XVII Всеукраїнський «БДЖОЛЯРСЬКИЙ КРУГ»

0 грн.

soicha1-19

 

За рішенням Ради Бджолярського кругу 5-6 жовтня 2019р., на базі  ім. Соіча, в смт. Старий Салтів, Харківської обл. традиційно відбудеться вже XVII Всеукраїнський «БДЖОЛЯРСЬКИЙ КРУГ».

Окрім святкування “медових обжинок” передбачені 5-годинне пленарне зібрання, виставка обладнання і стендів, тематичні семі­нари: «Обладнання», «Технології пасічнику­вання», «Хвороби бджіл», «Продукти бджіль­ництва та медоваріння», «Апітерапія», з лекціями і виступа­ми провідних вчених, пасічників, бджолиних ветеринарів, апітерапевтів, провідни­ків громадських організацій, головних редакторів часописів…

Обмін досвідом, обговорення проблемних і нагальних питань, консультації з фахівцями і пасічними авторитетами, демонстрація нови­нок, продукції, в т.ч. питних медів, медових пива і квасів, презентація і реалізація нових книг, видань і часописів…

І ярмаркування… Буде пасічний реманент, обладнання, вощина, ветпрепарати, набори для медоварів (все за ціною виробника), а також література, аудіо, відеодиски та ін.

3bk2017

 

 

Інформаційна підтримка заходу   тиражні українські часописи з бджільництва, та інформаційні інтернет-портали: «Golden Bee»,  «Мир пчеловодства», портал оголошень «Pasika.biz», сайт «PASEKA.IN.UA»,  форуми «На Точку», «Пчеловодство без границ».

Як їхати: У м.Харків з автостанції «Кінний ринок» (ст. метро Спортивна) автобуси або маршрутки до Старого Салтова, на автостанції Салтова Вас чекатиме автобус до «Бджолярського кругу», відправлення кожну годину.

Для тих хто «на конях» З кільцевої дороги від вказівника «Старий Салтів» дублюється вказівниками «До Бджолярського кругу». Для навігаторів координати: 50.03.42,72 ПШ і 36.49.01,91 СД.

 

Про гроші:  Зібрання проводиться традиційно без чиєї б то не було фінансової підтримки. За наші трудові. Організа­ційний внесок — 200 грн. з кожного учасника (інформаційні матеріали для кожного, оренда табо­ру, зали,  оплата послуг (в т.ч. невеличкого кон­церту), аудіо- і мультимедійне супроводжен­ня, нагороди, бейджики, козацька каша і т. ін.). Представники мас-медіа оргвнесок не сплачують. Ярмаркове місце також безкоштовно.

Проживання на базі від 150 грн/добу.  Попереднє бронювання за тел. (067) 580 19 66,   (095) 405 96 90,  email: base.soich@gmail.com.

Заїзд в табір з 15-00 4 жовтня та зранку 5  жовтня. Початок організованої роботи за програмою з служби Божої і фотосесії  о 12 го­дині 5 жовтня. Закінчення організованої роботи о 13-00 в неділю 6 жовтня.

bk_volia

 

Неформаль­не спілкування в п’ятницю ввечері і зранку в суботу.

Ввечері в суботу бджолина дев’ятина» (пасічні «обжинки») — козацька каша біля багаття, творимо чарку з піснями під гармошку і без…

ТОМУ ТОРБИ НЕ ЗАБУВАЙТЕ!

 ХЛОПЦІ ДО РОЮ!

 
 

Тел. організаторів:

-загальні питання за тел.098 400-27-42 або 050 164-88-52, Соломка Василь Олексійович («ДіД Василь»), Ворона Анатолій Петрович за тел. 097 739-34-48;

-з питань виставки обладнання за тел.096 80-36-189, 050 44-87-725 Гуслій Юрій Михайлович;

-з питань організаційних, ярмарку за тел. 067 571-17-02,  050 80-69-006 Мироненко  Михайло Володимирович;

-з питань побуту (в т.ч. харчування) за тел. 097 606-33-69 Дейнека Федір Микитович;

-для формування порядку денного бажано записатись на виступи і повідомити їх тему до 25 вересня за тел. 050 378-56-83, Дмитрук Володимир Антонович.

E-mail:     didvasil@i.ua, dmytruk.lutsk@ukr.net
Web site:  http://bee.gktsn.com/bee/bk

Рада Бджолярського Кругу

Медовари України обговорили напрямки популяризації та розвитку виробництва питного меду

0 грн.

vs196

Шляхи об’єднання зусиль задля популяризації та сприяння у формуванні сучасного українського бренду – меду питного – 11 липня 2019 року обговорили учасники круглого столу «Мед питний – чи медовуха?», організованого комітетом підприємців АПК при Торгово-промисловій палаті України у партнерстві з Посольством Франції в Україні та ТМ «Меди Межиріччя».

У роботі круглого столу брали участь Геннадій Чижиков, президент ТПП України, Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики та продовольства, Роберт Горват, народний депутат України, Ніколя Перрен, радник з питань сільського господарства Посольства Франції в Україні, Сергій Семигреєнко, засновник приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба», власника ТМ «Меди Межиріччя», Василь Соломка (ДіД Василь), засновник зібрання пасічників «Бджолярський Круг України», засновник асоціації «Гільдія Медоварів України», Петро Карпенко, доктор медичних наук, професор кафедри технології і організації ресторанного господарства КНТУ.

Медовари України разом із талановитим бджолярем Василем Соломкою (ДіД Василь) дослідили, відновили, випробували на практиці рецепти та технології старовинних хмільних медових напоїв, доклали чимало зусиль для відродження легендарного напою древньої Русі під назвою «мед питний».

Сьогодні ініціативу медоварів — аматорів підтримують та активно втілюють в життя і представники бізнес — структур. Цьому сприяють і законодавчі зміни щодо підтримки розвитку виробництва терруарних вин і натуральних медових напоїв. Нещодавно ПСП «Дружба», власник ТМ «Меди Межиріччя» із Полтавщини перше отримало ліцензію на виробництво медових напоїв за спрощеною процедурою.

За «круглим столом» обговорювався сучасний стан і шляхи подолання проблем у виробництві медових напоїв, вдосконалення державної політики, французький та європейський досвід у цій сфері — практичні рекомендації щодо професіоналізації галузі,об’єднання зусиль задля популяризації та сприяння у формуванні меду питного як сучасного українського бренду.

Доповідали:

Василь Соломка (ДіД Василь), засновник зібрання пасічників «Бджолярський Круг України», засновник асоціації «Гільдія Медоварів України» — «Виробництво медів питних в Україні — сучасний стан та перспективи розвитку. Об’єднання зусиль задля популяризації та сприяння у формуванні сучасного українського бренду – мед питний».

Ніколя Перрен, радник з питань сільського господарства Посольства Франції «Французький та європейський досвід у сфері виробництва та реалізації медових напоїв. Ринок, маркетинг та уподобання європейських споживачів».

Сергій Семигреєнко, засновник приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба», власник ТМ «Меди Межиріччя» — «Досвід ТМ «Меди Межиріччя» у веденні медового бізнесу. «Підводні камені» в отриманні ліцензії на виробництво медових напоїв за спрощеною процедурою. Практичні рекомендації щодо професіоналізації галузі, організації виробників. Створення та функціонування першого в Україні медового кластеру «Меди Межиріччя».

Петро Карпенко, доктор медичних наук, професор кафедри технології і організації ресторанного господарства КНТУ – «Питні меди і наше здоров’я».

vs197

Виробництво медів питних  в Україні — сучасний стан та перспективи розвитку. Об’єднання зусиль задля  популяризації  та сприяння у формуванні  сучасного українського бренду – мед питний.

Василь Соломка (ДіД Василь)

Перспективи розвитку (напрямок розвитку) це третя точка на лінії, яка проходить принаймні  через дві попередні: одна з них про сучасний стан, а попередня – що було і як сталося…

На сьогодні ПМ виробляють тисячі медоварів. Сім з них мають ліцензії на реалізацію. Серед них є потужні виробники  – один  них «Меди Межиріччя». Вже рік працюють «Українські медовари» в Дрогобичі, в 3 кварталі відкриття заводу «Медовий Спас» в Броварах. В медоваріння заходить бізнес і це визначальна складова сучасного стану медоваріння в Україні. У бізнесу свої правила і закони. Зверніть увагу на слово «заходить», а не «прийшов».

Питні меди вже «прописалися» в ніші «слабоалкоголки», яка з  нульових років стрімко прогресує: до 13% щорічно («Галицькі контракти»). І в нішу  ми ввійшли ґрунтовно, як елітні – слабоалкоголка це спирт, вода, краска і ароматизатори, а наше «дитя» натурального бродіння короля солодощів меду, ягід, фруктів трав… І нами вже підготоване підґрунтя   для  широкої (тотальної) пропаганди ПМ. Ярмарки і фестивалі ПМ в мІстах і обласних центрах (Ів-Франківськ, Луцьк, Харків…). «Агітка»  «Питний мед і наше здоровя» розроблена мною під медичною редакцією проф.. Карпенка П.О. розійшлася тисячними накладами не лише в Україні.

Так лише Микола Вовнянко розповсюдив її більше 10 тис. примірників. Виступи медоварів в санаторіях, на ярмарках… Інколи на телебаченні, якщо «нашару» —  У «аматорів» ще немає для цього коштів, а  от «бізнесу» ж треба відбивати вкладені кошти, тому в тісному союзі з Гільдією медоварів треба продовжити розпочату нами роботу.

Медоваріння в світі стрімко розвивається. В Сполучених штатах в останні роки щорічно чи не вдвічі збільшується і кількість медоварів і ПМ… Та й бізнес у них проворніший… В Україні теж пасічники повільно, але «прозрівають»… Лише за останні пару років через майстер-класи на молодий місяць тільки на «Пасіці Діда Василя» пройшли сотні пасічників. Серед них, до речі, і «Меди Межиріччя» на чолі з самим Семигреенко, і «Медовий Спас» (Ліпко С.І ., Бовари) і Анатолій Тронь (виробництво в Охтирці).

Загалом  же майстер-класи найбільш ефективна форма не лише в плані навчання, а і в пропаганді і продукту і професії не лише медовара а і пасічника і бджільництва.  В світі мільйони виноградарів і напевно серед них немає жодного, який не продукує вино… А серед пасічників? Тому я поставив собі за мету: Кожен пасічник України  повинен продукувати ПМ.

Закликаю всіх всіляко розвивати аматорське (гаражне) медоваріння. За 15 років воно доказало не лише свою життєздатність, а й  має значні досягнення і визнається не лише в Україні. Аматорські ПМ ексклюзивні, — це, по суті, «індпошив». При заводському виробництві є небезпека скотитися до «ширпотребу». Слід пам’ятати і застереження К.Маркса про те на що здатен великий бізнес (капіталіст) при рентабельності в сотню відсотків…  Крупне виробництво не терпить перемін, «гаражне» — більш динамічне. Тісна співпраця аматорів і  промисловиків – запорука успіху для всіх, в т.ч. і для споживачів.

 А  ПМ же не гірші за виноградні вина. Про  це  твердили і Корабльов і Цесельський… Як доказ два роки поспіль Олександр Неженський брав участь в міжнародних конкурсах виноградних вин «Живе вино України» в Одесі  в 2010 і 2013 рр. Взяв  4 дипломи. Але обидва рази його ПМ забирали Велику Золоту медаль «Вибір споживача»! На конкурсі виноградних вин!

 Слід також зазначити, що на наших всеукраїнських конкурсах його ПМ «брали» лише бронзу і один раз срібло. ПМ українських медоварів гучно заявили про себе на міжнародних форумах. Вже в 2007 р. на конгресі Апімондії в Мельбурні ПМ Кобцева О.М. одержав «золото», на наступному конгресі  в Франції ПМ Бабенко В.Т.  лилися рікою і разом з безперервними виступами ансамблю Вірського сприяли перемозі Києва на проведення Конгресу в 2013 р. І два ПМ Бабенко В.Т. відзначені «золотом». На конгресі Апімондії в Стамбулі ПМ Барабаша В.С отримали «срібло», а В.Дмитрука і В.Кочерги – «бронзу».

 Були перемоги в Лондоні, Берліні, Жешуві… На конкурсах «Золотий грифон»: «срібло» (2009), «Золото» (2010). Перемоги в конкурсах «100 кращих товарів року» в 2011-2013 і 2015 рр..

vs198
Фрагмент експозиції музею на Пасіці ДіДа Василя «Медоваріння в Україні в ІІІ тисячолітті н.е.

 Впевнено можу заявити, що ПМ можуть стати брендом України, як віскі Шотландії, ром Куби, водка Росії, коньяк Франції… Ми експортуємо мед як сировину щорічно на сотню млн. дол.. А якщо експортувати  ПМ то це ж в рази більше…

Все це результат впертої  цілеспрямованої колективної роботи. В 2008р. медовари України об’єдналися  в Гільдію і ми разом долали  шалений супротив відродженню древнього промислу, навіть шельмування… Про це я не  говорив – результати говорять, що ми їх долали. Конкурси, семінари, майстер-класи і не лише  в Україні:, Росія, Білорусія, Казахстан (Коментар про семінари, конкурси, завод…)

Випущено 5 книжок по ПМ (4 Соломка, і Горніч) – дві з них (технологічні інструкції) витримали по 5 видань. Співробітництво з наукою: проф.. Литовченко О.М., проф.. Карпенко П.О.,, Проф. Луканін.. І постійний, майже безперервний обмін досвідом, в т.ч. в своєму журналі «БК», на сайтах Гільдії медоварів і Бджолярського кругу.

Розроблена нова світова технологія виробництва варених ПМ (Вовнянко). Завершується розробка нової технології виробництва ставлених ПМ і нового хмільного напою (буде презентовано в вересневому номері «Рентабельної пасіки і на Бджолярському крузі)). В нас вже є підприємство, яке освоїло виробництво обладнання для ПМ. (Денис)

За 15 років пройдено нелегкий,  але славний шлях і розгляд теми ПМ на такому авторитетному рівні свідчить про те що етап відродження медоваріння в Україні завершено. А ні в кого ж не просили ні копійки… Чим не привід гордитися ділами своїми?  Маю  надію, що в історії бджільництва України буде записано: «На початку ІІІ тисчоліття н.е. в Україні відроджено медоваріння».

Розпочинається новий етап. За участі великого бізнесу, нових учасників, нових правил…. Я б назвав його ЗАВОЮВАННЯ РИНКУ. Питний Мед не герболайф – він записаний в генетичному коді кожного українця. Варто лише нагадати.

До 2004р. на ярмарках (у продажі) не було жодної пляшки ПМ. Лише на пасіках пропонували медовуху до кінця не розуміючи що це… І якби мені в лютому 2004р. в урочищі Бирки на «Пасіці ДіДа Василя» де три ентузіасти провели перший семінар і конкурс п’яти  ПМ, сказали, що через 15 років про ПМ будуть слухати в ТПП, а заст. Міністра Агрополітики при цьому буде кивати головою…

 

Семінари ГО «ДНІПРОВСЬКИЙ ПАСІЧНИК»-2019

0 грн.

2dp2019_2
 

Шановні пасічники!

          Запрошуємо Вас поглибити, розширити, збагатити свої знання у галузі бджільництва, відвідавши блок тематичних семінарів. Давайте робити разом нашу працю більш комфортною, професійною та плідною. Наші двері завжди відчинені для Вас, шановні пасічники!

 На 2019 рік заплановано провести наступні заходи:

  • 08 лютого — семінар «Практика лікування продуктами апітерапії»
  • 01 березня — семінар «Засоби ветеринарії у бджільництві. Ринок ліків та їх ефективність»
  • 16-17 березня — семінар «Практичні досягнення у промисловому бджільництві»

   Місця проведення семінарів будуть уточненні, слідкуйте за новинами Дніпровського Пасічника у facebook та на сайті pasika.pro.

Пропонуємо вам взаємовигідну співпрацю у популяризації діяльності один одного через участь у виробництві рекламної продукції у згаданих семінарів. Дякуємо, що Ви з нами!

Члени оргкомітету :

                                          Пастушок Роман, 067 523-79-09

                                                                         Герб Павло,        097 662-39-19

                                                                         Куцак Ігор,     067 991-43-40

Байдужість – злочин проти себе, злочин проти природи

akatsiya20.12.2018 року їхав додому, разом з головою обласної спілки Дніпровський пасічник Сергієм Староконем, після продуктивного дня з вирішення громадських питань.

На шляху з Аполонівки до Сурсько-Михайлівки (Солонянський район) обабіч дороги у лісосмузі, серед білого дня, дружно трудилася бригада молодих чоловіків у спецодязі «Дніпропетровський облавтодор». Хлопці енергійно наповнювали кузов «КРАЗу» свіжо спиляними стволами зеленої акації. Під гучне  ревкотіння бензопили падали одне за одним 40-50-ти річні дерева.

Ми вже були проїхали повз, та раптом, в один голос промовили: «Розвертаємось». Підійшли разом, показали порушникам посвідчення Спілки пасічників України і вступили з «облавтодорівцями» у мирний, толерантний діалог: хто, звідки, дозвільні документи, чому нищаться живі дерева, а не сухостій. Відповідь – тиша та зідзвони з керівником.

Наші дії – виклик 102 плюс фото та відео фіксація усього що відбувалось за допомогою смартфона. Раптом чоловіки залізли до кабіни та спробували поїхати з місця злочину, але «КРАЗ» не завівся, підвів акумулятор. Через 25 хвилин після виклику приїхав наряд поліції з райвідділу.

Ознайомились з ситуацією, провели допит учасників, взяли свідчення, прийняли заяви та склали протокол. Далі приїхав керівник солонянської філії облавтодору з поясненням що в нього бухгалтерія на підприємстві мерзне, а вугілля купити не має коштів, а в очах глибоке нерозуміння де його підлеглі перетнули Закон.

Після процедур поліцейські подякували за небайдужість, мовляв більше б було свідомих, менше мали б місце такі злочини.

Пройшовши лісосмугою виднілись пеньки 2-х місячної давнини, як з’ясувалось під час допиту, ця бригада тут вже біля 2 місяців працює в день і хоч би що. Траса досить «жива», але до цього викликів поліції по цим злочинним діям не фіксувалося.

Аналізуючи цей випадок, видно, люди погано засвоюють уроки історії – байдужість сьогодні – нікчемне існування завтра. Для колеса історії байдужі люди –  живі привиди. Той кому не має діла до всього за що треба боротись, хоч трішки,нарікає свою націю до занепаду.

Бережімо природу, викорінюймо елементи байдужості в собі, і зрештою, будьмо гідними свого рідного краю!

Дмитро Любченко

 

 

Коротка довідка:
(Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії)

akatsiya2Біла акація, (Робінія звичайна, Robinia pseudoacacia)[1] Цінна і дуже поширена на всій території України медоносна, лікарська, фарбувальна, ефіроолійна, танідоносна, деревинна, декоративна й фітомеліоративна культура. Вперше була посаджена в Україні наприкінці XVIII ст. у парку графа Розумовського.[3]

Велике листопадне дерево з розлогою, негустою кроною, в сприятливих умовах досягає висоти 30-35 м і живе до 100-150 років.[4] Кора сіра, темно-сіра або ж коричнювата, вподовж стовбурів і старих гілок потріскана; молоді гілки зеленуваті або червонуваті. Листки 18-20 см завдовжки, чергові, непарнопірчасті з 4-10 парами довгастих, довгасто-еліптичних або еліптичних листочків від 2 до 4 (6) см завдовжки. Листочки цілокраї з округлою або трохи звуженою основою і тупою верхівкою, яка закінчується вістрям. Зверху листочки зелені, зісподу блідо-зелені або сірувато-зелені, по жилках трохи опушені. Прилистки (до 3 см завдовжки) мають вигляд прямих або трохи зігнутих колючок.

