Новогрудках (Новогрудок). Согласно летописям, только на одну дубенскую ярмарку в конце XVIII века съезжалось до 30 тысяч людей. Однако после передела Польши, в соответствии с трактатами 1795 года, Дубно — столица контрактовых ярмарок, оказывается за пределами Российской империи (в 30-40 верстах от границы). В связи с чем 27 сентября 1797 года выходит указ Павла I — перенести контрактовый ярмарок в Киев. Эта новая для Киева ярмарка начиналась 6-8 января и сливалась со старой Крещенской, установленной еще в XVI веке по привилегиям, данным Киеву польским королем Сигизмундом. [5.].

Киевская контрактовая ярмарка до революции входила в число крупнейших в стране. Здесь заключались сделки (контракты) на оптовую куплю и продажу сахара, хлеба, металла, угля и т.п. Примечательно, что крупную отрасль биржевых контрактов составляли дела с горохом. Проходила Киевская ярмарка с 1 февраля по 1 марта. Особенностью контрактовой ярмарки была ее близость по форме к аукционам и расчетным палатам, получившим распространение на Западе.

Акционерное общество «Киевский международный контрактовый ярмарок» работает на рынке выставочных услуг с 1994 г.Сегодня компания является лидером выставочного бизнеса в Украине. Имея высокий рейтинг, компания проводит выставки по тематикам различных отраслей экономики Украины, выполняет государственные заказы центральных и местных органов власти на проведение наиболее важных национальных и международных выставок. Получили высокий статус мероприятий, признанных UFI (Всемирной Ассоциацией выставочной индустрии), следующие выставки акционерного общества «Киевский международный контрактовый ярмарок»: «Строительство и архитектура» (ныне «InterBudExpo»), «Киевский Международный Мебельный Форум», «Kyiv Fashion», «Прод Экспо Украина», «Пак Экспо», «ИнтерАгро», «Ювелир Экспо Украина», «Ресторан Экспо Украина».В рамках выставок проводятся бизнес-форумы, семинары, конференции, презентации, конкурсы на лучшие виды продукции и услуг, мастер-классы и другие мероприятия.

Ежегодно компания организовывает более 40 специализированных национальных и международных выставок. В выставках принимают участие более 4 тыс. экспонентов c Украины и из-за рубежа. Их посещают ежегодно более 200 тыс. человек.

Славилась своими ярмарками и дореволюционная Слобожанщина. Так в начале 16 века в Харькове, Сумах, Охтырке и Изюме существовало по два еженедельных торжища. Проводились они в установленные дни: в Харькове — по понедельникам и пятницам, в Чугуеве — по воскресеньям и пятницам. Из местных товаров самыми ходовыми на Слобожанщине были пшеница, рожь, ячмень, овес и другие зерновые культуры, льняное семя, шерсть, кони, овцы, свиньи, крупный рогатый скот, птица, кожа, деревянные изделия, посуда, смола, деготь, обувь, свежая, сушеная и соленая рыба, сахар, ткани.

Большое значение особенно в 19 веке имели харьковские ярмарки- Крещенская, Троицкая, Успенская и Покровская, продолжавшиеся 3-4 недели. Из всех харьковских ярмарок самые крупные обороты имели Крещенская (10 декабря до 1 февраля), Конная ( с 10 декабря по 6 января), Красная ( с 6 января по 1 февраля). В 1834 их общий оборот достигал более 22 млн. руб., в 1913 — около 36 млн. руб. [3.].

В 1861 г., например, на четыре главные харьковские ярмарки было привезено товаров на 34,6 млн руб., а продано на 20,5 млн руб.

Из этих сумм на Крещенскую , соответственно, припадало 18 млн руб. На Крещенскую ярмарку собиралось от 15 до 55 тыс.человек. Важнейшей статьей товарооборота на ярмарке составляли мануфактурные изделия (преимущественно — разные ткани).

По объему торговли к Крещенской ярмарке приближалась Покровская. Среди товаров, которые на ней продавали выделялись хлопчатобумажные, шерстяные, шелковые ткани, кожа и обувь. Большая Успенская ярмарка устраивалась в Харькове ежегодно, начиная с 1659 года, обычно она проходила с 15 августа по 1 сентября. В 40-50-х годах 19 века Успенская ярмарка стала одной из самых значительных в Российской империи.

На харьковских ярмарках реализовывалось немало иноземных товаров. В отдельные годы в Харьковскую губернию таких товаров поступало на сумму в несколько миллионов рублей (у 1876 р. — на 1,9 млн руб, у 1880 р. — на 5,3 млн руб). [4.].

Традиция проведения ярмарок была возобновлена в 2000 году по инициативе бывшего тогда председателем Харьковской обладминистрации Евгения Кушнарева.

В 2009 году в рамках Большой Слобожанской ярмарки 24 сентября прошел Международный экономический форум при участии официальных и бизнес делегаций из 18 стран ближнего и дальнего зарубежья, в котором приняло участие около 400 человек. Кроме того, в рамках ярмарки состоялась выставка «Наука и производство, Машиностроение Харьковщины», в которой участвовали около 60 предприятий области, а также предприятия Курской, Белгородской областей Российской Федерации и города Минск (Беларусь).

