Апітуризм

vs165

Переваги та можливості апітуризму в Україні Не порушуючи прадавніх традицій бджільництва, а навпаки, примножуючи їх і доносячи до більш широкого загалу, прогресивні бджолярі, яких стає дедалі більше як в Україні так і в світі, пропонують на сьогоднішній день подивитися на пасіку під абсолютно новим кутом, з точки зору туриста. І люб’язно пропонують при цьому свої послуги, а вірніше своє пасічне господарство і весь асортимент продукції дбайливо зібраний на ньому.

 

vs75m1Медоваріння в Україні в ІІІ тисячолітті нової ери -так називається експозиція музею відкритого 8 квітня 2017 р. в сільській хаті на «Пасіці ДіДа Василя».

Саме в цій хаті в 2004 р. на Масляну три медовари відомих на сьогодні в Україні (і не тільки) провели перший конкурс своїх питних медів, обмінялися знаннями і прийняли рішення через рік зібратися знову в більш широкому колі. Через 5 років створена в 2008 р. Гільдія медоварів України саме їх нагородила відзнакою «Піонер медоваріння України». В експозиції їх фото «Піонерів» розміщені зразу ж після фото корифеїв медоваріння.

 

dm11


В Україні зявились медові хати
В самісінькому центрі Луцька вже другий рік працює незвичайний салон-магазин «Медова хата» волинських пасічників-медоварів Дмитрука В.А. і Шотіка А.М. …

dm1Володимир Дмитрук: «Питний мед –напій, зашитий в наших генах»  Що привезти з Луцька на пам’ять про Волинь? І самі місцеві жителі, що виїжджають десь за його межі, і туристи, які відвідують обласний центр, частенько стикаються з такою дилемою. Однак знаючі не обходять крамниці у пошуках сувенірів. Вони йдуть за медівкою у «Медову хату», що знаходиться у центрі Луцька.

dm0
Сайт «Медова хата,  Мед та продукти  бджільництва,  Луцьк»

Таблоїд Волині про центр традиційної української культури «Медова хата»

 
 
 

md1Дегустаційний «МЕДОВИЙ ДІМ», що став однією зі складових закарпатського «Медового шляху» й туристичного маршруту «Солодке Закарпаття». м.Мукачево, вул. Стара, 50.
Медовий дегустаційний зал пропонує: дегустацію меду та медових напоїв; цікаві лекції про життя та роботу бджіл; інформацію про застосування продукції бджільництва; кращу колекцію карпатських медів; різноманітні продукти бджільництва; вироби з воску.

 

vs164Музей бджільництва Волині  Розташований музей у селі Баїв Луцького району, у колишньому сільському клубі, який до приходу пасічників був у занедбаному стані і майже не використовувався за призначенням. Але після довгих ремонтних робіт та пошуків експонатів, нині приміщення музею є візитною карткою села та району, яку відвідують люди із різних куточків України та світу.

 

mps9Музей бджільництва Слобожанщини Українська дослідна станція бджільництва ім. П. И. Прокоповича була організована в 1919 р., більше 70 років тому. Спочатку станція не мала навіть власного приміщення, вона переїжджала з місця на місце.  У лютому 1924г. станції було передано господарство з 60 га землі в 22 км від Харкова. Головним чином станція розміщувалася в с.Артемівка. А місце в Артемовке, де колись була розташована станція бджільництва, жителі м.Мерефи досі називають » Бджілкою». І зовсім недалеко, на вул. Леоновский розташований Музей бджільництва, перший на Харківщині.

 

pp2Музей історії бджільництва Середньої Наддніпрянщини — тематичний краєзнавчий музей на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Складова частина Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» в Переяславі-Хмельницькому. Заснований у 1982 року.

 

pp1 “Національний музей бджільництва України” створений у відповідності з розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 11 листопада 1990 року. Завдяки колишнього директора Національного наукового центру “Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича” Л.І.Боднарчука, за його безпосередньої участі співробітники музейного відділу розробили наукові основи і принципи експозиції, зібрали і опрацювали великий за обсягом колекційний матеріал, здійснили будівельні, науково-реставраційні і художньо-оформлювальні роботи. Належну і самовіддану працю з підготовкою експонатів до розділів музею провели наукові співробітники О. А. Міщенко, Л. В. Голубнича, В. Ф. Сорока; в художньому оформленні залів, зокрема в підготовці прекрасних діорам – художники І. О. Горобець, Д. В. Добрякова, Ю.М. Уманський.