Суцвіття — негусті пониклі китиці, завдовжки 10-20 см, розташовані в пазухах листків. Квітки до 2 см завдовжки, двостатеві, зигоморфні, дуже запашні. Оцвітина подвійна. Чашечка 6-8 мм завдовжки, 45 см завширшки, зрослолиста, п’ятизубчаста, короткоопушена. Віночок метеликового типу з п’яти вільних пелюсток, білий або блідорожевий. Тичинок десять, з них дев’ять зрослися нитками в трубочку. Маточка одна, зав’язь верхня, стовпчик зігнутий, з головчастою приймочкою. Плід — довгасто-лінійний біб 4-8 см завдовжки. Насінини вузько-ниркоподібні, коричневі або темно-бурі, матові.

Усі частини робінії звичайної, окрім квіток, отруйні, найвища концентрація токсинів спостерігається в корі та насінні.

Навесні робінія звичайна розпочинає вегетацію найпізніше серед усіх дерев: її листя розпускається лише на початку травня. Цвітіння відбувається у травні-червні.

Біла акація є одним з найкращих, високопродуктивних, але примхливих ранньолітніх медоносів, що дає продуктивний взяток.

Є дані, що одне дерево у віці 10—30 років дає до 8 кг меду. Проте такий великий взяток буває не щороку: в посуху нектаропродуктивність робінії різко зменшується і бджоли відвідують її мляво. Пилок з неї бджоли майже не збирають. Медопродуктивність у північних районах України залежно від густоти насаджень становить 100–300 кг з 1 га, а на півдні України — до 1000 кг з 1 га.

Мед із білої акації високої якості й має велике експортне значення. Він білий, у невеликій кількості майже прозорий[5], має ніжний аромат, містить багато фруктози, тому кристалізується повільно, а закристалізований осідає в білу дрібну крупку і має вигляд смальцю.

Для одержання товарного меду з білої акації необхідно мати сильні бджолині сім’ї. Під час цвітіння контрольний вулик дає прибавку 5—6, а то й 8 кг меду в день, а за період цвітіння — 80 кг. В умовах міст на півдні України головний взяток становить по 50—55 кг меду на сім’ю, а в несприятливу для медозбору погоду — по 40 кг. Є вказівки на те, що бджоли збирають лише третину виділеного робінією нектару, тому для повного використання взятку на 1 га насаджень рекомендується підвозити по 15 бджолиних сімей.[6]

МУЗЕЙ ІСТОРІЇ

ppm

В Україні здійснюється мистецький проект «ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ». (див. сайт: www.gloryukraine.com.ua). Експозиції  планується відкрити в цьому році в приміщенні  Музею історії другої світової війни в Києві.

В  основі музею – історичні факти, спрямовані на пробудження національної свідомості українців, підняття самооцінки нації, гідності та патріотизму. Одна із експозицій з 110 силіконових (сучасний аналог воскових) фігур видатних українців та наших предків від часів Київської Русі до сьогодення.

Над проектом працює команда понад 50 видатних та відомих фахівців: історики, скульптори, дизайнери, ІТ-спеціалісти, громадські діячі, волонтери… Я  один з них.

 19 жовтня на Раді проекту я повідав про видатного українця Петра  Прокоповича і було прийнято моє обґрунтування про включення його до експозиції і фінансування  (вартість однієї фігури  десятки  тис. дол..). За  мною повне інформаційне забезпечення по експонатові… Там же було прийняте рішення про встановлення в музеї  (практично в центрі Києва) братської свічі від пасічників України

В Ст. Салтові  я  проінформував про це  Бджолярський Круг України і передав заклик обухівського пасічника Сергія Ліпко до пасічників України внести дещицю воску з СВОЄЇ пасіки на  цю благородну справу. Він же бере на себе виготовлення свічі.

Конфуцій сказав: «Можна скільки завгодно проклинати темряву, а можна запалити свічку…»

В.Соломка (ДіД Василь)

Віск на Братську свічку направляти за адресами:

Луцьк, нова пошта від. №4, Дмитрук Володимир, тел.(050)378 56 83

07501, Київська обл., Баришівський р-н, с. Селище, Василь Соломка, тел.(098)400 27 42

В.Соломка «Петро Прокопович на наших пасіках»

ДіД Василь

Василь Олексійович Соломка
(ДіД Василь)

Почесний пасічник України, Почесний медовар України, провідний експерт МОЗ України з медичної техніки, Головний редактор журналу «Бджолярський круг», редактор журналу «Рентабельна пасіка», член національної Спілки журналістів України, член редакційних колегій журналів «Медична техніка» та «Журнал практичного лікаря», автор понад 100 публікацій та 11 книг по продуктам бджільництва.

 

v1s15

 

oblozh-procopovich В серії «З зошита ДіДа Василя (Зошит 11)» вийшла нова книга В.О.Соломки «Петро Прокопович на наших пасіках».

Книга присвячена дослідженню творчої спадщини і життя видатного бджоляра зі світовою популярністю − П.І. Прокоповича. Відібрані праці можуть бути рекомендовані для прочитання і вивчення під час створення промислових пасік: від розробки бізнес-плану до написання посадових інструкцій. А перший розділ може бути використаний розробниками державної програми розвитку бджільництва України.

Автор не обмежився «аналітикою», а подав приклади створення сучасного медового конвеєра, бізнес-плану пасіки на тисячу бджолосімей, основу концепції організації навчання професійних пасічників тощо.

Унікальними є результати дослідження і реконструкції вулика Прокоповича і технології пасічникування в ньому. На підставі результатів пошуку та аналізу музейних експонатів (України, Росії, Бельгії) і публікацій (у т.ч. раритетних) розроблені креслення вулика Прокоповича, за якими виготовлені зразки і ведеться їх успішна експлуатація. У книзі наведені креслення, фотографії вулика та рекомендації щодо ефективної й на сьогодні його експлуатації.

Автор − відомий в Україні (і не тільки) бджоляр, учений і виробничник. Активний дослідник і пропагандист бджільництва.

Книга корисна пасічникам будь-якого рівня, організаторам промислових пасік, управлінцям сільського господарства тощо.

 

32_n
Вулик Прокоповича на дослідній «Пасіці ДіДа Василя»

 

ПІСЛЯМОВА
Я ще раз прочитав епіграф і спробував оцінити, наскільки ж Петро Прокопович випередив свій час. У 2015 р. корейський стільниковий мед за безвощинною технологією в надставках отримав золоту медаль Апімондії, а П. Прокопович у «приборах» (стор. 77) за цією технологією одержував мед тоннами 180 років тому. Прийнято вважати, що цілющі властивості пилку квіткового встановив Р. Шовен у 1959 р., а прочитайте на стор. 8, що більше ніж за сто років до Р. Шовена про квітковий пилок і пергу пише Петро Прокопович.

Член нашої редколегії В.Д. Зуй встановив: «У 1858 році видатний англійський природознавець Чарльз Дарвін у своєму творі «Походження видів» ввів у науку поняття про несвідомий добір і на цій підставі обґрунтував свою теорію природного і штучного добору. Поняття про несвідомий добір у П.І. Прокоповича (у 1828 р.) нічим не відрізняється від аналогічного у Чарльза Дарвіна. …Ми можемо з гордістю заявити, що автором теорії несвідомого добору, попередником теорії Дарвіна є пасічник П.І. Прокопович [8] (стор. 44)».

Член нашої редколегії С.М. Мілов відзначає: «…У 1830 році більше ніж за півсторіччя до мікробіологічних відкриттів Р.Кохом бацили сибірської виразки, вібріона холери і збудника чуми П.І. Прокопович один із перших у світовій медицині ставить гнилець в один ряд цих споріднених захворювань [8] (стор. 100). …Ці уявлення тільки складались у часи праці Прокоповича над гнильцем, і сільський пасічник з-під Батурина опинився на самому вістрі передової медичної наукової думки свого часу…»

На сьогодні, як ніколи, затребувані праці П. Прокоповича стосовно медового конвеєра, організації промислових пасік, системи навчання, організації галузі і її місця в сільському господарстві і Державі. А тема ж наступного конгресу Апімондії «Бджільництво та сільське господарство разом» у Монреалі 2019 р. Через 200 років після того, як вказував на це Петро Прокопович!

Вивчайте Петра Прокоповича і пишайтеся Великим Українцем!

В.Соломка (ДіД Василь)

 

Також можна придбати:
 
Книжкова крамничка ДіДа  Василяht1

 
 
 
 
 

Книга: «50»НЕ»для медоварів».
Серия: «З зошита ДіДа Василя (Зошит 10)
Автор:В.А.Соломка
Год выпуска: 2017

Сборник создан по результатам многочисленных встреч с медоварами Украины и проведения десятков конкурсов, семинаров, мастер-классов (в том числе и за рубежом).

 
 
 
 
 
 

Книга: «ТОП-10 новаций украинских пасечников».
Серия: «З зошита ДіДа Василя (Зошит 9)
Автор:В.А.Соломка
Год выпуска: 2016

В сборнике предоставлены достижения последних лет (третьего тысячелетия) ведущих пчеловодов Украины. Основными критериями отбора тем были мировая новизна и повышение рентабельности пасеки.

Составитель сотрудничает со всеми авторами, в т.ч. и по темам сборника. Обширные контакты, кругозор, профессиональные знания, опыт и собственная практика, в т.ч. по проведению школ, мастер-классов и семинаров позволили отобрать лучшие, наиболее актуальные и эффективные из наработок профессионалов.

Все новации прошли апробацию (испытаны и одобрены) на пасеках Украины и большинство из них уже внедрены в промышленных масштабах.

В сборнике изложены актуальные на сегодня темы пчеловодства, и он, по сути, является конспектом для школ-семинаров популярных в Украине (и не только), а также может быть использован для семинаров, которые будут проводиться по образу и подобию нашего…

Сборник необходим и полезен пасечникам любого уровня озабоченным повышением рентабельности пасек и получением продуктов пчеловодства наивысшего качества.

 

 

vs22 Книга: «Безвощинные технологии («Дикий мед» на вашей пасеке)».
Серия: «З зошита ДіДа Василя» (Зошит 8)
Автор:В.А.Соломка
Год выпуска: 2016

Анонс от автора:

В последние годы в Украине появились новые технологи, за которыми уже утвердилось название — «безвощинные технологии» и в моих исследованиях они занимают особое место.
Многие скажут, что технологии производства меда всегда (изначально) вплоть до середин 19 столетия были безвощинными. Эпохальные изобретения рамки Прокоповичем, вощины Мерингом и медогонки Грушкой коренным образом изменили не только технологию производства меда, но и само пчеловодство. В разы возросла производительность и эффективность труда и пасек, но вместе с тем изменилось и качество производимого меда. И не всегда в лучшую сторону…

Я неоднократно показывал и доказывал негативное влияние на качество меда каждой из применяемых технологий его производства. Да и без моих доказательств ко многим приходит понимание того, что повысить качество меда можно лиш «разумным» применением существующих технологий.

Кардинальное же повышение качества можно получить отказавшись от той или иной «порочной» технологи. А в идеале же (наивысшее качество) достижимо при употреблении меда с улья («от пчелы»). Возможно ли это? Ведь для этого надо отказаться практически от ВСЕХ технологий производства меда упомянутых выше. Опуститься в средневековье?!

И таки начали «опускаться»… — стали производить мед исключая из цепочки переработки ту или иную «порочную» технологию. И даже начали призводить «дикий» мед по технологиям наших пращуров в колодах и дуплянках. Но ведь эти технологи низкопроизводительны, а значит малорентабельны. Да и качество их не безукоризненно.

Мои исследования были направлены на систематизацию и освоение промышленных технологий получения высококачественного меда «от пчелы». То есть путь разумного получения безвощинного меда используя наработки пасечников за все время ухода пчеловодства от безвощинных технологий, т.е. со средины 19-го столетия… Оказалось, что ЕСТЬ ТАКИЕ ТЕХНОЛОГИИ!

dv7

В Украине, как ни в одной державе мира пасечники постоянно искали альтернативные пути сохранения качества меда. И мое исследование заключалось (свелось) к выявлению и показу пороков в цепочке технологий переработки меда и предложений (новаций) позволяющих либо уменьшить, либо исключить влияние переработки на качество меда. При этом постоянно учитывались вопросы производительности и эффективности, а в конечном итоге – рентабельности технологий.

Для этого сведены все безвощинные технологи: и Прокоповича (Палтоя) 19-го столетия, и корейских пасечников, и моих коллег И.Григорчука (пресованный мед), В.Топорина (секцийный мед), А.Комиссара (брусковый мед), А. Сороки (забрусный мед-самоток) и собственные наработки.

Труд мой прошу (предлагаю) рассматривать как попытку создания «путеводителя» по технологиям получения качественного меда для пытливых пасечников заботящихся о рентабельности своей пасеки, о здоровье своем и своих близких.

С уважением,
Василий Алексеевич Соломка
(ДіД Василь)

 

vs22 Книга: Сон на ульях
Серия: «З зошита ДіДа Василя» (Зошит 7)
Автор:В.А.Соломка
Год выпуска: 2017
Издание второе (измененное и дополненное)
В книге представлены результаты исследований влияния ульев с пчелами на человека практикующих медиков Украины, Казахстана и России. Большинство из них — пчеловоды. Составитель сборника практически со всеми знаком лично и не только общался, но и сотрудничал, в том числе и по теме исследования. Обширные контакты, профессиональные знания, опыт и собственная практика (ученый, разработчик и эксперт по медицинской технике, а также пасечник) позволили составителю отобрать лучшие и наиболее грамотные (убедительные) из наработок по ульетерапии.

 

vs28 Книга: Ульевая рамка. История. Новации. (Тайны улья Прокоповича. Новые рамки – новые возможности)
Серия: «З зошита ДіДа Василя» (Зошит 6)
Автор: В.А. Соломка
Год выпуска:2016
Издание второе (измененное и дополненное)

Книга посвящена исследованию творческого наследия выдающегося пчеловода с мировой известностью П. И. Прокоповича, а именно реконструкции его улья и технологии пчеловождения в нем. На основании результатов поиска и анализа музейных экспонатов (Украины, России, Бельгии) и публикаций (в т.ч. раритетных) разработаны чертежи улья Прокоповича, по которым изготовлены образцы и начата их эксплуатация. В книге представлены чертежи элементов улья, его фотографии, в т. ч. всех известных музейных экспонатов.

Приведено описание и анализ различных способов и устройств армирования рамок проволокой. Охарактеризована также конструкция и технология изготовления и эксплуатации оригинальной ульевой рамки автора – самой простой из всех известных (рамка «Примитив»), которая позволяет ускорить в разы процесс армирования проволокой, является универсальной и обладает еще целым рядом уникальных возможностей. Представлены результаты внедрения рамки и ее эксплуатации на нескольких пасеках Украины.

Приведена конструкция уникальной ульевой рамки «Абсолют», позволяющей производить мед и водить пчел без вощины с подробным изложением этой технологии.

 

vs23 Книга: Питные меды. Рецепты и технологии
Серия: «З зошита ДіДа Василя» (Зошит 5)
Автор: В.А. Соломка
Год выпуска:2017
5-е изд., перераб. и доп.
В книге изложены основы технологии изготовления хмельных напитков из меда, обобщен опыт ведущих медоваров Украины по производству питных медов. Приведены рецепты и технологии изготовления лучших питных медов – победителей всеукраинский и международных конкурсов, а также старинных медовух по раритетными изданиями.

 

vs24 Книга: Большая восковая моль («Золотая бабочка») Технологии. Свойства
Серия: «З зошита ДіДа Василя» (Зошит 4)
Автор: В.А. Соломка
Год выпуска:2012
На основе более чем 10 — летнего опыта исследований комплексно рассмотрены и показаны влияние технологий выращивания личинок большой восковой моли и производства на качество и эффективность препаратов из нее. Приводятся практические рекомендации и технические решения по оборудованию технологиям изготовления, в т. ч. контроля качества для обеспечения высокого качества конечного продукта. Результаты исследований апробованы публикациями в выступлениях перед пасечниками Украины, Беларуси, Казахстана, России…
В мае 2012 г. в Градижске организован и проведен международный мастер-класс на эту тему. Материалы и выступления ведущих специалистов на мастер-классе приведены или аннотированы в книге.

 

vs25 Книга:Слово о меде. Технологии.Свойства
Серия: «З зошита ДіДа Василя» (Зошит 3)
Автор: В.А. Соломка
Год выпуска:2015
5-е изд., перераб. и доп.
Комплексно показано влияние технологий производства, переработки, хранения и употребления продуктов пчеловодства на их качество и эффективность. Не ограничиваясь «аналитикой», приводятся практические рекомендации и технические решения автора и его коллег по обеспечению высокого качества пчелиных продуктов, что позволяет их делать лучше всех.
Оригинальная трактовка процессов и технологий, а также результаты исследований подтверждены на практике, апробированы публикациями автора и в многочисленных выступлениях перед пасечниками Украины, Белоруссии, Казахстана…

 

vs29 Книга: Пыльца цветочная (обножка пчелиная), Перга: технологии, свойства, использование.
Серия: «З зошита ДіДа Василя» (Зошит 2)
Автор: В.А. Соломка
Год выпуска:2015
2-е изд., перераб. и доп.
Рассмотрен весь цикл производства обножки пчелиной и перги. Большое внимание уделено новым технологиям и оборудованию, которые обеспечивают высокое качество продукции. Не ограничиваясь «аналитикой», приводятся практические рекомендации и технические решения автора и его коллег по обеспечению высокого качества пчелиных продуктов, что позволяет их делать лучше всех. В книге комплексно рассмотрено и показано влияние технологий производства, переработки, хранения и употребления продуктов пчеловодства на их качество и эффективность.

Результаты исследований подтверджены на практике, апробированы публикациями автора и в многочисленных выступлениях перед пасечниками Украины, Беларуси, Казахстана, России… Описаны свойства и методы использования обножки и перги. Представлены результаты собственных исследований автора, обобщение опыта ведущих пасечников и исследователей, рекомендации известных медиков, диетологов, фармацевтов, апитерапевтов.

 

vs167Книга: Медові трунки
Серия: «З зошита ДіДа Василя» (Зошит 1)
Автор: В.А. Соломка
Не переиздавалась.

 
 
 
 
 
 
 
 
 


Контакты:

sv1-logo
Соломка Василий Алексеевич
Тел. 098-400-27-42, 050-164-88-52
Web site: bee.gktsn.com/bee/did-vasil
E-mail: didvasil@i.ua

 
 
Книжкова крамничка ДіДа  Василяht1
 
 
 
 
 
Дослідна «Пасіка ДіДа Василя»
Книжкова крамничка ДіДа Василя
Школа-семінар «За рентабельну пасіку»

 

vs30

Семенюк В.Ф. Інноваційні технології бджільництва

svf1
Семенюк Валерій Федорович
Бджоляр- дослідник, лауреат відзнаки Бджолярського Кругу «За небайдужість», учасник трьох Міжнародних Конгресів Апімондії, автор двох книжок з інноваційних технологій бджільництва та більше сорока статей в періодичних бджолярських виданнях.