В основной экспозиции ярмарки, которая размещалась на площади 20 тыс. кв. м на открытой площадке «Радмир Экспохолл», принимали участие более 300 предприятий и мастеров народного творчества из всех районов Харьковской области, а также представители Полтавской, Кировоградской, Ивано-Франковской областей и Киева. Объем продукции, завезенной на ярмарку, составил около 5,5 млн. гривен. На площадке было смонтировано более 300 торговых шатров и палаток, организована торговля с автомашин. На протяжении всей своей дореволюционной истории нынешний Артемовск (тогда — город Бахмут) в Донецкой области, был довольно широко известен как торговый центр и, прежде всего, как центр ярмарочной торговли.

Считается, что учредителем ярмарки в этих местах был царь Петр I. В середине ХІХ в. вместо трех ярмарок, проводимых в Бахмуте ранее, в городе устраивали уже четыре ярмарки. На первых порах все они были семидневными.

Весенние торги были приурочены к Вербной субботе Великого поста и ко дню святых Константина и Елены.

Однако основной бахмутской ярмаркой была Петропавловская, проводимая в конце июня — начале июля. Она указана даже во всероссийских справочниках и энциклопедиях. Четвертая ярмарка устраивалась осенью и была приурочена к празднику Рождества Богородицы.

В 1862 году главными предметами торговли были шерстяные, шелковые, бумажные ткани, медные и железные изделия, стекло, хрусталь, фаянс, фарфор, кофе, чай и бакалейные товары, крупный рогатый скот и овцы разных пород, табунные лошади, пригоняемые даже из Земель Войска Донского, Кубани, Ставропольской и Таврической губерний. В конце ХІХ века бахмутские ярмарки имели четко выраженный сельскохозяйственный характер. Из всего реализованного товара крупный рогатый скот, лошади, овцы составляли 38%. Рыба, хлеб, земледельческие орудия, скобяные изделия были представлены небольшими партиями, но все равно предложение явно превышало спрос.

В начале ХХ века значение ярмарочной торговли в Бахмуте падало, сокращалось время проведения и количество самих ярмарок. Но помимо бахмутских ярмарок в течение года проводились еще 63 сельские.

Возрождение в новом качестве «Бахмутская ярмарка» пережила в 1999 году, а в 2004-м ей присвоен статус региональной.. В ярмарке -2009 приняли участие три района — Артемовский, Краснолиманский и Константиновский, 121 хозяйствующий субъект из 14 городов Донецкой, Луганской и Сумской областей. Нет сомнения, что данную ярмарку нужно развивать хотя бы потому, что она имеет очень давние исторические традиции, и в перспективе могла бы перерасти в крупнейшую выставку Украины с туристическими возможностями для Донбасса. [2.].

Ильинская ярмарка возникла в конце 17 века в Ромнах. В 1852 г. была перенесена в Полтаву. В 18 веке это была самая крупная в Российской империи ярмарка после Нижегородской. На торги собиралось до 40 тысяч человек. Начиналась ярмарка как конная. На ней продавали коней, скот, шерсть, сырые кожи, воск, мед , спирт, подсолнечное масло, одежду, орудия для земледелия и т.д. Ярмарка официально продолжалась с 10 по 20 июля. В Полтаве, в отличие от других городов, где проводились ярмарки, не запрещалось торговать евреям. В Полтаве на Ильинской ярмарке благодаря евреям появляются сукна западного производства, шелковые и камзольные материи, голландское полотно, венский галантерейный товар. В 1853 г. голландского полотна продано на 152 тыс. руб., шелковых тканей на 255, шерстяных — на 310 тыс. руб. Всего иностранных товаров на 1 млн. 55 тыс. руб. В 1854 г. завезено товаров на 14151791 руб., продано на 8 млн. 276 тыс. 936 руб., из них, благодаря еврейским купцам, иностранных товаров на сумму 4031701 руб. [7.]. В 1860 г. отечественных товаров было реализовано на общую сумму 15 325 тыс. руб., а иностранных — 859 тыс. руб. [8.].

Стоимость привезенных на Ильинскую ярмарку товаров составляла от 1/2 до 2/3 стоимости товаров, привезенных на все ярмарки Полтавщины, и достигала 28 млн. руб. (1864). Важнейшими были хлопчатобумажные, шелковые, шерстяные, льняные и конопляные ткани (на них приходилось до 45 % стоимости проданных товаров), далее шли меха и галантерея. Ильинской ярмарке принадлежало одно из первых мест в Российской империи по торговле шерстью. Так, в 1860 г. было продано 122 тыс. пудов тонкорунной шерсти на 2049 тыс. руб. Ярмарка являлась значительным рынком сбыта промышленных товаров из центральных губерний России, в частности, тканей и железных изделий. Ильинская ярмарка была тесно связана с другими крупными ярмарками Левобережной, Южной и, меньше — Правобережной Украины, образуя, единую ярмарочную сеть страны. В июле 1845 г. на Ильинскую ярмарку приезжал Т.Г.Шевченко. В конце 19 века торги начинают падать ( например, в 1895 году было продано товара всего на 1,107 тыс. руб.). В 20-х гг. 20 века Ильинская ярмарка прекратила свое существование. [8.].

