Процеси «кристалізації» в українському бджільництві (БК4-14)

За­галь­но­виз­на­ним по­зитив­ним яви­щем в на­шому бджіль­ництві ста­ли зібран­ня пасічників різно­го рівня. На них ідуть якісь дивні, з точ­ки зо­ру лю­дей пос­то­ронніх, про­цеси… Вроді, все як у всіх. Але ж як уро­чис­то: з хо­руг­ва­ми ве­лич­ною хо­дою. Сво­го Гімна співа­ють! Впев­не­но мож­на ствер­джу­вати, що пе­релік пи­тань на цих зібран­нях охоп­лює прак­тично всі на­ша пасічні інте­реси.

Пасічни­ки щед­ро ділять­ся своїми твор­чи­ми над­бання­ми і в вис­ту­пах і в ку­лу­арах. На зібран­нях ав­то­ри пре­зен­ту­ють свої нові кни­ги. На них впер­ше  по­пада­ють  в ру­ки пасічників нові ча­сопи­си: «Пасічний вісник», «Па­сека от А до Я», «Бджо­ляр», «Бджо­лярсь­кий круг»…

Зна­мен­ним є і те, що пасічни­ки самі на­город­жу­ють кра­щих і дос­той­них відзна­ча­ючи і їх тру­дові зви­тяги,  творчі здо­бут­ки і ро­боту на Гро­маду… Зо­лоту відзна­ку Бджо­лярсь­ко­го Кру­гу «За рен­та­бель­ну пасіку» вже от­ри­мали 25 провідних пасічників Ук­раїни (див….). З ць­ого ро­ку за­повад­же­но та виз­на­чаєть­ся «Лю­дина ро­ку» в бджіль­ництві (див. стор….), «Ме­дова кня­гиня» (див. стор…..), «Зо­лота бджо­ла» (див. стор….).

Все це мож­на роз­гля­дати як ре­акцію Гро­мади на те, що за ос­танні два  де­сятиріччя од­на осо­ба узур­пу­вав­ши всі вищі по­сади і в гро­мадсь­ко­му і в на­уко­во-ви­роб­ни­чому сек­то­рах одер­жа­ла біль­ше на­город ніж всі пасічни­ки Ук­раїни ра­зом взяті…

За ос­танні 2 ро­ки ме­не 4 ра­зи зап­рошва­ли  пасічни­ки Росії. Во­ни по доб­ро­му заз­дрять ось та­кому на­шому плідно­му гур­ту­ван­ню і  наріка­ють, що в них пасічна верхівка жи­ве своїм жит­тям, а пасічни­ки ки­нуті нап­ризво­ляще: «Вам хо­рошо – у вас вон сколь­ко ав­то­ритет­ных па­сеч­ни­ков… А у нас вот умер Цеб­ро и по­об­щать­ся не с кем…». Я не став на­гаду­вать, що Цеб­ро з-під Ка­нева, а за­ува­жив, що з де­сяток років і в нас бу­ло май­же так же.

Але ж зібра­лися до Кру­гу (і не тіль­ки) і «прорізу­ють­ся» і рос­туть наші «ота­мани» ук­раїнсь­ко­го бджіль­ниц­тва: В.Дмит­рук, О.Юх­но, В.Ба­рабаш, Л.Ве­ред, Г.Ізмай­лов, Н.Сен­чук, О.За­баш­та, І.Даш­ке­вич, Ю.Гуслій, Б.Горб, А.По­пов… І ав­то­ри книг підня­лися навіть на міжна­род­ний рівень (кни­ги О.Коміса­ра, В.Ма­лихіна і В.Со­лом­ки вий­шли за кор­до­ном). Де­сят­ки на­ших провідних пасічників за зи­му про­водять сотні семінарів в Ук­раїні (і не тіль­ки). Без­пре­цен­ден­тним мож­на вва­жати відрод­ження ме­доваріння в Ук­раїні са­мими пасічни­ками!

Пасічни­ки самі на­лагод­жу­ють міжна­родні звяз­ки – ми стаємо ціка­вими для іно­земців і не ли­ше про­дукцією, а і інте­лек­ту­аль­ни­ми над­бання­ми і як осо­бис­тості, як прик­ла­ди:про­веден­ня семіна­ру О.Коміса­ром у Франції, відкрит­тя па­мят­ни­ка П.Про­копо­вичу , му­зею бджіль­ниц­тва Г.Біла­шу В.Со­лом­кою в Росії, про­веден­ня в Ка­зах­стані семінарів В.Гай­да­ром, В.Дмит­ру­ком, К.Ле­циним, О.Коміса­ром, В.Со­лом­кою, О.Па­щен­ком; кон­курсу пит­них медів В.Ба­раба­шем; лекцій В.Ма­лихіним, М.Горнічем…; про­веден­ня семінарів і лекції в Біло­русії Г.Ізмай­ло­вим, М.Ми­ронен­ком, Ф.Дей­не­кою, В. Кор­жем…

В ме­не зріє дум­ка, що в ук­раїнсь­ко­му бджіль­ництві й­дуть про­цеси «крис­талізації», які зна­мену­ють со­бою ство­рен­ня пасічної еліти. При­чому не чи­нов­ни­чої, не бізне­сової і не на­уко­вої (на жаль), а про­фесій­ної.  Ці про­цеси цілес­пря­мова­но і вміло стри­мува­лися «псев­до­елітою», яка са­ма не спро­мож­на бу­ла очо­лити прог­рес у бджіль­ництві, та і інте­реси бу­ли «не елітні». Особ­ли­во це про­яви­лося в ос­таннє де­сятиріччя.

Є певні зру­шен­ня в ба­жано­му всіма на­ми нап­рямку.

І дай нам Бо­же сна­ги, ро­зуму і ми­ру на нашій землі, щоб іти далі!