 
 
 
 
 

svf2 Название: «Природне інтенсивне пасічникування».
Автор:В.Ф.Семенюк
Год выпуска: 2014

В книге представлены разработанные и практически исследованные автором инновационные технологии пчеловодства, которые, в совокупности с известными приемами, обеспечивают оптимальное использование биологического потенциала пчелиной семьи.

 

Технологии включают в себя двухсемейное содержание с пространственным разграничением пчел, трехуровневую селекцию аборигенных маток, оперативное управление качественным и количественным составом пчелиной семьи во время медосбора.

Важное практическое значение имеет апробированный способ зимовки под открытым небом, когда применяется удаление избыточной метаболической влаги за пределы гнезда с использованием капиллярного механизма при полном исключении конвективных потерь тепла и минимизации передачи тепла наружу за счет теплопроводности.

Рассмотрены также такие инновационные решения как универсальная ульевая рамка, которая позволяет пчелам строить легкоразъемные на стыке рамок беспрерывные соты, и органичный энергосохраняющий улей с внутренним теплообменом. На основе последних наработок может быть построена без использования полимерных материалов принципиально новая энергосберегающая многокорпусная ульевая система из унифицированных по размерам рамок и корпусов.

Книга рассчитана на широкое сообщество пасечников, как начинающих, так и с определенным опытом пчеловодства, может быть полезна и владельцам промышленных пасек.

 
 

Для заказа книги звонить по телефонам автора:ht1

+38 (050) 384-79-16; +38 (098) 033-47-49
E-mail: bees@voliacable.com

 
 

svf3 Название: «Створення та утримання сильних бджолиних сімей».
Автор:В.Ф.Семенюк
Год выпуска: 2016

В книге на основе многолетней практики обоснованы и изложены для практического использования мероприятия для целенаправленного создания и содержания сильных пчелиных семей с оптимальным использованием биологических связей их структурных составляющих.

Собственный опыт показывает, что пчеловодство с преимущественно сильными пчелиными семьями позволяет в 1,5 – 2 раза повысить выход товарного меда. Отмечено, что пасеки с преимущественно сильными семьями застрахованы от заболеваний пчел, на этих пасеках оптимально используется биологический потенциал пчелиных семей, такие семьи проявляют высокую устойчивость к неблагоприятным внешним факторам.

На опытно-производственной пасеке автора на протяжении 25 лет практически отсутствуют проявления каких-либо заболеваний пчел. Подчеркнуто, что в условиях глобального потепления, когда климатические изменения происходят быстрее, чем на это успевают эволюционно реагировать пчелиные семьи, содержание сильных пчелиных семей является одной из наиболее актуальных задач не только для достижения высоких текущих результатов, но и вообще для будущности пчел.

Книга рассчитана на пасечников-практиков и научных специалистов по пчеловодству.

 
 

Для заказа книги звонить по телефонам автора:ht1

+38 (050) 384-79-16; +38 (098) 033-47-49
E-mail: bees@voliacable.com

 
 

Семенюк Валерий Федорович с пчелами общается с шестидесятых годов прошлого столетия, начав помогать отцу на любительской дачной пасеке из семи семей. С 1985 года совладелец на паях товарной пасеки в родном селе отца на Черкащине.

С 1992 года самостоятельный владелец пасеки на Киевщине, на которой, из полученных от отца четырех отводков пчел украинской степной породы, довел численность семей до пятидесяти. В настоящее время содержит опытно-промышленную пасеку из 25 семей.

К 2008 году, на протяжении пятнадцати лет, используя свой многолетний опыт научной работы по физике плазмы и плазменной технологии, на основании литературных данных и собственных исследований наработал целый ряд оригинальных технологических приемов пчеловождения. Их принципиальным отличием является максимальный учет особенностей биологии пчелиных семей, что позволило получать высокие практические результаты, как по медосборам, так и по физическому здоровью пчел.

С 2008 года ему стало интересно поделиться своими результатами с пчеловодческим сообществом, сначала на Всеукраинском Бджолярском Круге, а затем, с благословения его фундатора и вдохновителя В.А.Соломки, и в пчеловодческой периодике.

И в настоящее время продолжает нарабатывать инновационные и полезные практически приемы пчеловодства. За свою многолетнюю пчеловодческую жизнь не купил ни одной матки, ни одного отводка, и является активным поборником отбора, содержания и размножения лучших местных пород пчел.

svf4

 
 

Контакты:

Семенюк Валерій Федорович
Тел. +38 (050) 384-79-16; +38 (098) 033-47-49
E-mail: bees@voliacable.com

  

Бджільництво Слобожанщини – 2018 (пост-реліз)

kh12

У м.Харків у приміщенні ФСК «Локомотив» ім. Героя України  Г.Кірпи 17–18 лютого 2018 року відбулася традиційна зимова виставка-ярмарок «Бджільництво Слобожанщини – 2018».

За минулі роки ярмарок набирав силу і популярність у бджолярів з різних регіонів країни. І сьогодні Слобожанський ярмарок став одним з найбільш яскравих і значимих заходів в Українському бджільництві. Не даремно говорять, що Харків столиця бджільництва — основні виробники бджолярського обладнання та реманенту знаходяться в місті та області.

Із-за постійного збільшення відвідувачів, кілька разів мінялося місце проведення (раніше виставки проводилися у Будинку офіцерів, в ДК «Залізничник»). Минулого року ярмарок проводився на другому поверсі ФСК «Локомотив», який був вибраний із-за великого приміщення під виставку, зручній прилеглій території, що дозволяє торгувати великим інвентарем з машин. І ніхто не чекав такого напливу відвідувачів, у черговий раз аншлаг! Рекордна кількість відвідувачів — більше п’яти тисяч…

Враховуючи таку кількість, цього року ярмарок проводився у розширеному форматі: ціле ігрове поле ФСК «Локомотив» та уся прилегла територія  приймали учасників та гостей. Величезна торгова площа, стенди з устаткуванням і продукцією бджільництва розміщені окремо — в різних залах, багато товару, вільні проходи, тому залишилися задоволені усі — і продавці, і покупці.

 

Previous Image
Next Image

 

Як завжди, на ярмарку були представлені провідні вітчизняні виробники пасічного реманенту та інвентарю (АВВ-100, Павік, Чарунка, Меліса 93 …).

Також спільно зі своїм офіційним представником в Україні, інтернет-магазином «Ваша пасіка», познайомила зі своєю продукцією компанія Lyson, найбільший виробник бджолярського обладнання та реманенту у Польщі.

На виставці-ярмарку були представлені медогонки на будь-який смак і виробничу потужність, ручні і напівавтоматичні, сушарки, насоси, електронні пасічні ваги, димові гармати, димарі, годівниці для бджіл, пластикова тара для меду, рамки, вощина, насіння медоносних рослин…

Величезний асортимент захисних костюмів високої якості для бджолярів надали  інтернет-магазин «Долина меду», швейне виробництво «BeeForm», та інші. Препарати для бджіл від «Бровафарма», «Байєр», «Українські ветеринарні технології»

На майданчику перед «Локомотивом» можна було здати та обміняти віск на вощину, купити вулика, заготівлі для рамок, візок-підйомник «Апіліфт», алюмінієві листи, загалом був представлений величезний вибір різноманітного реманенту та інвентарю від великої кількості виробників.

Багато бджолярів ділилися своїми напрацюваннями: Володимир Шенберев презентував електропривод для медогонки «Умка-4», перший в Україні фахівець з ШО, матковод Юрій Вальчук та брати Труш пропонували станки ШО  своєї розробки,  Генадій Ізмайлов, Денис Фадєєв та Денис Лєбєдєв — нові вулики та нуклеуси з ППС.

Усі бджолярі могли отримати консультації досвідчених  фахівців, а також поспілкуватися з відомими авторами книг з бджільництва: Соломка В.О., Малихін В.Е., Корж В.М., Комісар О.Д., Горніч М.Л., Чухрай Т.М., придбати книги з автографами і сфотографуватися з авторами. Купити журнали Бджолярський круг, Бджоляр, Український Пасічник та поговорити з їх видавцями.

Великий вибір продукції бджільництва та апітерапии від провідних пасічників і господарств з різних областей України, також традиційні для Масляного тижня млинці,  та інші смаколики під різноманітні медові напої від медоварів Слобожанського крайового осередку Гільдії Медоварів України.

У рамках виставки  була проведена конференція на тему: «Актуальні питання бджільництва України».

Доповідали:

  • Стретович Володимир Миколайович — Президент «Спілки пасічників України»;
  • Руденко Євген Володимирович, професор — Належна бджолярська практика, як основа виробництва якісних продуктів бджільництва. Презентація книги;
  • Солдатов Денис Костянтинович, директор «Бджолопродукт» – Технології отримання якісного воску та вощини;
  • Веред Леонід Іванович, головний технолог ПСП «Дружба», с.Семенівка, Полтавська обл., господарство 3600 бджолосімей —  «Медовий конвеєр» — досвід ПСП Дружба;
  • Домбровський Валерій Петрович, директор «Київоблбджолопром» – Якісна вощина – основа здоров’я бджолиної сім’ї.  Впровадження новітніх технологій;
  • Смагін Валентин Васильович, директор ТОВ «Гера» — Експорт українського меду. Ціни та вимоги до якості меду;
  • Соломка Василь Олексійович «ДіД Василь» — Напрямки розвитку та можливості в реалізації продуктів бджільництва;
  • Моминул Хоуг, професор, Велика Британія – Створення власної брендової продукції;
  • Дмитрук Володимир Антонович, голова Братства бджолярів Землі Волинської «Ройовий Стан», віце-президент СПУ — Виробництво медових напоїв. Як законно продавати свої напої;
  • Осташевський Микола Дмитрович, Головний редактор журналу «Український пасічник» — Про забезпечення бджолярів якісною інформацією;
  • Томаш Лисонь, власник ТМ «Lyson», Польща  –  Презентація продукції компанії для українських пасічників;

По виступах:

  • У вітальному слові Володимир Стретович вкотре наголосив, що зустрічі і подібні заходи для пасічників відіграють неабияку роль у розвитку галузі бджільництва.
  • Професор Євген Руденко підняв важливе питання про симбіоз фермерів і пасічників, адже така співпраця буде вигідна і тим, і іншим.
  • Василь Соломка — підняв ще  кілька важливих питань. Зокрема, про формування грунтовної стратегії розвитку бджільництва в Україні та створення доданої вартості продукції, тобто можливості для пасічників отримати додатковий прибуток. Крім того, Василь Соломка відмітив, що виробництво меду в Україні орієнтується на зовнішній ринок, який не може похвалитися стабільністю. Тому стратегія розвитку бджільництва має бути орієнтована не на збільшення кількості бджолосімей і валу продукції, а на більш стабільний внутрішній ринок і технології доробки меду. За рахунок збільшення урожайності шляхом запилення бджолами тільки на соняшникові і ріпаку можна отримати більше 50 млрд. грн.. прибутку. Тому фермерам і пасічникам варто серйозно задумуватися над створенням промислових пасік та переорієнтації на запилення сільгоспкультур.
  • Володимир Дмитрук розповів про питні меди — напої, які наші предки пили ще з дохристиянських часів, зараз почалося відродження виробництва цієї продукції. Технологію виробництва варених і ставлених медів українські пасічники освоїли добре. «Але, на жаль, українське законодавство не має бази, яка б дозволила легально продавати українські питні меди високої якості. Адже згідно чинних законів України, виробництво спиртних напоїв міцністю більше 8,5 % має бути ліцензованим та вимагає акцизної марки», — зазначив знаменитий медовар. Отож, пасічникам і медоварам доведеться добре потрудитися найближчим часом на війні з бюрократією.
  • Микола Осташевський розповідав про забезпечення бджолярів якісною інформацією. За його словами, у сучасному цифровому світі паперовим виданням типу «Український пасічник» складно конкурувати з онлайн ЗМІ.
  • Томаш Лисонь і Тетяна Мізера розповіли відвідувачам конференції про особливості розвитку бджільництва в сусідній Польщі та презентували рішення для пасічників компанії «LYSON». Українські пасічники мають унікальні умови для виробництва і експорту меду. Сподіваюся, що найближчим часом ви це відчуєте по розвитку своєї економіки, а ми завжди готові вам у цьому допомогати», — відмітив власник ТМ «LYSON» Томаш Лисонь.

Багато уваги доповідачі конференції приділили особливостям бджолярської справи — говорили про технології отримання якісного воску та вощини, профілактику та захист бджіл від хвороб і шкідників, про вимоги до якості меду для зовнішнього і внутрішнього ринку.

Також у рамках виставки-ярмарку на сусідньому майданчику  уперше був проведений відкритий чемпіонат з волейболу серед пасічників. Перемогла дружба!

Найяскравішими враженнями заходу стали зустрічі і спілкування з друзями з усієї України!

Компанії «АВВ-100» 130 років

avv174avv175avv176
avv177

avv170Компанія по виробництву бджолярського
інвентаря і устаткування «АВВ-100»

62303, Україна, Харківська область, м.Дергачі, вул. 23 Серпня, 6А

 

Контактні телефони :

(098) 740-68-82

(093) 300-75-33

(050) 80-22-064

(050) 98-18-671

(097) 53-46-828

+38 (05763) 2-06-81
(понеділок-п’ятниця з 8.00 до 16.30)

Web site: www.avv-100.com.ua
E-mail: aiv_rudi@ukr.net
Skype : elena.avv100

 

Ветпрепараты

nsc0

ННЦ „ИНСТИТУТ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ И КЛИНИЧЕСКОЙ ВЕТЕРИНАРНОЙ МЕДИЦИНЬІ”

ООО НАУЧНО-ПРОИЗВОДСТВЕННОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ «ВЕТЕРИНАРНАЯ МЕДИЦИНА”

nsc2
 

УВАЖАЕМЫЕ КОЛЛЕГИ!

ООО НИП «Ветеринарная медицина» и ННЦ «Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины» производит несколько видов препаратов, которые вы можете приобрести у нас, а именно:

АПИТОНУС — представитель нового поколения биологически активных препаратов, способствующих восстановлению ослабленного организма пчелы на фоне поражения варроозом и возбудителями инфекционных заболеваний (аскосфероз, гнильцы и другие). Препарат содержит весь комплекс необходимых аминокислот, микроэлементов, белков и углеводов. Упомянутые компоненты легко усваиваются организмом пчелы, что гарантирует высокий уровень развития пчелосемей и повышения природных факторов иммунитета.

Апитонус сочетается с другими лечебными препаратами при их комплексном использовании. Применяют в период весенней подкормки, что позволяет достичь увеличения численности расплода, стойкого к заболеванию аскосферозом и гнильцами. Один флакон биостимулятора (1 доза) растворяется в 5 литрах сахарного сиропа. Обработки проводят из расчета 100 мл на улочку с пчёлами 5-6 раз с интервалом 4-5 дней. Срок годности 24 месяца.

ВАРРОАЦИД — термические полоски для лечения и диагностики варрооза пчел. Для изготовления полосок используют 12,5 % концентрат-эмульсию амитраза. Эта лекарственная форма обеспечивает высокий лечебный эффект (95-99%) и рекомендуется для проведения противоварроатозных обработок в течение всего пчеловодного сезона (весной, летом, осенью).

Использование препарата позволяет контролировать степень пораженности семей пчел клещом и удерживать ее на минимальном уровне. Препарат применяют из расчета 1 полоска на 10-12 рамок, на лежак — 2 полоски (20-24 рамки), трижды с интервалом 4-7 дней. Препарат выпускается по 20 полосок в упаковке. Срок годности 6 месяцев.

АПИСАН — аналог всемирно известных противоварроатозных препаратов, таких как апистан (Швейцария), байварол (Германия). Оригинальная препаративная форма разработана в лаборатории изучения болезней пчел ННЦ «ИЭКВМ» и изготавливается с использованием флювалината натрия.

“Аписан” относится к новому поколению препаратов контактного действия, простой и удобный в применении благодаря возможности длительного действия при однократном использовании. Пролонгированное действие препарата обусловлено постоянным выделением действующего вещества из полосок.

Препарат действует только на клеща, безвреден для пчел и не загрязняет продукты пчеловодства. «Аписан» рекомендуется применять весной (до начала основного медосбора) и летом (после откачки товарного меда) из расчета 2 полоски на 10 рамок, 4 полоски на 12-16 рамок. Полоски размещают возле рамок с расплодом на срок не менее 15 дней. Срок годности 24 мес.

ТАКТАМИТ – 12,5%. концентрат — эмульсия амитраза Высокоэффективный препарат для заключительных обработок против варрооза пчел. Применяется в виде водного раствора из расчета 1 мл на 2 литра воды по 10 мл раствора на рамку с пчелами. Обработки проводят дважды с интервалом 7 дней сразу после полного выхода расплода, при температуре окружающей среды ниже 5°С. 1 мл препарата достаточно для обработки 20-25 пчелосемей. Эффективность применения препарата до 99,8%. Срок годности — 2 года.

ОКСАЛВАР – раствор сахарного сиропа (1:1), содержащий 3,5 % щавелевой кислоты, которым поливают пчел в межрамочном пространстве проявляет выраженное акарицидное действие на клещей Varroa. Эффективность препарата составляет 95–98 %. Действующее вещество – щавелевая кислота – сильная органическая кислота.

Оксалвар используют осенью сразу после полного выхода последнего расплода пчёл (заключительная обработка) для борьбы с клещом Varroa destructor. Срок хранения – 12 месяцев.

ВАРАСИДпластины и фильтровального картона в полиэтиленовом пакете с отверстиями. Отдельно прилагается флакон с 80 мл 60 % раствором муравьиной кислоты, пары которой проявляют выраженное акарицидное действие на клещей Varroa. Применяют весной, после облета при температуре не ниже 15 0С, летом при температуре не выше 15–20 0С в течение 10–14 дней с интервалом 4–7 дней. Срок хранения – 12 месяцев.

БИЛАРВжидкость во флаконе в количестве 9 мл, которая содержит инактивированные (убитые) микроорганизмы Paenibacillus larvae, subsp. larvae., Мelisococcus pluton, а также питательную среду, на которой их культивировали. Препарат проявляет выраженные антагонистические, иммуностимулирующие свойства. Применяют для профилактики и лечения семей пчел против гнильцовых болезней.

Один флакон препарата растворяют в 2,5 л сахарного сиропа и скармливают из расчета 0,5 л на семью. Обработки повторяют 4–5 раз с интервалом 2–4 дня. Хранить в условиях бытового холодильника (+4 0С). Срок годности – 6 месяцев.

БИЛАКТжидкость во флаконе в количестве 9 мл, которая содержит микроорганизмы Lactobacillus і Bifidobacterium в количестве 1х 108 микробных тел/ см3, а также питательную среду, на которой их культивировали. Препарат способствует физиологическому развитию пчелиных семей за счет полезных свойств нормальной микрофлоры кишечника пчелы, которые предотвращают прикрепление патогенов к слизистой ж.к.т.