Сорочинская ярмарка, проводимая на Полтавщине в селе Великие Сорочинцы (Миргородского район), до революции не была ни самой большой, ни самой известной. Своей популярностью она обязана писателю Николаю Васильевичу Гоголю, который красочно изобразил ее в своих «Вечерах на хуторе близ Диканьки».В настоящее время Сорочинская ярмарка — самый массовый и популярный в Украине торг с элементами народного карнавального действа В 1999 году, указом Президента ярмарке присвоен статус Национальной, а в 2008 году Украина предложила внести Национальную Сорочинскую ярмарку в Репрезентативный список невещественного культурного наследия человечества под эгидой ЮНЕСКО. В 2009 году участниками ярмарки стали 217 предприятий, 315 частных предпринимателей, 205 мастеров народных ремесел.

В 1793 году Екатеринославская губернская администрация постановила «по удобности времени и выгоде для жителей» основать ежегодные торговые съезды-ярмарки. Ярмарки в Екатеринославе приурочивались к главным православным праздникам и имели свои названия — Свято-Духовская, Николаевская, Покровская, Успенская, Преображенская, Троицкая. Екатеринославские ярмарки становились грандиозным общегородскими праздниками, во время которых происходили торжественные события, такие как открытие и освящение Преображенского собора (29 июня 1835 года во время проведения Петропавловской ярмарки), открытие памятника Екатерине ІІ (26 сентября 1846 года во время проведения Ивановской ярмарки). Расцвет ярмарочной торговли приходится на середину ХІХ столетия. В то время в бывшей Российской Империи проводилось 50 крупнейших ярмарок. Екатеринославская ярмарка по сумме общего товарооборота (16 945 000 рублей) занимала 6-е место. [9.].

В 60-е годы ХІХ столетия в Екатеринославской губернии проводилось 414 ярмарок, из них 384 — в селах губернии, 30 — в крупных городах. Главными ярмарками, проводившимися в Екатеринославе были Ивановская и Петропавловская.

На Екатеринославских ярмарках торговали как местные купцы, так и приезжие из Харькова, Полтавы, Одессы, Курска, Москвы, Петербурга, гости из Польши, Турции, Крыма.

Главными предметами торговли на Екатеринославских ярмарках были сельскохозяйственная продукция, шерсть, скот, лошади, мануфактура, горнозаводские изделия. Эта продукция производилась в Екатеринославском, Верхнеднепровском, Новомосковском уездах. В Екатеринослав за шерстью приезжали купцы из Москвы, Санкт-Петербурга, Одессы, Полтавы, а также из Турции и Польши.[9.].

Торговлю мануфактурой и горнозаводскими изделиями обеспечивали на ярмарке местные купцы — Бодяков, Ефанов, Зайцев, Чернявский, Туфбаба и другие. Большое количество товаров привозилось из других городов Украины, России, Польши, Крыма. Так из Польши везли полотно Жерардовской фабрики, шитое платье, серебро. Из Москвы везли серебряные и золотые предметы с драгоценными камнями, чай. Харьковские купцы вели торговлю сельдью, осетрами, балыками, икрой. Из Курской и Харьковской губерний поставлялись пенька, лук, мед, сало, меха, обувь, кожевенные товары. Чумаки везли соль из Крыма, масляные краски привозили из Одессы.[9.].

На Екатеринославских ярмарках были также широко представлены и так называемые колониальные товары — апельсины, лимоны, рахат-лукум, финики, перец, чай, кофе и т.д. Эта группа товаров составляла до 20% товарооборота ярмарки. [9.].

В начале ХХ столетия ярмарки в Екатеринославе приобрели невиданный размах. В июле 1910 года в Екатеринославе состоялась грандиозная «Южно-Русская областная выставка». К ее проведению было построено более 50 специальных павильонов (на территории нынешнего парка им. Глобы), в которых был представлен весь спектр промышленного и сельскохозяйственного производства юга России и многих зарубежных фирм и заводов

В 1853 — 1858 гг. торговля преимущественно была сосредоточена на ярмарках, их насчитывалось 319 Все ярмарки региона по объему торговли делились на большие — свыше 100 тыс. руб., средние — от 10 тыс. руб. до 100 тыс руб. или мелкие — до 10 тыс. руб. В 1857 г. крупные ярмарки давали около 6 % товарооборота. Они проходили в Таганроге (на Успенской ярмарке было куплено товара на сумму в 1.084.885 руб., а продано на 183.870 руб.), в Екатеринославе (на Петропавловской ярмарке получено товара на сумму в 2.144.053 руб., продано на 876.389 руб.), у Новомосковске (на Спасопреображенской ярмарке куплено товаров на 285.757 руб., продано на 207.634 руб). [6.].

Средние ярмарки составляли 30,6 %. Почти 87,5 % средних ярмарок происходило в казенных поселениях. Основную же массу представляли мелкие — 63,4 %. Объем торговли колебался от 600 до 2 тыс. руб. Они практически не отличались от обычных воскресных торгов. Обычно за несколько дней до официального открытия ярмарки проводилась так наз. „черная ярмарка» для „простого люда». На ней, как правило, торговали крупным рогатым скотом, конями, товарами широкого употребления.[7.].

