Медовари України обговорили напрямки популяризації та розвитку виробництва питного меду

0 грн.

vs196

Шляхи об’єднання зусиль задля популяризації та сприяння у формуванні сучасного українського бренду – меду питного – 11 липня 2019 року обговорили учасники круглого столу «Мед питний – чи медовуха?», організованого комітетом підприємців АПК при Торгово-промисловій палаті України у партнерстві з Посольством Франції в Україні та ТМ «Меди Межиріччя».

У роботі круглого столу брали участь Геннадій Чижиков, президент ТПП України, Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики та продовольства, Роберт Горват, народний депутат України, Ніколя Перрен, радник з питань сільського господарства Посольства Франції в Україні, Сергій Семигреєнко, засновник приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба», власника ТМ «Меди Межиріччя», Василь Соломка (ДіД Василь), засновник зібрання пасічників «Бджолярський Круг України», засновник асоціації «Гільдія Медоварів України», Петро Карпенко, доктор медичних наук, професор кафедри технології і організації ресторанного господарства КНТУ.

Медовари України разом із талановитим бджолярем Василем Соломкою (ДіД Василь) дослідили, відновили, випробували на практиці рецепти та технології старовинних хмільних медових напоїв, доклали чимало зусиль для відродження легендарного напою древньої Русі під назвою «мед питний».

Сьогодні ініціативу медоварів — аматорів підтримують та активно втілюють в життя і представники бізнес — структур. Цьому сприяють і законодавчі зміни щодо підтримки розвитку виробництва терруарних вин і натуральних медових напоїв. Нещодавно ПСП «Дружба», власник ТМ «Меди Межиріччя» із Полтавщини перше отримало ліцензію на виробництво медових напоїв за спрощеною процедурою.

За «круглим столом» обговорювався сучасний стан і шляхи подолання проблем у виробництві медових напоїв, вдосконалення державної політики, французький та європейський досвід у цій сфері — практичні рекомендації щодо професіоналізації галузі,об’єднання зусиль задля популяризації та сприяння у формуванні меду питного як сучасного українського бренду.

Доповідали:

Василь Соломка (ДіД Василь), засновник зібрання пасічників «Бджолярський Круг України», засновник асоціації «Гільдія Медоварів України» — «Виробництво медів питних в Україні — сучасний стан та перспективи розвитку. Об’єднання зусиль задля популяризації та сприяння у формуванні сучасного українського бренду – мед питний».

Ніколя Перрен, радник з питань сільського господарства Посольства Франції «Французький та європейський досвід у сфері виробництва та реалізації медових напоїв. Ринок, маркетинг та уподобання європейських споживачів».

Сергій Семигреєнко, засновник приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба», власник ТМ «Меди Межиріччя» — «Досвід ТМ «Меди Межиріччя» у веденні медового бізнесу. «Підводні камені» в отриманні ліцензії на виробництво медових напоїв за спрощеною процедурою. Практичні рекомендації щодо професіоналізації галузі, організації виробників. Створення та функціонування першого в Україні медового кластеру «Меди Межиріччя».

Петро Карпенко, доктор медичних наук, професор кафедри технології і організації ресторанного господарства КНТУ – «Питні меди і наше здоров’я».

vs197

Виробництво медів питних  в Україні — сучасний стан та перспективи розвитку. Об’єднання зусиль задля  популяризації  та сприяння у формуванні  сучасного українського бренду – мед питний.

Василь Соломка (ДіД Василь)

Перспективи розвитку (напрямок розвитку) це третя точка на лінії, яка проходить принаймні  через дві попередні: одна з них про сучасний стан, а попередня – що було і як сталося…

На сьогодні ПМ виробляють тисячі медоварів. Сім з них мають ліцензії на реалізацію. Серед них є потужні виробники  – один  них «Меди Межиріччя». Вже рік працюють «Українські медовари» в Дрогобичі, в 3 кварталі відкриття заводу «Медовий Спас» в Броварах. В медоваріння заходить бізнес і це визначальна складова сучасного стану медоваріння в Україні. У бізнесу свої правила і закони. Зверніть увагу на слово «заходить», а не «прийшов».

Питні меди вже «прописалися» в ніші «слабоалкоголки», яка з  нульових років стрімко прогресує: до 13% щорічно («Галицькі контракти»). І в нішу  ми ввійшли ґрунтовно, як елітні – слабоалкоголка це спирт, вода, краска і ароматизатори, а наше «дитя» натурального бродіння короля солодощів меду, ягід, фруктів трав… І нами вже підготоване підґрунтя   для  широкої (тотальної) пропаганди ПМ. Ярмарки і фестивалі ПМ в мІстах і обласних центрах (Ів-Франківськ, Луцьк, Харків…). «Агітка»  «Питний мед і наше здоровя» розроблена мною під медичною редакцією проф.. Карпенка П.О. розійшлася тисячними накладами не лише в Україні.

Так лише Микола Вовнянко розповсюдив її більше 10 тис. примірників. Виступи медоварів в санаторіях, на ярмарках… Інколи на телебаченні, якщо «нашару» —  У «аматорів» ще немає для цього коштів, а  от «бізнесу» ж треба відбивати вкладені кошти, тому в тісному союзі з Гільдією медоварів треба продовжити розпочату нами роботу.