Один флакон препарата растворяют в 2,5 л сахарного сиропа и скармливают из расчета 0,5 л на семью. Обработки повторяют 4–5 раз с интервалом 2–4 дня. Хранить в условиях бытового холодильника(+4 0С). Срок годности – 6 месяцев.

ГУАНИДЕЗ – набор из трёх компонентов: ПГМГ (20 %±1 %), перекиси водовода (35 %±1 %) и ДМСО(0,5 %). Препарат проявляет выраженные противомикробные, дезодорирующие свойства. Предназначен для дезинфекции соторамок.

Рабочий раствор готовят непосредственно перед использованием путем смешивания трех компонентов, в одной емкости и доведением общего количества раствора до 1 л. Через 10–12 часов обработанные поверхности промывают водой и высушивают. Выпускают комплект во флаконах темного пластика по 80 мл ПГМГ и перекись водорода ив ампуле ДМСО 0,5 мл. Срок годности препарата – 12 месяцев.

ДЗПТ-2 – глютаровый альдегід, 25 %., ПАВ. Предназначен для дезинфекции помещений, инвентаря и оборудования. Используют водные растворы после тщательной санитарной очистки поверхностей. Выпускают во флаконах по 80 см3. Разводят до 1 л. После обработки поверхности промывают водой и высушивают. Срок годности – 12 мес.  Производитель: ТОВ «НДП «Ветеринарна медицина».

ИЗАТИЗОН. комплексный противовирусный препарат, который обладает широким спектром действия, обеспечивает высокий лечебно-профилактический противовоспалительный эффект, повышает резистентность организма пчел. Проникая легко через  биологические барьеры, блокирует репродукцию вирусов, угнетает размножение патогенных микроорганизмов.

Используют изатизон с марта по сентябрь с кормом или аэрозольно в разведении 1:100 с профилактической и 1:50 с лечебной целью, четырехкратно, через 48 часов. Выпускают во флаконах темного стекла по 25 мл. Его достаточно для курса обработок 3–6 семей. Срок годности 5 года.

ПРИМАНКА «РАТЛОН» – средство для уничтожения крыс и мышей, применяется с зерном. Раскладывается по территории пасеки, хранилищах, в местах недоступных для пчёл, домашних животных и детей. Флакон –20 см3 – на 1 кг зерна достаточно для обработки 1000 м2 площади.

Расчетный счет 26005166843600,  АКИБ, «УКРСИББАНК» МФО 351005 ІПН357014520301ЄДРПОУ 35701456

Лаборатория изучения болезней пчел ННЦ „ИЭКВМ”

61023 г. Харьков, ул. Пушкинская, 83

тел. (057) 707-20-04 – лаборатория; факс: (057) 704-12-87

зав. лаб., канд. ветеринарных наук: Маслий Ирина Григорьевна, (050)1877159, (096)7620007

вед. науч. сотр.: Немкова Светлана Николаевна, +38(068) 6097449

 

Бджоли то воля, то наша доля!

(з роздумів після V з’їзду пасічників України)

«Итак увидел я , что нет ничего

лучше как наслаждаться человеку делами

своими, потому что это – доля его; ибо

кто приведёт его посмотреть на

то, что будет после него».

                              Еклизиаст 3,22

На останньому з’їзді пасічників України мене вразили висловлювання головуючого на зібранні п. Гореліка О.М. Їх було декілька, але (зміст) лейтмотив їх був один і той же: — «Ви ракетники, от і займайтесь своїми ракетами. Ми ж до Вас не ліземо з своїми порадами, як будувати ракети!» Паралельно головуючий неодноразово підкреслював свою професію зоотехніка і визначну вагу у бджільництві. І це таки правда, бо він голова бізнесової фірми Хмельницького облбджолопрому і керівник регіональної спілки, але зоотехнік не бджолиний…

По моїх скромних прикидах більшість делегатів з’їзду в залі і були саме «ракетчиками», якщо вважати за таких бджолярів, чия професія за дипломами чи іншими документами не пасічник ( дипломів пасічника не мають, як доречі, і п. Горелік) і всі промовчали.

Промовчали: Рибаков В.М. — директор агропромислової фірми «Кримбджолопродукт-ХХІ ст.», військовий з високим званням.

Неженський О.О. – капітан ІІ рангу з атомних підводних крейсерів (сьогодні чи не найбільше в Україні бджологосподарство, в т.ч. пасіка 1600 сімей).

Громовий В.М. – вища радіотехнічна освіта і робота в «оборонці» (про нього далі);

Горніч М.Л. – інженер електронник, робота в «оборонці» (див. далі) і багато інших.

Промовчав і я грішний. Хоча три роки прослужив в ракетних військах, вища радіотехнічна освіта і 25 років праці в «оборонці» та й кандидат «не бджолиних» наук — одним словом ярлик «ракетчика» то на мене. До категорії «ракетчиків» можна з повним правом віднести і вчителів, і лікарів, і міліціонерів, і військових, і шахтарів, і водіїв, і селян, і городян, які з певних обставин прийшли до бджіл і до нас з Вами з добрими намірами, бажанням і вмінням працювати.

Можна привести цілий список «ракетчиків» і я впевнений, що він зайняв би не одну сторінку, але для чого це. Лише для того, щоб заперечити функціонерові бджільництва, який зарвався. Але ж і п. Горелік не пасічник за освітою, сьогодні один з провідників галузі і виходячи з того, що головує на третьому з’їзді поспіль – один з найвпливовіших. Тому то його слова варті уваги, бо характеризують відношення верхівників нашого бджільництва (з десяток) до основної маси бджолярів, а це декілька сотень тисяч…!!!

Вони (десятеро) натхненно працюють, творять, ведуть, а ми (сотні тисяч) «ліземо»  — заважаємо впевненому, поступальному, тріумфальному рухові туди, куди вказує їх перст. А чи вірну путь вибрали наші «апостоли»? Тож глянемо, для прикладу.

Як «ракетчик» пропоную з калькуратором розглянути лише один пункт програми розвитку бджільництва до 2010 р. про збільшення на 20-30 тис. тон кількості меду до 90 тис. тон щорічно через збільшення до 5 млн. (на 2 млн.) бджолосімей за 5 років. Чому саме один і саме цей пункт? — та тому, що це єдиний пункт програми чітко оцифрований. Всі інші пункти ні за обсягами, ні за термінами, ні за витратами не визначені і ні розрахунку ні контролю, відповідно, не підлягають.

Окрім всього цей пункт в значній мірі визначає і концепцію програми. Отже «ціль» 90 тис. тон меду повинна бути «вражена» «ракетою» вагою 5 млн. бджолосімей. «Вага» «ракети» повинна збільшитись на 2 млн. бджолосімей з вуликами за 5 років – по 400 000 бджолосімей з вуликами щорічно. То скільки ж треба «палива» (грошей) щоб «ракета» долетіла до цілі. Візьмемо мінімальні вартість вулика 200 грн. і бджолосім’ї 100 грн. Щорічно треба вкладати мінімум 120 000 000 грн. в розвиток бджільництва. Лише для виконання одного цього пункту програми!!!

Держава цих грошей не дає і не збирається дати (див. програму і з-н про бджільництво). Залишається єдине джерело фінансування цього пункту програми — кошти пасічників. А наші кошти складаються, в основному, з оплати за мед  якого в Україні за даними доповіді на з’їзді виробляється 60 тис. тон. При ціні 8 грн. за кг (а це вже для багатьох бажана ціна) бджолярі мають 480 млн. грн. При рентабельності 25% (а це висока рентабельність!) прибуток складає якраз 120 млн. грн. Жоден розумний господарник весь прибуток в розвиток справи не вкладає (а бджолярі то розумні люди).

Як правило, в розвиток іде не більше третини прибутку. От і маємо — лише 40 млн. грн. може бути вкладено в розширення пасік і то за умови  вигоди, а це можливо лише при рості цін на продукти бджільництва. Але ж росту такого ми сьогодні не маємо, а що треба робити щоб мати? Про це в програмі «а ні телень». Оскільки галузь не стає прибутковішою на «тупе» збільшення пасік і кількості меду ніхто з нас не піде і «гасу» (керосину, рос.) в ракеті не прибавиться.

Вона просто не злетить, тому то я і поставив би і авторам програми, в т.ч. і п. Горе ліку (підпис бджолопрому під програмою є), і тому хто робив її експертизу, і тому хто її затвердив жирну «двійку».

Думаю що не вищу оцінку поставлять і інші бджолярі. Для прикладу, ось що пише мені знаний бджоляр Божко Д.А. з Дніпропетровська. «- Все було б добре якби не розпроданий  торішній мед в кількості 3-4 тони, та цьогорічний ≈ 3 т. Погано що в мене немає грошей, зменшився ентузіазм, зникли мотиви для збільшення виробництва меду. До речі названі проблеми і в багатьох моїх колег.

Висловлю загальну думку: Якби пасічники України були впевнені, що зможуть реалізувати мед оптом по ціні 8-10 грн./кг (соняшниковий), кількість сімей в країні збільшилась набагато, відповідно і обсяг товарного виробництва».

Для довідки тим хто скаже: «то хто ти такий Діду, Щоб «двійки» творцям (!) державної програми ставить?» Робота в мене така — Я один із ключових організаторів розробки і виконання двох успішно виконаних державних програм розвитку медичної промисловості України (зараз розробляю третю), маю сертифікат №087 серія УА Міністерства науки на право експертизи, в т.ч. і державних програм.

А Ви кажете нам «не лізьте». А раз уже виліз полізу далі. Вважаю, що  концепція програми визначена невірно! При затоварюванні ринку медом збільшувати його кількість на ринку то … (підберіть слово самі), бо це приведе до подальшого падіння цін на мед і як наслідок зниження прибутковості галузі в цілому і кожного з нас.

Ключовим (рушійним) моментом розвитку галузі являється збільшення її прибутковості через розширення видів продукції, її переробки, підвищення якості продукції, оплати за опилення, безвідсоткового кредитування бджолярів, пропаганди, реклами і т.д. при одночасному зниженні собівартості через освоєння нових технологій, промислових методів виробництва, сприяння через законодавство і ін. І не я це придумав – так робиться  у всьому цивілізованому світі.

Загалом же це класика яку «ракетчики» знають. Для підтвердження можу привести успішного В.М. Громового (з м. Гайсин Вінницької обл.), можу назвати і багато інших. А Василя Микитовича тому що крім традиційних для всіх меду, пилку, перги освоїв і маточне молочко, і екстракт личинок воскової молі і гомогенат трутневого розплоду.

«Лізе» чоловік, лізе і із шкури і «не в своє», а коли на ІІІ з’їзді апітерапевтів  «виліз» і повідав про нові якості і нову технологію екстракту воскової молі – затюкали. Вчені тюкали, а функціонери посміхались. Вони тюкають і сміються , а «ракетник» за 70 км від Вінниці і 400 км від Києва вказаної «екзотики» виробляє і реалізує більше ніж всі вітчизняні інститути і університети з філіалами разом взяті. «Випалив» всі свої ракети (продукцію) і готується до нового сезону і дай Бог йому здоров’я і удачі.

І мені «сірому» дещиця вдається. Як приклад, «поліз не в своє» в відродження технологій і традицій медоваріння і питні меди вже з’являються і на столах і на ринках і достойні (це показав останній конкурс де було допущено до конкурсу 55 вітчизняних медових вин і прес-конференція в експоцентрі України з дегустацією вин лауреатів 21 березня).

А «ракетчик» Горніч М.Л. написав, вважаю одну з найкращих книжок в світі (!) по технологіях виробництва медових вин і нас усіх (хто хоче вчитись) навчає. А «ракетчики»  Неженський О.О., Кобцев О.М. (шахтобудівник), Дяченко В.К. (авіатор) і той же Горніч М.Л. виробляють кращі медові вина в Україні. А ні інститути, ні університети, ні бджолопроми всі разом не здатні представити навіть один питний мед на конкурс. Я впевнений що цей продукт додасть в «баки» розвитку галузі «пального».

 vs177

Командуючий ракетними військами і артилерією України, генерал-лейтенант (пасічник) Терещенко В.І. вручає диплом і знак «Ветеран РВіА» Соломці В.О.в музеї відродження медоваріння в Україні.

А тепер про головне. Особливість теперішньої ситуації я вбачаю в тому, що при розвалі Союзу — великої мілітаристської держави в бджільництво України, до речі як і в інші галузі, прийшло багато людей з «оборонки». «Елітних» на той час галузей, які вбирали в себе (та і готували для себе) кращих фахівців: і зарплата вища, і престиж, і квартири швидше одержували, і путівки, правда і «опромінювали» нас щедріше. Пройшло 17 років і ця хвиля вже йде на спад, але «свіжа кров» з інших галузей господарства і науки буде приходити, як і у всі попередні часи «козакування» часто буде продовжуватись (завершуватись) на пасіці.

Нашим провідникам скористатись би цим і хвататись за «ракетчиків» як «воша за кожуха» на благо галузі, а не «ми до Вас не лізимо і Ви до нас не лізьте» (Печеніги прийшли чи що?)

Безумовно професіональні (великі пасічні господарства) то стовпова дорога нашого бджільництва, але не треба забувати про соціальні аспекти цього унікального заняття. На жаль за тонами продукції і прибутковістю майже не враховуються саме ці аспекти нашої професії.

Соціального   складу   бджолярів   України ніхто   не досліджував, а варто було б. «-Задля чого?» —  спитаєте. А ось для чого. З того широкого кола контактів, які я на сьогодні маю переважна більшість – «ракетчики», які у віці пенсійному  (часто від сорока… бо опромінених «ракетчиків» списують рано) поповнило наші ряди. І оскільки в більшості своїй люди і грамотні, і діяльні, і дисципліновані, і високоморальні з величезним життєвим досвідом, то ряди бджолярські не псують.

Більше того для багатьох це стає другою професією, для інших можливістю продовжувати жити активно і продовжувати вчитись і пізнавати нове, а для основної маси ще й мати невеличкий «приварок» до столу, а чи якусь копійку чи баночку меду для внуків, що в наші непевні часи ой як не зайве… Та й про душу забувати не треба… Загалом же це і робочі місця, і продукція додаткова, і духовність…

В Америці, наприклад, заохочують заводити пасіки на 3-4 вулики (і це при тому що там чи не найбільше в світі розвинуте промислове бджільництво з «тисячними» пасіками). А раціональні американці просто так «і не плюнуть». Значить є проблеми, які дешевше і простіше вирішувати виділяючи гроші на заохочення заняття «малим» бджільництвом. Мені здається, що і в них значна частина наших проблем в наявності (звичайно ж не матеріальних).

Згідно аналізу стану справ у бджільництві США, спеціалісти прийшли до висновку що заняття бджільництвом це професія другої половини життя. Це підтверджується і в нас. Так і наші предки після активного козакування пасічникували і я не певен, що вони нікуди «не лізли» бо їх буйні натури, досвід та мудрість завжди в любій справі не мало важили.

Та й світова практика підтверджує що роль «ракетчиків» в бджільництві завжди була вагомою

Прокопович – військовий офіцер, поручик; Грушка – майор у відставці; Меринг – столяр; Амос Рут – поштовий службовець; Лангстрот – шкільний вчитель; Джерзон – пастор; Сірко – кошовий отаман Запорізької Січі; Кондратьєв – оперний співак; Шимановський – офіцер Генштабу царської армії, потім шкільний вчитель; Дернов – агроном; Бутлеров – хімік, академік; Адам Керле (брат Адам) – монах; Єва Крейн – фізик-ядерщик; Ващенко – поміщик; Андріяшев – директор гімназії; Цесельський – професор; Юшков – священнослужитель і інші.

За 15 років занять бджільництвом я мав честь спілкуватись і співпрацювати:

а) з суперпрофесіоналами бджільництва (В. Гайдар, В.Поліщук, В.Домбровський, В. Ференчук, П. Жайворонок, В. Місько, І. Левченко, П. Романенко, О. Чулков, В. Хижа, П.Дяченко, О.Комісар (він же і «ракетчик») і багато ін.); б) з суперпрофесіоналами в бджільництві «ракетчиками»:   А. Большаков,  А. Єгошин,  В. Громовий,   Л. Валігура,  В. Рибаков, І. Кануніков, О. Кобцев, В. Дяченко, М. Бровко і інші. Вибачаюсь якщо когось не назвав або щось наплутав, бо практично не можливо по професіоналізму нас відрізнити один від одного, а дипломами хизуватись у нас не прийнято…

Ніколи і ніхто не дозволяв собі ділити нас на категорії, та відсторонювати від бджільництва, до якого більшість з нас приросли і тілом і душею і так до кінця життя (…то наша доля!). І при спілкуванні черпаємо знання, мудрість і досвід один у одного, і стаємо багатшими і кашу їмо і «чарку творимо» як люди достойні, поважні, рівні, горді і самодостатні…

В вулику українського бджолярства сьогодні і роботи і місця хватить всім і бджолам і трутням, в т.ч. хороші зоотехніки і функціонери ой як нам потрібні.

 

З повагою

В. Соломка («Дід Василь»)

Православная ярмарка «Вербная» в Харькове

YVerbnaya

С 1 апреля возле Свято-Покровского монастыря в Харькове (улица Университетская, 8) работает православная ярмарка «Вербная».

Ярмарка будет работать до 9 апреля с 8.30 до 19.30, сообщили в пресс-службе Харьковской епархии.
На ярмарке по традиции представлен большой выбор печатной продукции, икон, ладана, керамики, церковной утвари.

Previous Image
Next Image

Также горожане могут купить фито-чаи , шампуни и кремы, духи, эфирные масла и благовония, восковые свечи, изделия из натуральных тканей, кожи, меха и пуха, различные сорта меда, медовые напитки, а также другие продукты пчеловодства и апитерапии.

Пользовательская или репродуктивная…

Маленькие польские хитрости

1. Родоначальники у пользовательских и репродуктивных маток практически одни и те же чистокровные и высокого класса матки, то есть (по немецкой терминологии) кёрунга Б или А. Но для производства пользовательской матки не возбраняется использовать и проверенную на соответствие морфологическим признакам репродуктивную, а иначе откуда возьмется новая матка кёрунга А.
2. Репродуктивные матки выводятся в наиболее благоприятный период года, то есть, до первой декады (или даже чуть позже) июня репродуктивных маток в продаже нет.
3. Репродуктивные матки регистрируются в племенных книгах министерства сельского хозяйства Польши (в региональных отделениях), и на них выдается документ о регистрации (самим матководом).
4. Репродуктивные матки осеменяются строго в соответствии с технологией: матки осеменяются двукратно, матка после осеменения выдерживается с пчелами в течение 10 суток.
5. На партию пользовательских маток выдается документ, в котором указаны индексы маток родительских семей, дата вывода и оплодотворения матки, фамилия инсеменатора, но не указывается индекс с опалитки матки, хотя на клеточке в виде дроби продублированы  индексы маток родительских семей. То есть, можно понять кто производитель маток и что матки не близкие родственницы и все. В документе на партию репродуктивных маток указывается и индекс с опалитки.

НО, Мария Гембала за отдельную плату (500 руб.) готова выдать на любую матку родословную в трех поколениях.