На юге Украины до революции были развиты как ярмарочная, базарная, так и стационарная торговля. Большинство ярмарок возникло после 1800 г. В 1847 г. в Херсонской губернии насчитывалось 70 ярмарок, самые крупные — в Херсоне, Березнеговатом, Шестерне. В 11 населенных пунктах материковой части Таврической губернии в 1817 г. было 37 ярмарок, в 1842 г.- 63, а в 1850 г.- 90. Особенно много народа стекалось на ярмарки в Каховке (собирались два раза в год — весной и осенью), Большом Токмаке и Берестове. Здесь торговали продуктами сельского хозяйства, железными, чугунными, стеклянными и другими изделиями, сплавляемыми по Днепру из Могилевской Орловской, Черниговской и Киевской губерний. Предметами торговли были хлеб, масло, животный жир, фрукты, виноградное вино, овечья шерсть, полотно, пенька, рогатый скот, овцы, лошади, строительный лес. Из других губерний на ярмарки поступали ткани, земледельческие орудия. В 1817 г. на ярмарке в Каховке было продано товаров почти на 75 тыс. рублей. Соль, как правило, продавали вне ярмарок, на местах ее добычи. В середине XIX в. добывалось и продавалось около 7 млн. пудов соли. Между важнейшими ярмарками внутри страны и за ее пределами существовали тесные связи. Первая цепь ярмарок тянулась преимущественно вдоль Днепра в направлении черноморских портов. Важную роль во внутренней торговле играли базары, подразделявшиеся на несколько видов: торги, торжки, базары, главные или большие базары. В крупных городах они собирались два или три раза, в селах — один раз в неделю, а в некоторых — один раз в две недели или один раз в месяц и продолжались с утра до вечера. [6.].

В сентябре 2009 года в г. Новая Каховка проходила Х Международная

выставка-ярмарка «Таврійський ярмарок». На территории торгового центра

«Оскар» разместились выставочные залы и презентационные стенды многочисленных производителей промышленных, хозяйственных и продовольственных товаров из 11 регионов Украины ( Николаевская, Запорожская, Одесская, Киевская, Житомирская, Хмельницкая, Полтавская, Львовская, Кировоградская, Луганская, Донецкая области).Иностранные участники были представлены 5 компаниями (Польша — 1, Словения — 1,Германия- 2, Латвия — 1). Свои товары также представили местные новокаховские производители. В целом к участию в ярмарочно — выставочном мероприятии было привлечено86 субъектов хозяйствования разных форм собственности , из них 58 предприятий, организаций, учреждений области презентовали передовые технологии сфере энергосбережения и возобновляемых источников энергии, а также высококачественную продукцию собственного производства. Приорететные напрвления развития промышленности в области представили ТОВ»Будівельно-проектне підприємство «Україна», ВАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування, ТОВ «Енергомаш», ТОВ «Механічний завод»,ТОВ «Будівельна компанія «СІМ», ПП «Науково-виробниче об’єднання «ІСТОК-ПІВДЕНЬ», ТОВ «Торгівельна фірма «ТІМЕКС».

Таким образом, до революции ярмарки Левобережной Украины входили в число важнйших в Российской империи (так называемая «украинская группа»). Они отличались величиной товарооборота, налаженностью экспортно — импортных торговых контактов, широким ассортиментом реализуемой продукции (с преобладанием сельскохозяйственного сырья и мануфактуры).После застоя в советский период, восстановление ярмарочного движения на Украине началось в 90 -х годах 20 века.

На современном этапе выставки и ярмарки, по сути, являются многокомпонентными мероприятиями. Как правило, они включают в себя конференции, симпозиумы, тематические семинары, круглые столы и мастер-классы, выполняя, таким образом, информационную функцию. Такие качества как периодичность проведения, ограниченность во времени, пространственное сосредоточение предложения товаров и услуг, придают выставкам и ярмаркам характер своеобразной «биржи», где происходит обмен информацией, и одновременно, заключаются торговые сделки и соглашения.

История создания интернет-портала «Golden Bee»

goldenbee

Информационному интернет-порталу «Golden Bee (Золотая Пчела)»   уже два года.

История создания сайта довольно проста. После прочтения в журнале Бджолярський Круг статьи Діда Василя об апидомиках, появилась идея построить апидомик у себя на  пасеке.  А после постройки поделиться  своими мыслями о принципах построения в интернете.

Вот так была написана  самая первая  статья на сайте.  Статья оказалась востребованной, не только в Украине, но и у пчеловодов других стран. Это и стало толчком для расширения сайта (для справки — на сегодняшний день сайт посещают пчеловоды из более 100 стран мира).

А названию сайта  послужило стихотворение Михаила Пучковского «Золотая Пчела». Там есть такие удивительные  слова:

Купаясь в потоке вечернего света, 
Где каждая капля тепла, 
Благая посланница вечного лета, 
Летит золотая пчела. 

…   …   …

И всё, что ни есть, так уместно, так кстати, 
Дорога легка и светла, 
Когда упоенно звенит на закате 
Моя золотая пчела.

nast

С самого начала было принято решение использовать ресурс исключительно в информационных целях, и размещать не только интересные и актуальные материалы на самом сайте, а также давать ссылки на вэб-ресурсы  с  по-настоящему полезной  информацией для пчеловодов.

Идея монетизации сайта была отброшена сразу, не хотелось,  чтобы навязчивая  реклама и партнерки мешали посетителям сайта.

К этому времени небольшие навыки по разработке  сайтов уже были, а вот специального образования  не было. Все постигалось методом проб и ошибок, а основным консультантом стал интернет. Пришлось по вечерам  бороздить  просторы  интернета в поисках  уроков и книг по конструированию сайтов, а также осваивать Фотошоп для создания различных кнопок баннеров и иконок.

На сегодняшний день на «Golden Bee»  посетители могут найти информацию, как на самом сайте, так и перейти по ссылкам на популярные сайты по пчеловодству, апитерапии и медоварению,  узнать о конференциях и встречах пчеловодов, познакомиться с анонсами новых книг и новинками промышленности, узнать о медоносных растениях,  посмотреть лекции о методах пчеловождения и матководству,  скачать  книги и журналы и многое другое…

Также, для того чтобы не дублировать  информацию с других сайтов была создана лента новостей пчеловодства LENTA.BEE, представляющая  собой новостной информер анонсов самых  свежих новостей и статей, с различных пчеловодческих ресурсов.
Выбрав новость, посетитель может перейти  на страницу первоисточника с интересующей его информацией.

За два года  сформировался коллектив   единомышленников и скромное начинание превратилось в  информационный портал.

maps1

Информационный интернет-портал «Golden Bee» всегда открыт для сотрудничества и партнерства, обмена ссылками на полезные ресурсы, обмена тематическими авторскими  статьями и любой другой   полезной информацией по пчеловодству.

21.09.16г. 


Хорошей зимовки, обильных медоносов,
прекрасного взятка, вкусного меда.
Здоровья Вам и Вашим пчелкам!
Sincerely yours, Nickolas

n5

img181

P.S.  На  XIV Бджолярськом Круге,  информационный интернет-портал «Golden Bee» признан одним из лучших сайтов  пчеловодческой тематики. Вручен  Диплом Круга  «За значний внесок у розвиток і пропаганду бджільництва»  и  медаль, которую  круговцы называют медалью «За небайдужість».

2.10.2016г.

Без рубрики

Австралійський вулик в Україні

ks8На семінарі з апітерапії  у Харкові першого квітня 2016р. відбулася презентація австралійського вулика.

Коли на семінарі зайшла розмова про австралійський вулик, то і українська сторона і гості (азербайджанська та турецька делегації) — усі в один голос заявили, що цей вулик працювати не буде.

 А вже наступного дня — 1 квітня, Лариса Бондаренко і Сергій Кочетков повідомили, що австралійський вулик Flow (Потік) вже в Харкові і презентували його.

Презентація вдалася! Усі учасники семінару з величезним інтересом розглядали рамки Flow і слухали пояснення про особливості роботи з вуликом. Але так і залишилися при своїй думці.

 Не вірю, як говорив великий режисер Костянтин Сергійович Станіславський.

 

 

Сергій Кочетков вручив свої візитки з логотипом вулика Flow і запросив усіх невіруючих на пасіку у кінці травня, коли він буде відкачувати мед, щоб вони переконалися, що вулик Flow прекрасно працює і на просторах України!

Але, на жаль! Ні у кінці травня, ні на початку червня поїздка не відбулася. Тільки у кінці травня почалося випробування Flow Hive у лісо-степовій зоні сходу України (Харківська обл.). Такий пізній початок випробувань був пояснений нібито поганими погодними умовами в Україні. Випробування почали проводити на відводках.

Також, і у кінці червня, у черговий раз обіцяна поїздка на українську пасіку до австралійського вулика не вдалася. Це у черговий раз підтвердило думку, що працювати він не буде… Загадковий австралійський вулик і в Україні доки залишався загадкою!    І ось тільки у кінці липня,   за словами С.Кочеткова, бджоли вже і в австралійських рамках почали запечатувати стільники. У YouТube були викладені відеозвіти.

 

 

 

Власне кажучи, і дивитися було нічого. Відводки слабкі — тільки почали освоювати магазини з австралійськими рамками. Але ж уся інтрига в тому, як працює сама рамка. Адже дуже хотілося б подивитися своїми очима, як з австралійського вулика, що став за півроку легендою, золотистий український мед стікає у банку!

І тільки у кінці серпня довгождана поїздка відбулася!

Уранці пройшов дощ, тому на пасіку приїхали в другій половині дня.  Відкрили усі оглядові лючки (з боків і на задніх стінках магазинів). Через бічні вікна було видно, що крайні рамки практично повністю запечатані. А через вікна на задніх стінках — наскільки рамки заповнені медом (далеко не усі рамки були повністю заповнені).

Спочатку в одному з вуликів були вибрані дві рамки — одна крайня і одна посередині. Викручені верхні та нижні заглушки. У нижні вставлені трубки. Потім у верхню частину рамки треба було вставити довгий металевий ключ і повернути. При повороті стільники  розділяються вертикально. Ось тут вийшла затримка. Відразу зрушити не вдалося. Прийшлося в розгойдування — повертаючи ключ досить тривалий час, то в  один, то в інший бік.

 І ось мед по трубці, прямо з вулика, почав наповнювати банки. Тільки тепер можна сказати — Вірю! Це про сам принцип роботи австралійської рамки, адже багато хто не вірив, що взагалі працюватиме.