6. Пользовательская матка в два или более раза дешевле репродуктивной.
7. Пользовательская матка может осеменяться по упрощенной технологии: однократное осеменение сразу большим количеством спермы (8 мл), в этом случае матка может сбросить часть спермы и спермотека не будет заполнена полностью, матка выдерживается после осеменения с пчелами менее 10 суток.
8. Пользовательская матка для использования явления гетерозиса может быть осеменена спермой трутней другой линии или даже расы, но по заявке от Марии Гембалы поставляются матки линейного спаривания. У Марии Вильде все матки, и пользовательские, и репродуктивные только линейного спаривания. А вот Кршиштоф Лоц принципиально пользовательских маток поставляет только межлинейного или межрасового спаривания (по нашему заказу межлинейного спаривания).
В качестве вывода!
Так что я беру самых дешевых маток — пользовательских без проверки на червление, но не беру маток ранневесенних. Беру достаточное количество: (5-10 штук одной линии) из которого можно выделить действительно лучших маток, от которых и вывожу потомство (F1). Пока жалеть не пришлось. А вот маток от Лоца я приобретаю репродуктивных так как хочу иметь маток линейного спаривания.
Если мне упрется иметь документ на нужную мне пользовательскую матку — куплю родословную!

Мнение Миколая Халенкова

Пользовательские. Это матки, для оплодотворения которых будет использована сперма трутней от нескольких линий маток-сестер.
Для оплодотворения маток данной группы будет использоваться сперма трутней от нескольких групп маток, показавших наилучшие результаты (в пределах одной линии).

То есть, целью данного оплодотворения является предоставить Вам максимально жизнеспособных маток с максимально широким набором генов, присущих данной линии. В итоге, данные матки являются идеальным вариантом для получения F1 потомков в условиях свободного скрещивания на Ваших пасеках в силу широких адаптационных возможностей их генотипа.
Полученные матки-дочки F1 используются в рабочих семьях.


Репродуктивные (разведенческие). Это матки, оплодотворенные по всем канонам европейского матководства спермой трутней от матерей-сестер в количестве не менее восьми (8). Такие матки используются только после проверки червления и проверки по морфологии. Для вывода этих маток (и оплодотворения) будут использованы теже матки, которые будут использованы для тестирования на институтских тестовых площадках. То есть, полные сестры Ваших маток будут тестироваться в течение года по условиям немецкой селекции и в конце года будут оценены по системе кюринга.

Таким образом, матководы, купившие именно этих маток, смогут реально узнать их истинную ценность и все плюсы, и минусы своих маток. В настоящее время Вы при покупке маток имеете оценку лишь их родителей, и можете лишь гадать, что получилось в результате скрещивания. Таким образом, получив кюринг на своих маток-сестер, для Вас становится реальным использование всех преимуществ немецкой системы селекции и на ваших матководческих площадках.
Но, подчеркну, данную категорию маток я бы рекомендовал лишь тем матководам, кто собирается серьезно заниматься именно селекцией своего материала.
Маток, которые прошли кюринг, и их дочек, которые также имеют кюринг (не ниже А) я бы рекомедовал и для селекционеров. Количество этих маток в этом сезоне (2013 года) не будет большим и они будут поставляться по взаимной договоренности.

P.S. При выводе пользовательских маток ставится задача максимальной витальности (жизнеспособности), то есть задача этих маток создать максимально сильную семью способную порадовать пользователя (пчеловода).
Репродуктивные матки — от слова репродукцио — размножение — исключительно заточены для вывода маткок-дочек, как правило они сами по себе могут и не давать сильные рабочие семьи но их потомство (матки-дочки) будут обладать всем набором полезных свойств присущих рабочим семьям.
НО…. если все это было сделано правильно, то есть, при создании рабочей линии матковод использует простой принцип — трутневые семьи подбираются от маток не сестер, но в пределах одной линии. а при репродуктивной матке — подбираются трутни только от одной линии и (это очень важно!) от маток-сестер!!. Если это сделано так, а я не сомневаюсь что это именно так, то должно получиться именно то, что и заявлено — репродуктивные для производства маток-рабочих (пользовательских) — для производства меда. Можно конечно и их использовать для вывода маток,…. но это уже лотерея…

Мнение Марии Гембалы

Разведенческие (репродуктивные) матки мы производим от маток, проверенных и отобранных по морфологии (индекс кубитальный, длина хоботка, ширина четвертого тергита), вписаных в племенных книгах в министерстве сельского хозяйства. Такие матки осеменены искусственно трутнями той же самой расы и линии от маток, вписанных в племенных книгах министерства сельского хозяйства или их дочек.

Матки пользовательские происходят от маток разведенческих (репродуктивных), квалифицированных специалистами краевого центра животноводства.
Трутни для осеменения пользовательских маток выбраны по усмотрению пчеловода, в зависимости от того, нужно ли усилить или закрепить нужные генетические черты: такие как сила семьи, медоносность и неройливость. Выведенные от пользовательских маток дочки, не сохраняют эти черты в полном объеме.

Мы (Мария Гембала) проводим электронную регистрацию продажи маток ежегодно. Я могу сказать любому, какая матка была приобретена в прошлые годы. Для проданных маток выдается свидетельство, в котором указываются следующие  данные: тип матки (пользовательская, разведенческая), от какой матки происходит, какими трутнями оплодотворена. Способ осеменения, день рождения, день осеменения, фамилия осеменатора, дата продажи. По желанию предоставляется родословная на три поколения. Такую родословную подтверждает главный специалист краевого центра животноводства.

Без рубрики

Пчеловодство Слобожанщины-2017

 

243

В г.Харькове во дворце спорта «Локомотив» имени Г.Н. Кирпы, прошла традиционная, зимняя выставка-ярмарка пчелопродуктов и пчеловодческого инвентаря «Пчеловодство Слобожанщины-2017».

Во дворце спорта «Локомотив» выставка проводилась впервые. Организаторы выставки уже не первый раз меняют помещение из-за жалоб на тесноту (ранее выставки проводились в Доме офицеров, в ДК «Железнодорожник»). «Локомотив» был выбран из-за большого помещения под выставку, удобной прилегающей территории, позволяющей торговать крупным инвентарем с машин.

И никто не ожидал такого наплыва посетителей, в очередной раз аншлаг! Рекордное количество посетителей за все время зимних ярмарок — более пяти тысяч… Это практически в два с половиной раза больше чем в прошлом году.

 

Previous Image
Next Image
 

Открывали экспозицию стенды и оборудование самого крупного предприятия по производству пчеловодческого инвентаря и оборудования — «АВВ-100» (основанного в 1887 году в слободе Деркачи, Харьковской губернии Владимиром Ивановичем Ломакиным, в этом году предприятию исполняется 130 лет со дня основания).

Пасечный производственно-инновационный кооператив  «ПАВИК»  предлагал  средства механизации для пасеки и в целом для пчеловодства.

Продукция этих предприятий широко известна в Украине и за ее пределами, и  на пасеках зачастую используется в комплексе, заменяя дорогие импортные линии.

Также представили свою продукцию известные производители: ЧП «МЕЛИСА 93», НТЦ «Чарунка», ООО «Киевоблпчелопром» и многие др.

Интернет-магазин «Ваша пасіка» — официальный представитель компании Lyson в Украине привез польский насос для перекачки меда, шнек по отжиму забруса и др. (цены, мягко говоря, не порадовали).

Огромный ассортимент защитных костюмов высокого качества — можно было выбрать подходящую, удобную одежду для пчеловода.

Большой выбор продукции пчеловодства и апитерапии от ведущих пасечников и хозяйств из разных регионов Украины. Презентация-дегустация питьевого меда от известных медоваров, членов Гильдии медоваров Украины.

Пчеловоды могли пообщаться с известными авторами книг по пчеловодству: Соломка В.А., Малыхин В.И., Корж В.Н., Комиссар А.Д., Горнич Н.Л., Чухрай Т.М., приобрести книги с автографами и сфотографироваться с авторами. Купить журналы Бджолярський Круг, Бджоляр, Пасечный журнал и др., а также поговорить с их издателями.

На площадке перед «Локомотивом» можно было обменять воск на вощину, сдать воск по 145 грн/кг (более десяти производителей вощины с разных регионов Украины), купить улья, заготовки для рамок, алюминивые листы, огромный выбор производителей.

ДіД Василь, имеющий большой (наибольший в Украине) опыт проведения массовых мероприятий в пчеловодстве, высоко оценил организацию и качество проведения выставки-ярмарки, от души поблагодарил организаторов выставки-ярмарки, лично выразив признательность членам оргкомитета Мироненко М.В. и Коваль В.В.

Касательно «плотности» в зале прокомментировал : Есть русская пословица «В тесноте да не в обиде». Это все естественные трудности роста…

 

P.S. Проведение зимней выставки-ярмарки Пчеловодство Слобожанщины-2018» организаторы  планируют там же, во дворце спорта «Локомотив», но на первом этаже, на спортивной арене.

 

 

Пчеловодство Слобожанщины-2017

 

243

В г.Харькове во дворце спорта «Локомотив» имени Г.Н. Кирпы, прошла традиционная, зимняя выставка-ярмарка пчелопродуктов и пчеловодческого инвентаря «Пчеловодство Слобожанщины-2017».

Во дворце спорта «Локомотив» выставка проводилась впервые. Организаторы  выставки уже не первый раз меняют помещение из-за жалоб на тесноту (ранее выставки проводились в Доме офицеров,  в  ДК «Железнодорожник»).  «Локомотив» был выбран  из-за большого помещения под выставку, удобной прилегающей территории, позволяющей торговать крупным инвентарем с машин.

И никто не ожидал такого наплыва посетителей, в очередной раз  аншлаг! Рекордное количество посетителей за все время зимних ярмарок — более пяти тысяч… Это практически в два с половиной раза больше чем в прошлом году.

 

Previous Image
Next Image
 

Открывали экспозицию   стенды и оборудование самого крупного предприятия  по производству пчеловодческого инвентаря и оборудования —  «АВВ-100» (основанного в 1887 году в слободе Деркачи, Харьковской губернии  Владимиром Ивановичем Ломакиным, в этом году предприятию исполняется 130 лет со дня основания).

Пасечный производственно-инновационный кооператив  «ПАВИК»  предлагал  средства механизации для пасеки и в целом для пчеловодства.

Продукция этих предприятий широко известна в Украине и за ее пределами, и  на пасеках зачастую используется в комплексе, заменяя дорогие импортные линии.

Также  представили свою  продукцию известные производители: ЧП «МЕЛИСА 93»,  НТЦ «Чарунка», ООО «Киевоблпчелопром» и многие др.

Интернет-магазин «Ваша пасіка» — официальный представитель компании Lyson в Украине привез польский насос для перекачки меда, шнек по отжиму забруса и др. (цены, мягко говоря, не порадовали).

Огромный ассортимент защитных костюмов высокого качества — можно было выбрать подходящую, удобную одежду для пчеловода.

Большой выбор продукции пчеловодства и апитерапии от ведущих пасечников и хозяйств из разных регионов Украины. Презентация-дегустация питьевого меда от известных медоваров, членов Гильдии медоваров Украины.

Пчеловоды  могли  пообщаться с известными авторами книг по пчеловодству: Соломка В.А.Малыхин В.И., Корж В.Н., Комиссар А.Д.Горнич Н.Л.Чухрай Т.М., приобрести книги с автографами и сфотографироваться с авторами. Купить журналы Бджолярський КругБджоляр, Пасечный журнал и др., а также  поговорить с их издателями.

На площадке перед «Локомотивом» можно было обменять воск на вощину, сдать воск по 145 грн/кг  (более десяти производителей вощины с разных регионов Украины),  купить улья, заготовки для рамок, алюминивые листы, огромный выбор производителей.

ДіД Василь, имеющий большой (наибольший в Украине) опыт проведения массовых мероприятий в пчеловодстве, высоко оценил организацию и качество проведения выставки-ярмарки и от души поблагодарил организаторов выставки-ярмарки, лично выразив признательность членам оргкомитета Мироненко М.В. и Коваль В.В.

Касательно «плотности» в зале прокомментировал : Есть русская пословица  «В тесноте да не в обиде».  Это все естественные трудности роста…

 

P.S. Проведение зимней выставки-ярмарки «Пчеловодство Слобожанщины -2018» организаторы  планируют там же, во дворце спорта «Локомотив», но на первом этаже, на спортивной арене.

 

 

Выбор размеров рамки для нуклеуса

mal0 bron0

Измайлов Геннадий БрониславовичПочетный пасечник Украины, председатель совета общественной организации «Пасечник Слобожанщины».
Владелец матковыводной пасеки, специализирующейся на выводе пчелиных маток породы Buckfast (Бакфаст).

 

 

Довольно длительное время пользуюсь нуклеусами, типа «нуклеуса Егошина», в котором используются рамки размером 1/6 рамки Дадана – 145х145мм. В этом нуклеусе помещается 5 таких рамок. Для летней работы такой улей вполне подходит по своему объему, хотя и требует до 200 гр пчел на заселение.

bron1

Я  поделил внутреннее пространство корпуса пополам перегородкой, в каждом отделении две рамочки 145х145мм. Для заселения такого отделения, требуется одна рамочка с расплодом, и одна с кормом, которые отбираются от зимовалых семей на таких рамках или из семей доноров.

Заселение нуклеусов на рамку меньше стандартной обычно происходит путем засыпки молодых пчел на рамки нуклеуса, с последующей выдержкой их в темном прохладном помещении для снижения количества слетающих из нуклеуса пчел.

Второй способ заключается в постановке в нуклеус рамок с пчелами, расплодом и кормом из семьи донора. Донором может быть семья пчел которая полностью находится на нуклеусных рамках или такие рамки в семье размещены в небольшом количестве. Мне более приемлемым, кажется,  первый  способ заселения и я использую только его.

Любой способ заселения имеет свои плюсы и минусы и важный параметр это стоимость данной операции. Всем понятно, что стоимость пчел без расплода будет ниже, но и больше вероятность слетов пчел при заселении и длительность работы нуклеуса без его усиления будет небольшой.

Пропускная способность нуклеуса определяется количеством плодных маток, получаемым с одного маткоместа за сезон, по срокам у меня это с 10 мая по 1-10 августа. Для насыпных микронуклеусов — это 1-3 матки. Для маткомест имеющих 150гр. пчел и больше — это может быть реально 5-7 маток. Относительно высокая стоимость заселения «больших» нуклеусов компенсируется большей пропускной способностью.

Поиски компромисса. Для заселения нуклеусов рамками с расплодом и кормом нужно иметь семьи доноры, которые постоянно или временно используют такие рамки. Я выбрал вариант, при котором пчелы должны иметь возможность стабильно зимовать на нуклеусной рамке.

Нуклеусы типоразмера Егошиных позволяют зимовать в двух, трех корпусах по пять рамок 145х145мм в хорошем зимовнике, а в моих условиях зимовки на воле, меня не устроили из-за нестабильных результатов зимовки – нехватка кормов и сильный износ пчел зимой. Хотя удачно перезимовавшая семейка позволяет заселить в начале мая до 10 мест, что для меня вполне компенсировало затраты на зимовку.

При использовании в моем хозяйстве искусственного осеменения маток потребовался нуклеус с несколько большим количеством пчел для передержки маток и проверки их работы после осеменения. Я скопировал существующий почти 100 лет нуклеусный улей брата Адама, который представляет собой восьми рамочный улей с рамками Дадана, перегороженный на четыре отделения.

bron2

Так в моем хозяйстве появилась новая узко–высокая нуклеусная рамка с размером 200х300мм. Новизна заключается в использовании стандартного улья из ППУ (пенополиуритан) с толщиной стенки 40мм и сетчатым дном. Стоит он относительно дорого. В каждом отделении находятся по 4 рамки, и есть возможность объединить два соседних отделения, убрав перегородку между ними, в таком отделении размещается по 8 рамок. Длина отделения 320мм, что позволяет, немного сократив улочки весной поставить по 9 рамок.

bron3

Зимовка запасных маток в таком улье на воле в моих условиях показывает стабильный результат. Можно использовать зимовку четырех маток в четырех отделениях или оставить два отделения по 6-8 рамок, что существенно упрощает процесс подготовки к зимовке. Меня в первую очередь интересовала не зимовка маток, а возможность иметь весной рамки с расплодом и кормом для заселения новых мест.

При использовании такого улья есть одно неудобство, которое заключается в отсутствии возможности объединить все четыре отделения. При самой благоприятной зимовке количество пчел в улье не позволяет даже одной матке работать в полную силу, а использовать две не выгодно, т.к. в это время существует хороший спрос на зимовалых маток.

Небольшое отступление. Если проанализировать размеры рамок для нуклеусов, которые применяются у матководов профессионалов за рубежом, часто используется рамка шириной 217мм. и высота около 145-165мм соответствует высоте рамке в магазинах на 145 мм и на ¾ от рутовской.

Ширина составляет половину ширины стандартной рамки 435/2, такая по размерам рамка при наличии соответствующего пропила в верхней планке позволяет соединить (составить) две нуклеусных рамки в одну стандартную по размерам рамку.
Также довольно часто используются рамки шириной порядка 200 мм. Такие размеры рамки получаются при разделении стандартного корпуса с внутренней длиной 450мм пополам перегородкой.

Эти отличия надо учитывать при самостоятельном изготовлении нуклеусов. Первый вариант позволяет соединить две рамки в одну и поставить в стандартный улей, второй перегородить стандартный корпус простой перегородкой (брусок с двумя выбранными четвертями) пополам и разместить в нем нуклеусные рамки под расплод и корм.
Мне больше нравится второй вариант, т.к. я нуждался в относительно, большом количестве рамок и имел конкретный нуклеусный улей.

Возникла идея совместить свойства относительно небольшого улья типа Егошиных с ульем, который обеспечит надежную зимовку на нуклеусной рамке.
Тип улья взят от восьми рамочного улья из ППУ – улей с «теплой» стенкой и крышей, вентиляция через сплошную сетку в дне. Внутренние размеры корпуса 385х215мм позволяющие поставить 10 рамок шириной 200мм. В корпус можно установить три перегородки толщиной 7-15мм, при этом в каждое из четырех отделений помещаются две рамочки, если использовать одну перегородку посредине корпуса получается два отделения по пять рамок.

bron5

Четыре летка расположены в корпусе на четыре или три стороны. При размещении на длинной стороне двух летков можно размещать два нуклеуса вплотную круг к другу. Корпус изготовлен из ППС толщиной 40мм, крыша из того же материала толщиной 50мм. Для надежной эксплуатации требуется деревянная верхняя и нижняя обвязка корпуса, а можно только усилить пластиковым уголком 10х10мм четверть под плечики рамок, все зависит от плотности и прочности материала.

Применение ППС предусматривает покраску корпуса и с внутренней стороны, и с наружной. В летковые отверстия вставляю корпуса от 20мл. шприца. Но можно ограничиться его покраской внутри. Корпуса выполняю с фальцами высотой 10мм и шириной 15мм. Эта конструкция позволяет использовать крышу, которая не выступает за наружные размеры корпуса, что в свою очередь дает возможность размещать улья при зимовке вплотную друг к другу, что обеспечивает взаимный обогрев.