 

Previous Image
Next Image

 

З крайньої рамки отримано дві кілограмові банки меду, а з середньою три. Перші банки наповнилися дуже швидко, а наступні приблизно за п’ять хвилин кожна. Для прискорення під передню частину вулика був підкладений брусок. Мед у банках практично чистий. Помітно відрізнявся за кольором — з середньої рамки темніший. Вологість меду була заміряна наступного дня  і склала 18 %.

Недолік відкритого зливу — було багато ос, щоб зробити знімки, довелося відганяти і навіть виловлювати з меду. Після зливу меду, поворотом ключа рамка приведена в робоче положення. Тут проблем з поворотом ключа не виникло.

Лариса Бондаренко, директор Ізюмської пчелофермы осінню 2016р. у інтерв’ю «Интернет-обозрение Главное™» розповіла про роботу з австралійською рамкою: «Пчела не сразу ее начала осваивать, через 24-32 дня. Она очень долго думала. Думала, изучала, как работать и как откладывать мед в эту рамку. Мы только на 18-20 день увидели, что пчелы начали микротрещины, которые между пластиковыми ячейками заделывать естественным воском.»

Рамки працюють, як і було заявлено, але відразу виникли питання по їх повторному застосуванню наступного року:

  • хотілося б подивитися, як заповнюватимуть магазини з австралійськими рамками сильні сім’ї;
  • на скільки добре бджоли осушать рамки, чи не завадять залишки кристалізованого меду роботі рамки наступного року (вже при першому використанні було важко повернути ключ);
  • як бути із забрусом, цілісність якого після зміщення порушена, але він залишився на стільниках
  • порівняти наступного року, як відрізняється заповнення магазинів з почищеними від забрусу рамками (цікаво, наскільки легко його можна видалити) і не чищеними (використовуючи як протироєвий прийом — завантажити бджіл роботою).

Як працюватимуть рамки далі,  сподівалися подивитися в наступному році. Але у будь-якому разі після тестування  можна однозначно сказати — ідея австралійців Седара і Стюарта Андерсон реальність а не міф.

Але на жаль, отримати відповіді не вдалося. Подальших випробувань Сергієм Кочетковим у 2017р. не проводилося, що було знову пояснено поганими погодними умовами в Харківській області. Останній раз рамки рекламувалися ним на виставці-ярмарку «Бджільництво Слобожанщини-2017».

 

 IMG_8515

Бджолярі з цікавістю слухали про принципи роботи рамки, але почувши ціни, відходили… Красива іграшка, приємно показати гостям пасіки, як мед прямо з вулика наповнює банку! Але ціна, та і якість роботи рамки, на сьогодні, не дозволяють застосовувати її на пасіці…

 

Але навіщо добровільно вносити в організм канцерогени, що виділяються такими рамками в мед? Навіть з харчового пластика, при тривалому контакті, різні отруйні сполуки переходять безпосередньо в продукти. Наприклад, астралійські учені провели експеримент з питною водою з пластикових пляшок і виявили Бісфенол-А у 95% досліджуваних добровольців. Причому до числа випробовуваних входили діти і вагітні жінки. Потрапила ця речовина в організм, швидше за все, саме з бутильованої води.

За звичайних умов зберігання, пластик не обмінюється з водою хімічними елементами. При нагріванні навіть трохи вище за кімнатну температуру починається активне переміщення токсичних молекул з пластикової пляшки в рідину, якою вона наповнена. З цього виходить, що в жару більше 30 градусів така вода стає отруйною, у тому числі і Бісфенолом-А. Цей компонент негативно впливає на щитовидну залозу, ЦНС, провокує нездатність мати дітей, гіпертонію, ожиріння, діабет та так само провокує розвиток деяких видів раку.

 
 

Коротка довідка: Уперше вулик Flow, (що в перекладі з англійського означає «Потік») був презентований на 44-му конгресі «Апімондії» в Південній Кореї у вересні 2015р. Авторами цієї ідеї були батько і син — австралійці Седар і Стюарт Андерсони. Над цим винаходом сім’я працювала 10 років!

 

vs190f
 

Але особливої популярності вулик Flow не отримав. Тоді ж на конгресі обговорювалося питання застосування різних типів вуликів у світовій практиці. Найбільше поширення отримали вулики Лангстрота, винайдені більше 130 років тому. Їх доля у бджільництві складає 70%, оскільки в промисловому бджільництві натиск робиться на зручності роботи бджолярям і економічну ефективність технологій бджільництва.

А ось коли в лютому 2016р. на просторах інтернету з’явилося відео, в якому був показаний цей «потоковий» вулик, почався бум!

hf4

Авторами було заявлено, що кожна рамка приносить до 3 кг меду, а частота можливого збору  залежить від сили сім’ї і може складати від тижня, в пік сезону, до місяця. І бджоли заповнюють стільники нового вулика Flow з тією ж частотою, що і стільники звичайної рамки. Збір меду може відбуватися без розкриття сотів — він просто витікає по спеціальній трубці, ніби з крану.

Конструкція криється в пластиковій рамі Flow особливої будови, в якій вже наполовину сформовані стільники. Бджоли самі добудовують їх, а потім, як завжди, заповнюють стільники медом і запечатують.

Подальші роботи авторів передбачають повну автоматизацію процесу збору меду, і навіть видалений контроль. У ідеї також є присутньою можливість установки вулика на дах будинку і проводку крану на кухню, щоб завжди мати під рукою свіжий мед.

 Flow Hive, як заявили винахідники, повністю готові  до виходу на ринок, щоб змінити історію бджільництва.

У 2017р. Стюарт і Седар Андерсони отримали звання «Бізнес року» в Австралії. Як вирішили в адміністрації прем’єра Нового Південного Уельсу, розроблений ними вулик підірвав світ бджільництва, пише Echo.net.au. Для того, щоб заявити про себе на весь світ, підприємці скористалися можливостями краудфандинга на платформі Indiegogo і «підняли» $13 млн. Усього за цей час продано більше 50 тис. вуликів у різні країни, найбільшу кількість купили американці. Хоча Адерсоны вже продали досить багато вуликів, це навряд чи торкнулося ринку.

Зараз вони в процесі розробки нових вуликів, які більше підійдуть комерційним бджільницьким фермам.

ПЕРШИЙ МАЙСТЕР-КЛАС ВАРІННЯ МЕДОВОГО ПИВА

 vs1242 липня в  центрі села Селище  біля ошатного будинку культури під віковими дубами відбулися дійства.

Легкий вітерець колихав хоругви Бджолярського кругу України, Гільдії медоварів України, Волині, Слобожанщини, Прикарпаття, Полтавщини… Прозвучав Гімн бджолярів України у виконанні учасників майстер-класу з колективом художньої самодіяльності с. Селище.

У вступному слові  ініціатор і один з співорганізаторів майстер-класу Соломка В.О. («ДіД Василь», Почесний медовар і Почесний пасічник України) повідав про те, що з 2003р., коли в селі на його заклик вперше зібралися дві сотні пасічників України щорічно в перші вихідні жовтня сотні пасічників і вже не лише з України як журавлі у вирій прямують до Баришівського району і 2-3 дні в таборі «Ювілейний» проводять найпотужніші в Україні семінари, святкують медові «обжинки», ярмаркують, обмінюються досвідом.

   Зимою 2004 р. в урочищі Бірки біля с. Селище на «Пасіці ДіДа Василя» розпочалося відродження медоваріння в Україні. І на сьогодні тисячі пасічників України варять найкращі в світі питні меди, які визнані в усьому світі (перемоги на всеукраїнських і міжнародних конкурсах починаючи з 2007 р.).

 Питний мед стає брендом України, як шотландське віскі, кубинський ром, французькі вина – сьогодні в іноземців вважається престижним привезти «медівку» з України… Іноземні посли – часті гості в нашому краї…  Два всеукраїнських конкурси проведені в Баришівці.

В останні роки в пасічне міжсезоння систематично (щомісяця) проводяться школи-семінари в готельному комплексі «Водограй» і майстер-класи на «Пасіці ДіДа Василя» в с. Селище (загалом підвищили кваліфікацію до 200 пасічників України, Білорусії, Росії).

Проведений  2 липня майстер-клас вже сьомий і він найпотужніший, бо приєднались до його проведення і новий молодий і амбітний сільський голова Лазько О.В., і управляючий ТОВ «Агро-С» Харсун С.С. і провідник  новоствореного осередку пасічників села «Ройок».  Козерацький М.М.

Учасників дійства привітали:

Представники районної ради

Кошовий Бджолярського кругу України Ворона А.П. (Баришівка)

Проф., доктор наук Галатюк О.Є. (Житомир)

Голова Гільдії медоварів України Барабаш В.С. (Баришівка)

Previous Image
Next Image
 Майстер-класи:

  • Варіння пива за двома технологіями: з пивного концентрату, та зернової. Майстри: лауреат Золотої відзнаки «За рентабельну пасіку», Почесний пасічник України, Піонер медоваріння України,  неодноразовий переможець всеукраїнських і регіональних конкурсів Олександр Кобцев (смт Талалаївка), директор фірми «Мастер Бір» Олександр Щиголь (м. Київ ) та  голова Криворізької гільдії медоварів Генадій Лебухов лауреат всеукраїнських конкурсів медоварів.

 

  • Варіння питного меду

Майстри: переможець всеукраїнського конкурсу медоварів 2016 р. в двох номінаціях  Володимир Білаш з своїм учнем Володимиром Литвиненко теж переможець конкурсу 2016 р. Обидва з Яготина та неодноразовий переможець всеукраїнських і міжнародного конкурсів медоварів, Почесний пасічник України, Голова Гільдії медоварів України Василь Барабаш з Баришівки.

Одночасно з варінням надавалися пояснення, коментарі та виступи і консультації провідних майстрів медоваріння України, лауреатів всеукраїнських, регіональних та міжнародних конкурсів.

А всього їх зібралося більше 50 чоловік з усієї України…

На трьох багаттях кипіли казани з медовим суслом, а на четвертому теж майстер своєї справи Надоленко  М. М .  готував козацьку кашу від ТОВ «Агро-С», якою щедро пригощали і учасників і гостей…

Спілкування. Ярмаркування.

 Широкий асортимент якісної продукції та щирість господарів в ятках «Моріжка» та  продукція Гільдії медоварів України…

В продажі були питні меди, медові кваси, медове пиво, мед, обладнання для варіння питних медів, пива, квасів… дріжджі, підкормки… Пасічна література та періодика, спілкування з авторами…

По завершенню майстер-класу дружня вечеря для учасників майстер-класу та гостей з козацькою кашею від Господарів  с.Селище та ТОВ«Агро-С».   І  те, що в торбах… І на завершення свята над селом знову прозвучав  Гімн бджолярів України.