Наверное, у многих возник вопрос: -какая высота корпуса? Для летнего облета маток даже две рамки 200х300 мм по объему многовато и такая высота усложняет обслуживание нуклеуса. Как компромисс между рамками 200х300мм и 145х145мм появилась рамка шириной 200мм и высотой 145мм. Для высоты рамки 145мм высота корпуса соответствует 155мм+10мм под фальцы, итого заготовка 165мм. При использовании сразу двух магазинов можно применять рамки высотой 300 мм, при этом корпус можно разгородить на два отделения по пять рамок или три отделения по три рамки.

bron4

Большая часть таких ульев используется летом как четыре отделения по две рамки размером 200х145мм. При подготовке к зимовке вначале выполняется объединение в два отделения по 4-5 рамок, затем можно убрать все перегородки и дать возможность оставшейся матке работать на 10 рамках. На зиму, как правило, объединяю два таких улья, оставляя одну матку, в один и пополняю кормовые запасы рамками от семьи донора. Можно формировать в зиму семейку используя два перегороженные пополам корпуса — два отделения по 5+5 рамок.

Я использую на базе описанного корпуса несколько типов ульев – чисто на «145» и «300» рамках и комбинируя их между собой. Есть семья с племенной маткой у которой гнездо было на двух корпусах с «300» рамками (2корпуса по 10 рамок), а над ними два магазина с рамками 145мм. За сезон 2015 года я отобрал от них приличное число рамок с расплодом и кормом, а на позднем взятке семейка занесла еще до 40кг меда.

В рамку размером 200х145мм помещается, почти килограмм меда и она имеет привлекательный вид, ее можно реализовать как сотовый мед. Моя рамка 200х145 имеет особенность, которая состоит в том, что нижний брусок рамки имеет половину ширины – 12мм и смещен под одну сторону. Соты отстроенные до низа рамки упрощают переход пчел между корпусами при зимовке.

В этом улье не предусмотрено использование внутренних кормушек и вообще подкормка пчел. При недостатке кормов в нуклеусное отделение добавляется рамка корма от семьи донора.

Весеннее развитие семеек в теплых ульях довольно хорошее, к моменту расформирования их в мае на отделения по две рамки, пчелами обычно освоено по три корпуса, что позволяет заселять до 12 отделений и еще остаются летные пчелы с открытым расплодом.

В настоящее время разработан и находится в стадии доводки нуклеусный улей таких же размеров изготовленный из пенополиуретана, что сильно упрощает его эксплуатацию, повышает прочность и долговечность.


 
2018год
 

Контакты:

Измайлов Геннадий Брониславович
Тел.:  050 57-88-501
E-mail: pchelomir@mail.ru

 

Чотирнадцятий Бджолярський Круг України

vs34(Прес-реліз)

В цьому році вже вкотре найнебайдужіші пасічники України, як журавлі у Вирій, потягнулися на Бджолярський Круг, який відбувся 1-2 жовтня 2016р., на території санаторію «Ювілейний» поблизу смт.Баришівка. А започаткований він був на «Пасіці Діда Василя» в урочищі Бірки біля Селища в 2003р.

Захід проведено за активної участі Ради «Бджолярського Кругу»  та баришівських бджолярів: Ворони  А.П. (голова Ради і голова районної спілки пасічників), Соломки В.О. («Дід Василь»), С.Хмари,  В.Барабаша  та Гуслія Ю.М. з Черкас.

Зібралася еліта українського бджільництва — До «Рою» прибуло  більше 700 учасників (зареєструвалось  більше 500 чол), в т.ч. були і іноземці. Заповнили всі корпуси в таборі, готелі, мотелі в районі і навіть в Борисполі ночували…

 Вели зібрання член Ради Кругу Дмитрук В.А. (віце-президент СПУ) та «Дід Василь».

Служба Божа відправлена батюшкою Володимиром церковної громади з Веселинівки. На сцені хоругви з усіх регіонів України. По традиції були запалені свічки найстарішим на зібранні пасічником Поліщуком Віктором Петровичем (професор, доктор наук) і наймолодшими учасниками зібрання, хвилиною мовчання вшанували тисячі  пасічників, які  за за рік відійшли у Вічність….

Пролунав «Гімн бджолярів України»  (автор слів Соломка В.О.) у виконанні учасників зібрання.

 Інформаційна підтримка заходу – всі тиражні українські часописи з бджільництва (окрім ж. «Пасіка»), телекомпанія «ОКО», та інформаційні інтернет-портали: «Golden Bee», «Бджільництво України», «Мир пчеловодства», портал оголошень «Pasika.biz»,  форум «На Точку».

 У перший день 1-го жовтня проводилось пленарне загальне засідання, у другий, 6-го, — робота по секціях: «Технології пасічникування» (ведучий докт. фіз..-мат наук Семенюк В.Ф.), «Питні меди та оздоровчі продукти бджільництва (Голова Гільдії медоварів України Барабаш В.С.), «Обладнання» ( Почесні пасічники України Гуслій Ю.М.) , «Хвороби бджіл» ( зав. відділом патології бджіл інст. бджільництва ім. П.Прокоповича, канд. біол. наук Єфименко Т.М.), «Апітерапія» (лікар вищої кат. Віце президент асоціації апітерапевтів Пащенко О.О.)

На пленарному засіданні пролунали вітальні слова:

 Від Гільдії медоварів України, від Спілки пасічників України, Київської обласної спілки пасічників, поета-пісняра Марійко І.І..

На пленарному засіданні слухали наступні доповіді:

  1. Гайдар В.А. Лауреат  відзнаки Кругу «За рентабельну пасіку» «Карпатські бджоли в Євразійському просторі»
  2. Папп Віктор Васильович (ТМ  «Мед Карпат) «Глибинна переробка продукції бджільництва на промисловій  пасіці» та «Сучапсна промислова пассііка»
  3.  Нагорнюк В.І.  Професійний пасічник, віце-през. СПУ  «Про стан ринку меду»
  4. Паламарчук В. Професійний пасічник «Зимувальний і розмножувальний вулик автора». З коментарем Соломки В.О.
  5. В.Соломка Презентація  книги «10 новацій українських пасічників» та семінару «За рентабельну пасіку
  6. Руденко Володимир Іванович. (ТОВ АВВ-100)  Промислова медогонка
  7. Соломка В.О. Продукти бджільництва на внутрішньому ринку +
  8. Єфіменко Тетяна Михайлівна Зав відділом патології бджіл ННЦ «Сучасні підходи до оздоровлення бджіл при інфекційних хворобах розплоду та хворобах, що викликані порушенням умов утримання бджіл.
  9. Семенюк Валерій Ф. докт. фіз.-мат наук..  + анонс виступів на секції «Технології пасічникування»
  10. Любченко Дмитро Заст.  голови Дніпровської СП «Презентація можливого місця проведення наступного Кругу»
  11. Гриньков Дмитро Гол. Ред.. Новий «Пасічний журнал» Презентація.
  12. Барабаш В.С. анонс виступів на секції «Апітерапія і Продукти бджільництва»
  13. Подрізан А. Професійний пасічник, Лауреат  відзнаки Кругу «За рентабельну пасіку» «Проблеми на українському ринкові меду та шляхи їх вирішення»
  14. Очколас Володимир Вікторович. Директор ТОВ «Український центр меду». «Про світовий ринок меду»
  15. Шевченко Генадій «Про обслуговуючі кооперативи пасічників».
  16. Стретович В.М. Президент СПУ «Про міжнародну діяльність СПУ» +
  17.  Гуслій Юрій Мих (Результати конкурсу обладнання) + нагородження + анонс виступів по секції «Обладнання» на завтра
  18. Адамович Олександр (Микол. обл.) Про захист бджіл
  19. Григорчук І. (Одеська обл.) «Простий метод ізоляції матки – «Медовий полон»
  20.  Синишин Д.М. «Проблеми апітерапії»

Презентовані  нова книга В.Соломки   «ТОП-10 новаций украинских пасечников», новий пасічний часопис «Пасічний журнал» та електронний «Журнал пасічника».

Організовано масштабну виставку та ярмарок бджолярського реманенту. Експонатів від українських пасічників і виробників було більше ніж на конгресі Апімондія, який пройшов в 2013 р. в Києві. Запроваджено спеціальні призи за кращі експонати виставки, Конкурсна комісія на чолі з  Гуслієм Ю.М. визначилася з переможцями цього конкурсу.

Нагороди за значний внесок у розвиток бджільництва нашої країни:

diplom1Найвищою нагородою в галузі пасічництва Золотою відзнакою Бджолярського Кругу «За рентабельну пасіку» нагороджені: Папп В.В. (ТМ «Мед Карпат», Мукачів). Паламарчук В.П. (Кіровоградська обл.). Прийняте клопотання Кругу до Ради Спілки пасічників України про присвоєння лауреатам  Золотої відзнаки звання «Почесний пасічник України».

Дипломами Кругу і відзнакою, яку кругівці називають медаллю «За небайдужість», нагороджено: Хуторного Володимира Миколайовича., Зайченко Віталія Івановича, Агакішева Рашада Ісми огли, Дегтярьова Миколу Олексійовича, Усольцева Олександра Олександровича за вагомий внесок в розвиток бджільництва України.

Не залишився без нагороди і «батько» Кругу «ДіД Василь» — він занесений на Дошку Пошани Баришівської районної  держадміністрації та Баришівської районної Ради» , від  пасічників Західних областей України подарунок – ікона «Свята Трійця» а від пасічників Дніпропетровська – вулик розписаний Петриківськими майстринями…

Кулуарних зібрань та виступів було без ліку.

На завершення був концерт гурту козаків з Волині…

bk15

 

bk15

 

bk14

А ввечері  з суботи на неділю була «бджолина девятина» (пасічні «обжинки»): творили чарку, співали, танцювали, гомоніли… Під віковими дубами лунав Гімн бджолярів України написаний 15 років тому «ДіДом Василем»  в урочищі Бірки Баришівського району :

Медом  і  хлібом, з  сином  і    дідом

Ми  відбудуєм  країну

Разом  з  бджолою  всім  нашим  роєм 

Славимо  ми  Україну!!!

Без рубрики

Православная ярмарка «Покров» в Харькове

YPokrov

С 8 октября возле Свято-Покровского монастыря в Харькове (улица Университетская, 8) работает православная ярмарка «Покров».

Ярмарка будет работать до 16 октября с 8.30 до 19.30, сообщили в пресс-службе Харьковской епархии.
На ярмарке по традиции представлен большой выбор печатной продукции, икон, ладана, керамики, церковной утвари.

Также горожане могут купить фито-чаи , шампуни и кремы, духи, эфирные масла и благовония, восковые свечи, изделия из натуральных тканей, кожи, меха и пуха, различные сорта меда, медовые напитки, а также другие продукты пчеловодства и апитерапии.

 

 

Традиционные ярмарки Левобережной Украины: история и современность

Бугрий Е.В.

Ярмарки (от нем. Jahrmarkt — ежегодный рынок), регулярные торжища широкого значения: рынок, регулярно, периодически организуемый в традиционно определённом месте; сезонная распродажа товаров одного или многих видов.

Ярмарочное движение в Украине имеет многовековую историю. Уже в 40-х годах XІХ века здесь было 12 тысяч ярмарок, в том числе 178 больших и средних. По количеству проводимых ярмарок в год, первые места занимали Харьковская и Полтавская губернии. Крупнейшие из них — Ильинская (20 июля — 1 августа) и Вознесенская (первая половина мая) в Ромнах, Покровская (1 октября) в Полтаве, Троицкая (1 июня) в Харькове, Крестовоздвиженская (14 сентября) в Кролевце, Георгиевская (21 апреля) в Елисаветграде, Крещенская (6 января) в Киеве и другие. В южных губерниях (Екатеринославской, Таврийской, Херсонской и Бессарабской) проходило 700 ярмарок: самые известные — в Кривом Роге (Троицкая), в Екатеринославе (Петропавловская), в Каховке ( Покровская). У западных губерниях из 1000 ярмарок самыми важными были: киевская контрактовая (Сретенская), где велась оптовая торговля разными товарами, в основном сельскохозяйственными продуктами (сахар, пшеница, масло); на Подолье — в Ярмолинцах (Петропавловская), а в Балте (Троицкая). [1.].

Первый контрактовый ярмарок состоялся в Киеве более 200 лет назад. Причиной вспышки торговой и биржевой активности в Киеве послужили политические события — третий раздел Польши. Известные на всю Речь Посполиту контракты — съезды помещиков, банкиров и купцов, где составлялись договоры на поместья, крепостных, хлеб, лес, спирт, — проходили до этого во Львове, Дубно на Волыне, Минске, Вильно (Вильнюс), Новогрудках (Новогрудок). Согласно летописям, только на одну дубенскую ярмарку в конце XVIII века съезжалось до 30 тысяч людей. Однако после передела Польши, в соответствии с трактатами 1795 года, Дубно — столица контрактовых ярмарок, оказывается за пределами Российской империи (в 30-40 верстах от границы). В связи с чем 27 сентября 1797 года выходит указ Павла I — перенести контрактовый ярмарок в Киев. Эта новая для Киева ярмарка начиналась 6-8 января и сливалась со старой Крещенской, установленной еще в XVI веке по привилегиям, данным Киеву польским королем Сигизмундом. [5.].

Киевская контрактовая ярмарка до революции входила в число крупнейших в стране. Здесь заключались сделки (контракты) на оптовую куплю и продажу сахара, хлеба, металла, угля и т.п. Примечательно, что крупную отрасль биржевых контрактов составляли дела с горохом. Проходила Киевская ярмарка с 1 февраля по 1 марта. Особенностью контрактовой ярмарки была ее близость по форме к аукционам и расчетным палатам, получившим распространение на Западе.

Акционерное общество «Киевский международный контрактовый ярмарок» работает на рынке выставочных услуг с 1994 г.Сегодня компания является лидером выставочного бизнеса в Украине. Имея высокий рейтинг, компания проводит выставки по тематикам различных отраслей экономики Украины, выполняет государственные заказы центральных и местных органов власти на проведение наиболее важных национальных и международных выставок. Получили высокий статус мероприятий, признанных UFI (Всемирной Ассоциацией выставочной индустрии), следующие выставки акционерного общества «Киевский международный контрактовый ярмарок»: «Строительство и архитектура» (ныне «InterBudExpo»), «Киевский Международный Мебельный Форум», «Kyiv Fashion», «Прод Экспо Украина», «Пак Экспо», «ИнтерАгро», «Ювелир Экспо Украина», «Ресторан Экспо Украина».В рамках выставок проводятся бизнес-форумы, семинары, конференции, презентации, конкурсы на лучшие виды продукции и услуг, мастер-классы и другие мероприятия.

Ежегодно компания организовывает более 40 специализированных национальных и международных выставок. В выставках принимают участие более 4 тыс. экспонентов c Украины и из-за рубежа. Их посещают ежегодно более 200 тыс. человек.

Славилась своими ярмарками и дореволюционная Слобожанщина. Так в начале 16 века в Харькове, Сумах, Охтырке и Изюме существовало по два еженедельных торжища. Проводились они в установленные дни: в Харькове — по понедельникам и пятницам, в Чугуеве — по воскресеньям и пятницам. Из местных товаров самыми ходовыми на Слобожанщине были пшеница, рожь, ячмень, овес и другие зерновые культуры, льняное семя, шерсть, кони, овцы, свиньи, крупный рогатый скот, птица, кожа, деревянные изделия, посуда, смола, деготь, обувь, свежая, сушеная и соленая рыба, сахар, ткани.

Большое значение особенно в 19 веке имели харьковские ярмарки- Крещенская, Троицкая, Успенская и Покровская, продолжавшиеся 3-4 недели. Из всех харьковских ярмарок самые крупные обороты имели Крещенская (10 декабря до 1 февраля), Конная ( с 10 декабря по 6 января), Красная ( с 6 января по 1 февраля). В 1834 их общий оборот достигал более 22 млн. руб., в 1913 — около 36 млн. руб. [3.].

В 1861 г., например, на четыре главные харьковские ярмарки было привезено товаров на 34,6 млн руб., а продано на 20,5 млн руб.

Из этих сумм на Крещенскую , соответственно, припадало 18 млн руб. На Крещенскую ярмарку собиралось от 15 до 55 тыс.человек. Важнейшей статьей товарооборота на ярмарке составляли мануфактурные изделия (преимущественно — разные ткани).

По объему торговли к Крещенской ярмарке приближалась Покровская. Среди товаров, которые на ней продавали выделялись хлопчатобумажные, шерстяные, шелковые ткани, кожа и обувь. Большая Успенская ярмарка устраивалась в Харькове ежегодно, начиная с 1659 года, обычно она проходила с 15 августа по 1 сентября. В 40-50-х годах 19 века Успенская ярмарка стала одной из самых значительных в Российской империи.

На харьковских ярмарках реализовывалось немало иноземных товаров. В отдельные годы в Харьковскую губернию таких товаров поступало на сумму в несколько миллионов рублей (у 1876 р. — на 1,9 млн руб, у 1880 р. — на 5,3 млн руб). [4.].

Традиция проведения ярмарок была возобновлена в 2000 году по инициативе бывшего тогда председателем Харьковской обладминистрации Евгения Кушнарева.

В 2009 году в рамках Большой Слобожанской ярмарки 24 сентября прошел Международный экономический форум при участии официальных и бизнес делегаций из 18 стран ближнего и дальнего зарубежья, в котором приняло участие около 400 человек. Кроме того, в рамках ярмарки состоялась выставка «Наука и производство, Машиностроение Харьковщины», в которой участвовали около 60 предприятий области, а также предприятия Курской, Белгородской областей Российской Федерации и города Минск (Беларусь).

В основной экспозиции ярмарки, которая размещалась на площади 20 тыс. кв. м на открытой площадке «Радмир Экспохолл», принимали участие более 300 предприятий и мастеров народного творчества из всех районов Харьковской области, а также представители Полтавской, Кировоградской, Ивано-Франковской областей и Киева. Объем продукции, завезенной на ярмарку, составил около 5,5 млн. гривен. На площадке было смонтировано более 300 торговых шатров и палаток, организована торговля с автомашин. На протяжении всей своей дореволюционной истории нынешний Артемовск (тогда — город Бахмут) в Донецкой области, был довольно широко известен как торговый центр и, прежде всего, как центр ярмарочной торговли.

Считается, что учредителем ярмарки в этих местах был царь Петр I. В середине ХІХ в. вместо трех ярмарок, проводимых в Бахмуте ранее, в городе устраивали уже четыре ярмарки. На первых порах все они были семидневными.

Весенние торги были приурочены к Вербной субботе Великого поста и ко дню святых Константина и Елены.

Однако основной бахмутской ярмаркой была Петропавловская, проводимая в конце июня — начале июля. Она указана даже во всероссийских справочниках и энциклопедиях. Четвертая ярмарка устраивалась осенью и была приурочена к празднику Рождества Богородицы.

В 1862 году главными предметами торговли были шерстяные, шелковые, бумажные ткани, медные и железные изделия, стекло, хрусталь, фаянс, фарфор, кофе, чай и бакалейные товары, крупный рогатый скот и овцы разных пород, табунные лошади, пригоняемые даже из Земель Войска Донского, Кубани, Ставропольской и Таврической губерний. В конце ХІХ века бахмутские ярмарки имели четко выраженный сельскохозяйственный характер. Из всего реализованного товара крупный рогатый скот, лошади, овцы составляли 38%. Рыба, хлеб, земледельческие орудия, скобяные изделия были представлены небольшими партиями, но все равно предложение явно превышало спрос.

В начале ХХ века значение ярмарочной торговли в Бахмуте падало, сокращалось время проведения и количество самих ярмарок. Но помимо бахмутских ярмарок в течение года проводились еще 63 сельские.

Возрождение в новом качестве «Бахмутская ярмарка» пережила в 1999 году, а в 2004-м ей присвоен статус региональной.. В ярмарке -2009 приняли участие три района — Артемовский, Краснолиманский и Константиновский, 121 хозяйствующий субъект из 14 городов Донецкой, Луганской и Сумской областей. Нет сомнения, что данную ярмарку нужно развивать хотя бы потому, что она имеет очень давние исторические традиции, и в перспективе могла бы перерасти в крупнейшую выставку Украины с туристическими возможностями для Донбасса. [2.].

Ильинская ярмарка возникла в конце 17 века в Ромнах. В 1852 г. была перенесена в Полтаву. В 18 веке это была самая крупная в Российской империи ярмарка после Нижегородской. На торги собиралось до 40 тысяч человек. Начиналась ярмарка как конная. На ней продавали коней, скот, шерсть, сырые кожи, воск, мед , спирт, подсолнечное масло, одежду, орудия для земледелия и т.д. Ярмарка официально продолжалась с 10 по 20 июля. В Полтаве, в отличие от других городов, где проводились ярмарки, не запрещалось торговать евреям. В Полтаве на Ильинской ярмарке благодаря евреям появляются сукна западного производства, шелковые и камзольные материи, голландское полотно, венский галантерейный товар. В 1853 г. голландского полотна продано на 152 тыс. руб., шелковых тканей на 255, шерстяных — на 310 тыс. руб. Всего иностранных товаров на 1 млн. 55 тыс. руб. В 1854 г. завезено товаров на 14151791 руб., продано на 8 млн. 276 тыс. 936 руб., из них, благодаря еврейским купцам, иностранных товаров на сумму 4031701 руб. [7.]. В 1860 г. отечественных товаров было реализовано на общую сумму 15 325 тыс. руб., а иностранных — 859 тыс. руб. [8.].

Стоимость привезенных на Ильинскую ярмарку товаров составляла от 1/2 до 2/3 стоимости товаров, привезенных на все ярмарки Полтавщины, и достигала 28 млн. руб. (1864). Важнейшими были хлопчатобумажные, шелковые, шерстяные, льняные и конопляные ткани (на них приходилось до 45 % стоимости проданных товаров), далее шли меха и галантерея. Ильинской ярмарке принадлежало одно из первых мест в Российской империи по торговле шерстью. Так, в 1860 г. было продано 122 тыс. пудов тонкорунной шерсти на 2049 тыс. руб. Ярмарка являлась значительным рынком сбыта промышленных товаров из центральных губерний России, в частности, тканей и железных изделий. Ильинская ярмарка была тесно связана с другими крупными ярмарками Левобережной, Южной и, меньше — Правобережной Украины, образуя, единую ярмарочную сеть страны. В июле 1845 г. на Ильинскую ярмарку приезжал Т.Г.Шевченко. В конце 19 века торги начинают падать ( например, в 1895 году было продано товара всего на 1,107 тыс. руб.). В 20-х гг. 20 века Ильинская ярмарка прекратила свое существование. [8.].

Сорочинская ярмарка, проводимая на Полтавщине в селе Великие Сорочинцы (Миргородского район), до революции не была ни самой большой, ни самой известной. Своей популярностью она обязана писателю Николаю Васильевичу Гоголю, который красочно изобразил ее в своих «Вечерах на хуторе близ Диканьки».В настоящее время Сорочинская ярмарка — самый массовый и популярный в Украине торг с элементами народного карнавального действа В 1999 году, указом Президента ярмарке присвоен статус Национальной, а в 2008 году Украина предложила внести Национальную Сорочинскую ярмарку в Репрезентативный список невещественного культурного наследия человечества под эгидой ЮНЕСКО. В 2009 году участниками ярмарки стали 217 предприятий, 315 частных предпринимателей, 205 мастеров народных ремесел.

В 1793 году Екатеринославская губернская администрация постановила «по удобности времени и выгоде для жителей» основать ежегодные торговые съезды-ярмарки. Ярмарки в Екатеринославе приурочивались к главным православным праздникам и имели свои названия — Свято-Духовская, Николаевская, Покровская, Успенская, Преображенская, Троицкая. Екатеринославские ярмарки становились грандиозным общегородскими праздниками, во время которых происходили торжественные события, такие как открытие и освящение Преображенского собора (29 июня 1835 года во время проведения Петропавловской ярмарки), открытие памятника Екатерине ІІ (26 сентября 1846 года во время проведения Ивановской ярмарки). Расцвет ярмарочной торговли приходится на середину ХІХ столетия. В то время в бывшей Российской Империи проводилось 50 крупнейших ярмарок. Екатеринославская ярмарка по сумме общего товарооборота (16 945 000 рублей) занимала 6-е место. [9.].

В 60-е годы ХІХ столетия в Екатеринославской губернии проводилось 414 ярмарок, из них 384 — в селах губернии, 30 — в крупных городах. Главными ярмарками, проводившимися в Екатеринославе были Ивановская и Петропавловская.

На Екатеринославских ярмарках торговали как местные купцы, так и приезжие из Харькова, Полтавы, Одессы, Курска, Москвы, Петербурга, гости из Польши, Турции, Крыма.

Главными предметами торговли на Екатеринославских ярмарках были сельскохозяйственная продукция, шерсть, скот, лошади, мануфактура, горнозаводские изделия. Эта продукция производилась в Екатеринославском, Верхнеднепровском, Новомосковском уездах. В Екатеринослав за шерстью приезжали купцы из Москвы, Санкт-Петербурга, Одессы, Полтавы, а также из Турции и Польши.[9.].

Торговлю мануфактурой и горнозаводскими изделиями обеспечивали на ярмарке местные купцы — Бодяков, Ефанов, Зайцев, Чернявский, Туфбаба и другие. Большое количество товаров привозилось из других городов Украины, России, Польши, Крыма. Так из Польши везли полотно Жерардовской фабрики, шитое платье, серебро. Из Москвы везли серебряные и золотые предметы с драгоценными камнями, чай. Харьковские купцы вели торговлю сельдью, осетрами, балыками, икрой. Из Курской и Харьковской губерний поставлялись пенька, лук, мед, сало, меха, обувь, кожевенные товары. Чумаки везли соль из Крыма, масляные краски привозили из Одессы.[9.].

На Екатеринославских ярмарках были также широко представлены и так называемые колониальные товары — апельсины, лимоны, рахат-лукум, финики, перец, чай, кофе и т.д. Эта группа товаров составляла до 20% товарооборота ярмарки. [9.].

В начале ХХ столетия ярмарки в Екатеринославе приобрели невиданный размах. В июле 1910 года в Екатеринославе состоялась грандиозная «Южно-Русская областная выставка». К ее проведению было построено более 50 специальных павильонов (на территории нынешнего парка им. Глобы), в которых был представлен весь спектр промышленного и сельскохозяйственного производства юга России и многих зарубежных фирм и заводов

В 1853 — 1858 гг. торговля преимущественно была сосредоточена на ярмарках, их насчитывалось 319 Все ярмарки региона по объему торговли делились на большие — свыше 100 тыс. руб., средние — от 10 тыс. руб. до 100 тыс руб. или мелкие — до 10 тыс. руб. В 1857 г. крупные ярмарки давали около 6 % товарооборота. Они проходили в Таганроге (на Успенской ярмарке было куплено товара на сумму в 1.084.885 руб., а продано на 183.870 руб.), в Екатеринославе (на Петропавловской ярмарке получено товара на сумму в 2.144.053 руб., продано на 876.389 руб.), у Новомосковске (на Спасопреображенской ярмарке куплено товаров на 285.757 руб., продано на 207.634 руб). [6.].

Средние ярмарки составляли 30,6 %. Почти 87,5 % средних ярмарок происходило в казенных поселениях. Основную же массу представляли мелкие — 63,4 %. Объем торговли колебался от 600 до 2 тыс. руб. Они практически не отличались от обычных воскресных торгов. Обычно за несколько дней до официального открытия ярмарки проводилась так наз. „черная ярмарка» для „простого люда». На ней, как правило, торговали крупным рогатым скотом, конями, товарами широкого употребления.[7.].

На юге Украины до революции были развиты как ярмарочная, базарная, так и стационарная торговля. Большинство ярмарок возникло после 1800 г. В 1847 г. в Херсонской губернии насчитывалось 70 ярмарок, самые крупные — в Херсоне, Березнеговатом, Шестерне. В 11 населенных пунктах материковой части Таврической губернии в 1817 г. было 37 ярмарок, в 1842 г.- 63, а в 1850 г.- 90. Особенно много народа стекалось на ярмарки в Каховке (собирались два раза в год — весной и осенью), Большом Токмаке и Берестове. Здесь торговали продуктами сельского хозяйства, железными, чугунными, стеклянными и другими изделиями, сплавляемыми по Днепру из Могилевской Орловской, Черниговской и Киевской губерний. Предметами торговли были хлеб, масло, животный жир, фрукты, виноградное вино, овечья шерсть, полотно, пенька, рогатый скот, овцы, лошади, строительный лес. Из других губерний на ярмарки поступали ткани, земледельческие орудия. В 1817 г. на ярмарке в Каховке было продано товаров почти на 75 тыс. рублей. Соль, как правило, продавали вне ярмарок, на местах ее добычи. В середине XIX в. добывалось и продавалось около 7 млн. пудов соли. Между важнейшими ярмарками внутри страны и за ее пределами существовали тесные связи. Первая цепь ярмарок тянулась преимущественно вдоль Днепра в направлении черноморских портов. Важную роль во внутренней торговле играли базары, подразделявшиеся на несколько видов: торги, торжки, базары, главные или большие базары. В крупных городах они собирались два или три раза, в селах — один раз в неделю, а в некоторых — один раз в две недели или один раз в месяц и продолжались с утра до вечера. [6.].

В сентябре 2009 года в г. Новая Каховка проходила Х Международная

выставка-ярмарка «Таврійський ярмарок». На территории торгового центра

«Оскар» разместились выставочные залы и презентационные стенды многочисленных производителей промышленных, хозяйственных и продовольственных товаров из 11 регионов Украины ( Николаевская, Запорожская, Одесская, Киевская, Житомирская, Хмельницкая, Полтавская, Львовская, Кировоградская, Луганская, Донецкая области).Иностранные участники были представлены 5 компаниями (Польша — 1, Словения — 1,Германия- 2, Латвия — 1). Свои товары также представили местные новокаховские производители. В целом к участию в ярмарочно — выставочном мероприятии было привлечено86 субъектов хозяйствования разных форм собственности , из них 58 предприятий, организаций, учреждений области презентовали передовые технологии сфере энергосбережения и возобновляемых источников энергии, а также высококачественную продукцию собственного производства. Приорететные напрвления развития промышленности в области представили ТОВ»Будівельно-проектне підприємство «Україна», ВАТ «Каховський завод електрозварювального устаткування, ТОВ «Енергомаш», ТОВ «Механічний завод»,ТОВ «Будівельна компанія «СІМ», ПП «Науково-виробниче об’єднання «ІСТОК-ПІВДЕНЬ», ТОВ «Торгівельна фірма «ТІМЕКС».

Таким образом, до революции ярмарки Левобережной Украины входили в число важнйших в Российской империи (так называемая «украинская группа»). Они отличались величиной товарооборота, налаженностью экспортно — импортных торговых контактов, широким ассортиментом реализуемой продукции (с преобладанием сельскохозяйственного сырья и мануфактуры).После застоя в советский период, восстановление ярмарочного движения на Украине началось в 90 -х годах 20 века.

На современном этапе выставки и ярмарки, по сути, являются многокомпонентными мероприятиями. Как правило, они включают в себя конференции, симпозиумы, тематические семинары, круглые столы и мастер-классы, выполняя, таким образом, информационную функцию. Такие качества как периодичность проведения, ограниченность во времени, пространственное сосредоточение предложения товаров и услуг, придают выставкам и ярмаркам характер своеобразной «биржи», где происходит обмен информацией, и одновременно, заключаются торговые сделки и соглашения.

История создания интернет-портала «Golden Bee»

goldenbee

Информационному интернет-порталу «Golden Bee (Золотая Пчела)»   уже два года.

История создания сайта довольно проста. После прочтения в журнале Бджолярський Круг статьи Діда Василя об апидомиках, появилась идея построить апидомик у себя на  пасеке.  А после постройки поделиться  своими мыслями о принципах построения в интернете.

Вот так была написана  самая первая  статья на сайте.  Статья оказалась востребованной, не только в Украине, но и у пчеловодов других стран. Это и стало толчком для расширения сайта (для справки — на сегодняшний день сайт посещают пчеловоды из более 100 стран мира).

А названию сайта  послужило стихотворение Михаила Пучковского «Золотая Пчела». Там есть такие удивительные  слова:

Купаясь в потоке вечернего света, 
Где каждая капля тепла, 
Благая посланница вечного лета, 
Летит золотая пчела. 

…   …   …

И всё, что ни есть, так уместно, так кстати, 
Дорога легка и светла, 
Когда упоенно звенит на закате 
Моя золотая пчела.

nast

С самого начала было принято решение использовать ресурс исключительно в информационных целях, и размещать не только интересные и актуальные материалы на самом сайте, а также давать ссылки на вэб-ресурсы  с  по-настоящему полезной  информацией для пчеловодов.

Идея монетизации сайта была отброшена сразу, не хотелось,  чтобы навязчивая  реклама и партнерки мешали посетителям сайта.

К этому времени небольшие навыки по разработке  сайтов уже были, а вот специального образования  не было. Все постигалось методом проб и ошибок, а основным консультантом стал интернет. Пришлось по вечерам  бороздить  просторы  интернета в поисках  уроков и книг по конструированию сайтов, а также осваивать Фотошоп для создания различных кнопок баннеров и иконок.

На сегодняшний день на «Golden Bee»  посетители могут найти информацию, как на самом сайте, так и перейти по ссылкам на популярные сайты по пчеловодству, апитерапии и медоварению,  узнать о конференциях и встречах пчеловодов, познакомиться с анонсами новых книг и новинками промышленности, узнать о медоносных растениях,  посмотреть лекции о методах пчеловождения и матководству,  скачать  книги и журналы и многое другое…

Также, для того чтобы не дублировать  информацию с других сайтов была создана лента новостей пчеловодства LENTA.BEE, представляющая  собой новостной информер анонсов самых  свежих новостей и статей, с различных пчеловодческих ресурсов.
Выбрав новость, посетитель может перейти  на страницу первоисточника с интересующей его информацией.

За два года  сформировался коллектив   единомышленников и скромное начинание превратилось в  информационный портал.

maps1

Информационный интернет-портал «Golden Bee» всегда открыт для сотрудничества и партнерства, обмена ссылками на полезные ресурсы, обмена тематическими авторскими  статьями и любой другой   полезной информацией по пчеловодству.

21.09.16г. 


Хорошей зимовки, обильных медоносов,
прекрасного взятка, вкусного меда.
Здоровья Вам и Вашим пчелкам!
Sincerely yours, Nickolas

n5

img181

P.S.  На  XIV Бджолярськом Круге,  информационный интернет-портал «Golden Bee» признан одним из лучших сайтов  пчеловодческой тематики. Вручен  Диплом Круга  «За значний внесок у розвиток і пропаганду бджільництва»  и  медаль, которую  круговцы называют медалью «За небайдужість».

2.10.2016г.

Без рубрики

Австралійський вулик в Україні

ks8На семінарі з апітерапії  у Харкові першого квітня 2016р. відбулася презентація австралійського вулика.

Коли на семінарі зайшла розмова про австралійський вулик, то і українська сторона і гості (азербайджанська та турецька делегації) — усі в один голос заявили, що цей вулик працювати не буде.

 А вже наступного дня — 1 квітня, Лариса Бондаренко і Сергій Кочетков повідомили, що австралійський вулик Flow (Потік) вже в Харкові і презентували його.

Презентація вдалася! Усі учасники семінару з величезним інтересом розглядали рамки Flow і слухали пояснення про особливості роботи з вуликом. Але так і залишилися при своїй думці.

 Не вірю, як говорив великий режисер Костянтин Сергійович Станіславський.

 

 

Сергій Кочетков вручив свої візитки з логотипом вулика Flow і запросив усіх невіруючих на пасіку у кінці травня, коли він буде відкачувати мед, щоб вони переконалися, що вулик Flow прекрасно працює і на просторах України!

Але, на жаль! Ні у кінці травня, ні на початку червня поїздка не відбулася. Тільки у кінці травня почалося випробування Flow Hive у лісо-степовій зоні сходу України (Харківська обл.). Такий пізній початок випробувань був пояснений нібито поганими погодними умовами в Україні. Випробування почали проводити на відводках.

Також, і у кінці червня, у черговий раз обіцяна поїздка на українську пасіку до австралійського вулика не вдалася. Це у черговий раз підтвердило думку, що працювати він не буде… Загадковий австралійський вулик і в Україні доки залишався загадкою!    І ось тільки у кінці липня,   за словами С.Кочеткова, бджоли вже і в австралійських рамках почали запечатувати стільники. У YouТube були викладені відеозвіти.

 

 

Власне кажучи, і дивитися було нічого. Відводки слабкі — тільки почали освоювати магазини з австралійськими рамками. Але ж уся інтрига в тому, як працює сама рамка. Адже дуже хотілося б подивитися своїми очима, як з австралійського вулика, що став за півроку легендою, золотистий український мед стікає у банку!

І тільки у кінці серпня довгождана поїздка відбулася!

Уранці пройшов дощ, тому на пасіку приїхали в другій половині дня.  Відкрили усі оглядові лючки (з боків і на задніх стінках магазинів). Через бічні вікна було видно, що крайні рамки практично повністю запечатані. А через вікна на задніх стінках — наскільки рамки заповнені медом (далеко не усі рамки були повністю заповнені).

Спочатку в одному з вуликів були вибрані дві рамки — одна крайня і одна посередині. Викручені верхні та нижні заглушки. У нижні вставлені трубки. Потім у верхню частину рамки треба було вставити довгий металевий ключ і повернути. При повороті стільники  розділяються вертикально. Ось тут вийшла затримка. Відразу зрушити не вдалося. Прийшлося в розгойдування — повертаючи ключ досить тривалий час, то в  один, то в інший бік.

 І ось мед по трубці, прямо з вулика, почав наповнювати банки. Тільки тепер можна сказати — Вірю! Це про сам принцип роботи австралійської рамки, адже багато хто не вірив, що взагалі працюватиме.

 

Previous Image
Next Image
 

З крайньої рамки отримано дві кілограмові банки меду, а з середньою три. Перші банки наповнилися дуже швидко, а наступні приблизно за п’ять хвилин кожна. Для прискорення під передню частину вулика був підкладений брусок. Мед у банках практично чистий. Помітно відрізнявся за кольором — з середньої рамки темніший. Вологість меду була заміряна наступного дня  і склала 18 %.