 

ГІМН   БДЖОЛЯРІВ УКРАЇНИ

                                                     Автор Соломка В.О. («ДіД Василь»)

На мелодію “Та й наливайте повнії чари…”

Співати піднесено, урочисто !

 

Хлопці  до  рою,  станем  горою

Всі  за  добробут  народу

Росяним  ранком,  теплим  світанком               (2 рази)

Разом  з  святою  бджолою!

Дружно  у  поле — бджолине  море

Медом  там  повняться  квіти.

Бджоли – то  воля, то  наша  доля                     (2 рази)

З  нею  Природи  ми  діти!

Сядем  до  столу  в  дружнєє  коло

Зірка  вечірня  засяє

Мед  нехай п’ється, жайворон  в’ється             (2 рази)

І пісня  наша  лунає!!!

Медом  і  хлібом, з  сином  і    дідом

Ми  відбудуєм  країну

Разом  з  бджолою  всім  нашим  роєм                (2 рази)

Славимо  ми  Україну!!!

Організатори заходу: Рада «Бджолярського кругу», Гільдія медоварів України, Селищанська  сільська рада, дослідна «Пасіка ДіДа Василя».

 

ПЕРШИЙ МАЙСТЕР-КЛАС ВАРІННЯ МЕДОВОГО ПИВА

piv1На майстер-класі в Градизьку 23 квітня 2016р. Кобцев О.М. пригощав аж 5-ма сортами медового пива.
І по моїм вусам текло і в рот таки попало.
Як великий шанувальник і поціновувач цього популярного в усьому світі напою мушу сказати: ВПОЛНЄ!!!

ДіД Василь

 

Зважаючи на безумовну рентабельність продукту і відносну простоту технології та обладнання та маючи досвід успішного освоєнняя технології медоваріння в Україні прийнято рішення провести  ПЕРШИЙ МАЙСТЕР-КЛАС ВАРІННЯ МЕДОВОГО ПИВА  2 липня 2016р. в с.Селище, Баришівського р-ну, Київської обл., де і розпочалося  відродження медоваріння в Україні.

ПРОГРАМА

7-00 10-00  Реєстрація учасників і гостей майстер-класу. Сніданок в ятках «Моріжка».

Спілкування. Ярмаркування.

В продажі питні меди, медові кваси, медове пиво, мед, ареометри, дріжджі, підкормки… Пасічна література та періодика…

 Служба Божа в церкві Святого Георгія (для бажаючих).

10-00 – 10-30  Урочисте відкриття майстер-класу.

10-30 – 18-00  Майстер-клас:

  • Варіння пива за двома технологіями: з пивного концентрату, та зернової. Майстри: лауреат Золотої відзнаки «За рентабельну пасіку», Почесний пасічник України, Піонер медоваріння України,  неодноразовий переможець всеукраїнських і регіональних конкурсів Олександр Кобцев та директор фірми «Мастер Бір» Олександр Щиголь.

 

  • Варіння питного меду

Майстри: переможець всеукраїнського конкурсу медоварів 2016 р. в двох номінаціях  Володимир Білаш і неодноразовий переможець всеукраїнських і міжнародного конкурсів медоварів, Почесний пасічник України, Голова Гільдії медоварів України Василь Барабаш.

Одночасно з варінням  пояснення і коментарі майстрів та виступи і консультації провідних майстрів медоваріння України, лауреатів всеукраїнських, регіональних та міжнародних конкурсів.

Працюємо без перерви у вільному режимі аж до заправки сусла… Весь час будуть працювати продуктові магазини і ятки «Моріжка» та  Гільдії медоварів України…

Організатори заходу: Рада «Бджолярського кругу», Гільдія медоварів України, Селищанська сільська рада, Дослідна «Пасіка ДіДа Василя».

 

vs123

По завершенню майстер-класу дружня вечеря для учасників майстер-класу та гостей (по наявності «бейджика») з козацькою кашею від Господарів  с.Селище та ТОВ«Агро-С».   І  те, що в торбах…

Про гроші: Організа­ційний внесок — 100 грн. з кожного учасника. Беріть гроші і на ярмаркування – будуть продавати медове пиво, солод для медового пива, концентрати «медовий квас» і «медове пиво», термометри, ареометри, набори для медоварів… (все за ціною виробника), а також література, та ін.

Додаткова інформація за тел. (О98)400-27-42 або (О50)164-88-52 Соломка Василь Олексійович («ДіД Василь»).

Можливий заїзд з п’ятниці і від’їзд в неділю з нічлігом в готелі в Березані (за 12 км). З цього питання звертатись до Ворони Анатолія Петровича, тел.(О97)739-34-48.

Як їхати до с.Селище: Автомобілями: з траси «Київ –Прилуки» в Перемозі поворот на Баришівку; з траси «Київ-Харків» поворот на Баришівку і через с. Пасічна… Маршрутками “Баришівка” від метро “Лісова” кожні пів години до зупинки «Селище 1». Їхати менше години… А далі пішки до 200 метрів.

Інтерактивна онлайн-мапа