Недолік відкритого зливу — було багато ос, щоб зробити знімки, довелося відганяти і навіть виловлювати з меду. Після зливу меду, поворотом ключа рамка приведена в робоче положення. Тут проблем з поворотом ключа не виникло.

Лариса Бондаренко, директор Ізюмської пчелофермы осінню 2016р. у інтерв’ю «Интернет-обозрение Главное™» розповіла про роботу з австралійською рамкою: «Пчела не сразу ее начала осваивать, через 24-32 дня. Она очень долго думала. Думала, изучала, как работать и как откладывать мед в эту рамку. Мы только на 18-20 день увидели, что пчелы начали микротрещины, которые между пластиковыми ячейками заделывать естественным воском.»

Рамки працюють, як і було заявлено, але відразу виникли питання по їх повторному застосуванню наступного року:

  • хотілося б подивитися, як заповнюватимуть магазини з австралійськими рамками сильні сім’ї;
  • на скільки добре бджоли осушать рамки, чи не завадять залишки кристалізованого меду роботі рамки наступного року (вже при першому використанні було важко повернути ключ);
  • як бути із забрусом, цілісність якого після зміщення порушена, але він залишився на стільниках
  • порівняти наступного року, як відрізняється заповнення магазинів з почищеними від забрусу рамками (цікаво, наскільки легко його можна видалити) і не чищеними (використовуючи як протироєвий прийом — завантажити бджіл роботою).

Як працюватимуть рамки далі,  сподівалися подивитися в наступному році. Але у будь-якому разі після тестування  можна однозначно сказати — ідея австралійців Седара і Стюарта Андерсон реальність а не міф.

Але на жаль, отримати відповіді не вдалося. Подальших випробувань Сергієм Кочетковим у 2017р. не проводилося, що було знову пояснено поганими погодними умовами в Харківській області. Останній раз рамки рекламувалися ним на виставці-ярмарку «Бджільництво Слобожанщини-2017».

 

 IMG_8515

Бджолярі з цікавістю слухали про принципи роботи рамки, але почувши ціни, відходили… Красива іграшка, приємно показати гостям пасіки, як мед прямо з вулика наповнює банку! Але ціна, та і якість роботи рамки, на сьогодні, не дозволяють застосовувати її на пасіці…

 

Та і навіщо добровільно вносити в організм канцерогени, що виділяються такими рамками в мед?

Наш побут немислимий без харчового пластика. Практично усі прохолодні напої і бутильована вода розфасовані в пластикову тару. В усіх магазинах напівфабрикати також продаються в пластикових пакетах, лотках і контейнерах. Але чи так безпечна уся ця пластикова пишність?

Практично усі полімери з часом «старіють». Навіть з харчового пластика, при тривалому контакті, різні отруйні сполуки переходять безпосередньо в продукти. Наприклад, учені (також з Австралії) провели експеримент з питною водою з пластикових пляшок і виявили Бісфенол-А у 95% досліджуваних добровольців. Причому до числа випробовуваних входили діти і вагітні жінки. Потрапила ця речовина в організм, швидше за все, саме з бутильованої води.

У 2018 році групі дослідників Віденського медичного університету уперше вдалося довести присутність пластика в організмі людини. Усі учасники експерименту були з різних країн: брали участь жителі Англії, Фінляндії, Японії, Росії, Італії, Голландії, Польщі і Австрії.

За звичайних умов зберігання, пластик не обмінюється з водою хімічними елементами. При нагріванні навіть трохи вище за кімнатну температуру починається активне переміщення токсичних молекул з пластикової пляшки в рідину, якою вона наповнена (у вулику в жарку погоду температура також сильно підвищується, навіть якщо він не стоїть на сонці). З цього виходить, що в жару більше 30 градусів така рідина стає отруйною, у тому числі і Бісфенолом-А. Цей компонент негативно впливає на щитовидну залозу, ЦНС, провокує нездатність мати дітей, гіпертонію, ожиріння, діабет та так само провокує розвиток деяких видів раку.

А якщо також врахувати, що основна маса рамок в Україну поставляється з Китаю ( АliExpress забитий пропозиціями), про яку якість пластика можна говорити, якщо до 40% цих рамок навіть бджолами не приймається…

Кому треба піклуватися про наше з Вами здоров’я?! То і ви будьте розсудливі — якщо вам наплювати на себе, то подумайте про своє майбутнє покоління! У Європі і Америці давно і дуже активно відмовляються від пластика. Пошукайте в зарубіжному Інтернеті «poison plastic» (отруйний пластик) або «pvc free» (без ПВХ) — усі посилання приведуть на матеріали про шкоду, яку несе «зручний пластик».

 

Коротка довідка: Уперше вулик Flow, (що в перекладі з англійського означає «Потік») був презентований на 44-му конгресі «Апімондії» в Південній Кореї у вересні 2015р. Авторами цієї ідеї були батько і син — австралійці Седар і Стюарт Андерсони. Над цим винаходом сім’я працювала 10 років!

 

vs190f

Але особливої популярності вулик Flow не отримав. Тоді ж на конгресі обговорювалося питання застосування різних типів вуликів у світовій практиці. Найбільше поширення отримали вулики Лангстрота, винайдені більше 130 років тому. Їх доля у бджільництві складає 70%, оскільки в промисловому бджільництві натиск робиться на зручності роботи бджолярям і економічну ефективність технологій бджільництва.

А ось коли в лютому 2016р. на просторах інтернету з’явилося відео, в якому був показаний цей «потоковий» вулик, почався бум!

hf4

Авторами було заявлено, що кожна рамка приносить до 3 кг меду, а частота можливого збору  залежить від сили сім’ї і може складати від тижня, в пік сезону, до місяця. І бджоли заповнюють стільники нового вулика Flow з тією ж частотою, що і стільники звичайної рамки. Збір меду може відбуватися без розкриття сотів — він просто витікає по спеціальній трубці, ніби з крану.

Конструкція криється в пластиковій рамі Flow особливої будови, в якій вже наполовину сформовані стільники. Бджоли самі добудовують їх, а потім, як завжди, заповнюють стільники медом і запечатують.

Подальші роботи авторів передбачають повну автоматизацію процесу збору меду, і навіть видалений контроль. У ідеї також є присутньою можливість установки вулика на дах будинку і проводку крану на кухню, щоб завжди мати під рукою свіжий мед.

 Flow Hive, як заявили винахідники, повністю готові  до виходу на ринок, щоб змінити історію бджільництва.

У 2017р. Стюарт і Седар Андерсони отримали звання «Бізнес року» в Австралії. Як вирішили в адміністрації прем’єра Нового Південного Уельсу, розроблений ними вулик підірвав світ бджільництва, пише Echo.net.au. Для того, щоб заявити про себе на весь світ, підприємці скористалися можливостями краудфандинга на платформі Indiegogo і «підняли» $13 млн. Усього за цей час продано більше 50 тис. вуликів у різні країни, найбільшу кількість купили американці. Хоча Адерсоны вже продали досить багато вуликів, це навряд чи торкнулося ринку.

Зараз вони в процесі розробки нових вуликів, які більше підійдуть комерційним бджільницьким фермам.

ПЕРШИЙ МАЙСТЕР-КЛАС ВАРІННЯ МЕДОВОГО ПИВА

 vs1242 липня в  центрі села Селище  біля ошатного будинку культури під віковими дубами відбулися дійства.

Легкий вітерець колихав хоругви Бджолярського кругу України, Гільдії медоварів України, Волині, Слобожанщини, Прикарпаття, Полтавщини… Прозвучав Гімн бджолярів України у виконанні учасників майстер-класу з колективом художньої самодіяльності с. Селище.

У вступному слові  ініціатор і один з співорганізаторів майстер-класу Соломка В.О. («ДіД Василь», Почесний медовар і Почесний пасічник України) повідав про те, що з 2003р., коли в селі на його заклик вперше зібралися дві сотні пасічників України щорічно в перші вихідні жовтня сотні пасічників і вже не лише з України як журавлі у вирій прямують до Баришівського району і 2-3 дні в таборі «Ювілейний» проводять найпотужніші в Україні семінари, святкують медові «обжинки», ярмаркують, обмінюються досвідом.

   Зимою 2004 р. в урочищі Бірки біля с. Селище на «Пасіці ДіДа Василя» розпочалося відродження медоваріння в Україні. І на сьогодні тисячі пасічників України варять найкращі в світі питні меди, які визнані в усьому світі (перемоги на всеукраїнських і міжнародних конкурсах починаючи з 2007 р.).

 Питний мед стає брендом України, як шотландське віскі, кубинський ром, французькі вина – сьогодні в іноземців вважається престижним привезти «медівку» з України… Іноземні посли – часті гості в нашому краї…  Два всеукраїнських конкурси проведені в Баришівці.

В останні роки в пасічне міжсезоння систематично (щомісяця) проводяться школи-семінари в готельному комплексі «Водограй» і майстер-класи на «Пасіці ДіДа Василя» в с. Селище (загалом підвищили кваліфікацію до 200 пасічників України, Білорусії, Росії).

Проведений  2 липня майстер-клас вже сьомий і він найпотужніший, бо приєднались до його проведення і новий молодий і амбітний сільський голова Лазько О.В., і управляючий ТОВ «Агро-С» Харсун С.С. і провідник  новоствореного осередку пасічників села «Ройок».  Козерацький М.М.

Учасників дійства привітали:

Представники районної ради

Кошовий Бджолярського кругу України Ворона А.П. (Баришівка)

Проф., доктор наук Галатюк О.Є. (Житомир)

Голова Гільдії медоварів України Барабаш В.С. (Баришівка)

Previous Image
Next Image
 Майстер-класи:

  • Варіння пива за двома технологіями: з пивного концентрату, та зернової. Майстри: лауреат Золотої відзнаки «За рентабельну пасіку», Почесний пасічник України, Піонер медоваріння України,  неодноразовий переможець всеукраїнських і регіональних конкурсів Олександр Кобцев (смт Талалаївка), директор фірми «Мастер Бір» Олександр Щиголь (м. Київ ) та  голова Криворізької гільдії медоварів Генадій Лебухов лауреат всеукраїнських конкурсів медоварів.

 

  • Варіння питного меду

Майстри: переможець всеукраїнського конкурсу медоварів 2016 р. в двох номінаціях  Володимир Білаш з своїм учнем Володимиром Литвиненко теж переможець конкурсу 2016 р. Обидва з Яготина та неодноразовий переможець всеукраїнських і міжнародного конкурсів медоварів, Почесний пасічник України, Голова Гільдії медоварів України Василь Барабаш з Баришівки.

Одночасно з варінням надавалися пояснення, коментарі та виступи і консультації провідних майстрів медоваріння України, лауреатів всеукраїнських, регіональних та міжнародних конкурсів.

А всього їх зібралося більше 50 чоловік з усієї України…

На трьох багаттях кипіли казани з медовим суслом, а на четвертому теж майстер своєї справи Надоленко  М. М .  готував козацьку кашу від ТОВ «Агро-С», якою щедро пригощали і учасників і гостей…

Спілкування. Ярмаркування.

 Широкий асортимент якісної продукції та щирість господарів в ятках «Моріжка» та  продукція Гільдії медоварів України…

В продажі були питні меди, медові кваси, медове пиво, мед, обладнання для варіння питних медів, пива, квасів… дріжджі, підкормки… Пасічна література та періодика, спілкування з авторами…

По завершенню майстер-класу дружня вечеря для учасників майстер-класу та гостей з козацькою кашею від Господарів  с.Селище та ТОВ«Агро-С».   І  те, що в торбах… І на завершення свята над селом знову прозвучав  Гімн бджолярів України.

 

ГІМН   БДЖОЛЯРІВ УКРАЇНИ

                                                     Автор Соломка В.О. («ДіД Василь»)

На мелодію “Та й наливайте повнії чари…”

Співати піднесено, урочисто !

 

Хлопці  до  рою,  станем  горою

Всі  за  добробут  народу

Росяним  ранком,  теплим  світанком               (2 рази)

Разом  з  святою  бджолою!

Дружно  у  поле — бджолине  море

Медом  там  повняться  квіти.

Бджоли – то  воля, то  наша  доля                     (2 рази)

З  нею  Природи  ми  діти!

Сядем  до  столу  в  дружнєє  коло

Зірка  вечірня  засяє

Мед  нехай п’ється, жайворон  в’ється             (2 рази)

І пісня  наша  лунає!!!

Медом  і  хлібом, з  сином  і    дідом

Ми  відбудуєм  країну

Разом  з  бджолою  всім  нашим  роєм                (2 рази)

Славимо  ми  Україну!!!

Організатори заходу: Рада «Бджолярського кругу», Гільдія медоварів України, Селищанська  сільська рада, дослідна «Пасіка ДіДа Василя».

 

Праздник со вкусом мёда

fao-main

«Каждая третья ложка еды, которую вы кладете в рот, зависит от опыления», — таким красноречивым примером представитель министерства сельского хозяйства Словении начал презентацию инициативы своей страны по учреждению 20 мая Международного Дня пчёл. Обсуждение этого предложения состоялось в ходе 30-й сессии Региональной конференции ФАО*, которая в эти дни** проходит в Анталье (Турция).

Представитель Словении в ходе своей короткой, но эмоциональной речи сообщил, что за последние 50 лет общий объем производства сельхозпродукции в мире удвоился. За этот же период объем производства сельхозпродукции, зависящей от пчёл и других насекомых-опылителей, вырос в четыре раза. Ежегодно в мире производится продукции, зависящей от опыления, на 150 млрд евро, в Европе – на 22 млрд евро, в самой Словении – на 140 млн евро.

— Учитывая эту роль пчёл, мы и предлагаем учредить такой праздник, — сказал словенец.

Объяснил он и то, почему Международным Днём пчёл предложено сделать 20 мая. Во-первых, это правильно с точки зрения сезонности: в Северном полушарии именно на май приходится наибольшая активность пчел, и наибольшая потребность растений в опылении. В Южном полушарии в мае – осень, и на этот период приходится время сбора урожая.

Помимо этого есть другой весомый аргумент для выбора этой даты: 20 мая 1734 года в альпийском городке Брезница родился Антон Янса***, основатель современного пчеловодства. Работал он при дворе императрица Марии Терезии Австрийской и в конце жизни держал 300 ульев. До нас дошли два его трактата по пчеловодству, написанные на немецком языке, пишет корреспондент ИА «Казах-Зерно».

Участники региональной конференции ФАО с воодушевлением поддержали инициативу Словении. В своих выступлениях они отмечали важность учреждения Международного дня пчёл и приводили аргументы «за».

Например, представитель Узбекистана напомнил, что пчеловодство важно не только тем, что даёт мёд и обеспечивает процесс опыления, но и  дает ценное сырье для косметологии и фармакологии. Представитель Украины отметила, что пчеловодство в стране считается одной из приоритетных отраслей, на которую делается ставка в планах по развитию всей аграрной отрасли. Представитель Кыргызстана сообщил, что в стране ежегодно заготавливается до 90 тонн горного мёда.

Также отмечалось, что в последние годы наблюдались случаи массового вымирания пчёл в странах Европы, связанные с применением пестицидов в сельском хозяйстве. Учреждение праздника насекомых-опылителей станет лишним поводом обсудить также и меры по их защите.

Представитель Словакии также поддержала предложение соседей, отметив роль пчёл в сохранении биоразнообразия в природе. Она процитировала известное выражение Альберта Эйнштейна, отражающее беспрецедентно важную роль пчёл-опылителей в природе: «Через четыре года после смерти последней пчелы прекратить существовать и само человечество».

— Также я могу привести нашу народную поговорку: «Как пчёлы живут, так и люди живут», — сказала представитель Словакии.

Получив одобрение Региональной конференции ФАО, Словении предстоит пройти долгий путь технических согласований своей инициативы, чтобы в итоге ООН приняла решение официально объявить 20 мая Международным Днём пчёл.

Предполагается, что этот процесс займет до двух лет.

Сергей Буянов, Анталья

с автором можно связаться по адресу:
kazakhzerno.ans@gmail.com

Источник: kazakh-zerno.kz


*ФАО — Продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН (англ. Food and Agriculture Organization, FAO) — международная организация под патронатом ООН.  Организация была основана на конференции в Квебекe 16 октября 1945 г. ФАО действует в качестве ведущего учреждения, занимающегося проблемами развития сельских регионов и сельскохозяйственного производства в системе ООН. Девиз организации: «помогаем построить мир без голода».

http://www.fao.org/home/ru/

**30-я  региональная конференция FAO, Анталия (Турция),  4 — 6 мая 2016г.

 ***В 1734 году в г. Брезница (Словения) родился Антон Янса — первый специалист по пчеловодству при дворе императрицы Марии Терезии Австрийской. В его небогатом доме пчеловодство передавалось из поколения в поколение, бедным семьям он дарил оплодотворенных пчеломаток или куски сот с молодняком, чтобы они могли вырастить себе маток. Янса умер в возрасте 38 лет, но в конце жизни держал 300 ульев, а также занимался дидактикой в форме письменных текстов и устных лекций. До наших дней дошли два текста на немецком языке.

Міжнародній конкурс Юний пасічник. Просимо надати допомогу!

  Доброго дня шановні колеги!

Вже третій рік поспіль, молоді пасічники 12-15 років представлятимуть бджільництво України на міжнародному рівні в Чехії, приймаючи участь в конкурсі Юний пасічник.

За два роки участі в Польщі та Словаччині діти зайняли призові місця — друге, четверте та восьме між 22 країнами світу.

Але останні два роки необхідно вносити організаційний внесок близько 18 000, 00 грн,  тому просимо Вас надати допомогу по мірі можливості і зарахувати на карточку 5168 7420 2465 9223, отримувач Сенчук Наталія Дмитрівна — директор Гадяцького аграрного училища, голова Спілки пасічників Полтавської області, координатор проекту Фонд підтримки молодих пасічників.

На організаторів та батьків дітей (їх троє) лягають витрати на переїзд в дві сторони, відкриття віз, харчування, подарунки дітям інших країн (не нами заведено).

Звітність про витрати коштів буде надано через засоби масової інформації.

Заздалегіть дякуємо, адже діти представлятимуть бджільництво всієї України.

З повагою Сенчук Наталія.

 

Від редакції:

Джерело: http://www.bazarmedia.info | 

gd6

Не зважаючи на складний час у державі, ми, патріоти своєї країни, повинні незалежно від віку і захоплення пам’ятати, що кожен рух, кожна подія, досягнення, перемога присвячуються миру та розквіту нашої Батьківщини.

Із такою думкою і відбулася участь наших дітей в 6-й Міжнародній зустрічі «Юний пасічник» (IMYB), яка проходила в місті Банська Бистриця (Словаччина), де було представлено 22 країни, у тому числі і діти з України, віком 13-15 років.

Метою даного проекту є виховання молодого покоління бджолярів, які можуть виконувати роботи досвідчених пасічників. За допомогою проекту організатори хочуть підвищити інтерес і пристрасть дітей до цієї професії, яка корисна суспільству в цілому.

Україна в таких зустрічах  брала участь двічі: у 2014 році в Польщі, де зайняла друге та четверте місця з-поміж 17 країнам-учасницям, і в 2015 році у Словаччині, де зайняла восьме місце серед 22 країн…

 

На стрічку новин