Медоваріння в світі стрімко розвивається. В Сполучених штатах в останні роки щорічно чи не вдвічі збільшується і кількість медоварів і ПМ… Та й бізнес у них проворніший… В Україні теж пасічники повільно, але «прозрівають»… Лише за останні пару років через майстер-класи на молодий місяць тільки на «Пасіці Діда Василя» пройшли сотні пасічників. Серед них, до речі, і «Меди Межиріччя» на чолі з самим Семигреенко, і «Медовий Спас» (Ліпко С.І ., Бовари) і Анатолій Тронь (виробництво в Охтирці).

Загалом  же майстер-класи найбільш ефективна форма не лише в плані навчання, а і в пропаганді і продукту і професії не лише медовара а і пасічника і бджільництва.  В світі мільйони виноградарів і напевно серед них немає жодного, який не продукує вино… А серед пасічників? Тому я поставив собі за мету: Кожен пасічник України  повинен продукувати ПМ.

Закликаю всіх всіляко розвивати аматорське (гаражне) медоваріння. За 15 років воно доказало не лише свою життєздатність, а й  має значні досягнення і визнається не лише в Україні. Аматорські ПМ ексклюзивні, — це, по суті, «індпошив». При заводському виробництві є небезпека скотитися до «ширпотребу». Слід пам’ятати і застереження К.Маркса про те на що здатен великий бізнес (капіталіст) при рентабельності в сотню відсотків…  Крупне виробництво не терпить перемін, «гаражне» — більш динамічне. Тісна співпраця аматорів і  промисловиків – запорука успіху для всіх, в т.ч. і для споживачів.

 А  ПМ же не гірші за виноградні вина. Про  це  твердили і Корабльов і Цесельський… Як доказ два роки поспіль Олександр Неженський брав участь в міжнародних конкурсах виноградних вин «Живе вино України» в Одесі  в 2010 і 2013 рр. Взяв  4 дипломи. Але обидва рази його ПМ забирали Велику Золоту медаль «Вибір споживача»! На конкурсі виноградних вин!

 Слід також зазначити, що на наших всеукраїнських конкурсах його ПМ «брали» лише бронзу і один раз срібло. ПМ українських медоварів гучно заявили про себе на міжнародних форумах. Вже в 2007 р. на конгресі Апімондії в Мельбурні ПМ Кобцева О.М. одержав «золото», на наступному конгресі  в Франції ПМ Бабенко В.Т.  лилися рікою і разом з безперервними виступами ансамблю Вірського сприяли перемозі Києва на проведення Конгресу в 2013 р. І два ПМ Бабенко В.Т. відзначені «золотом». На конгресі Апімондії в Стамбулі ПМ Барабаша В.С отримали «срібло», а В.Дмитрука і В.Кочерги – «бронзу».

 Були перемоги в Лондоні, Берліні, Жешуві… На конкурсах «Золотий грифон»: «срібло» (2009), «Золото» (2010). Перемоги в конкурсах «100 кращих товарів року» в 2011-2013 і 2015 рр..

vs198
Фрагмент експозиції музею на Пасіці ДіДа Василя «Медоваріння в Україні в ІІІ тисячолітті н.е.

 Впевнено можу заявити, що ПМ можуть стати брендом України, як віскі Шотландії, ром Куби, водка Росії, коньяк Франції… Ми експортуємо мед як сировину щорічно на сотню млн. дол.. А якщо експортувати  ПМ то це ж в рази більше…

Все це результат впертої  цілеспрямованої колективної роботи. В 2008р. медовари України об’єдналися  в Гільдію і ми разом долали  шалений супротив відродженню древнього промислу, навіть шельмування… Про це я не  говорив – результати говорять, що ми їх долали. Конкурси, семінари, майстер-класи і не лише  в Україні:, Росія, Білорусія, Казахстан (Коментар про семінари, конкурси, завод…)

Випущено 5 книжок по ПМ (4 Соломка, і Горніч) – дві з них (технологічні інструкції) витримали по 5 видань. Співробітництво з наукою: проф.. Литовченко О.М., проф.. Карпенко П.О.,, Проф. Луканін.. І постійний, майже безперервний обмін досвідом, в т.ч. в своєму журналі «БК», на сайтах Гільдії медоварів і Бджолярського кругу.

Розроблена нова світова технологія виробництва варених ПМ (Вовнянко). Завершується розробка нової технології виробництва ставлених ПМ і нового хмільного напою (буде презентовано в вересневому номері «Рентабельної пасіки і на Бджолярському крузі)). В нас вже є підприємство, яке освоїло виробництво обладнання для ПМ. (Денис)

За 15 років пройдено нелегкий,  але славний шлях і розгляд теми ПМ на такому авторитетному рівні свідчить про те що етап відродження медоваріння в Україні завершено. А ні в кого ж не просили ні копійки… Чим не привід гордитися ділами своїми?  Маю  надію, що в історії бджільництва України буде записано: «На початку ІІІ тисчоліття н.е. в Україні відроджено медоваріння».

Розпочинається новий етап. За участі великого бізнесу, нових учасників, нових правил…. Я б назвав його ЗАВОЮВАННЯ РИНКУ. Питний Мед не герболайф – він записаний в генетичному коді кожного українця. Варто лише нагадати.

До 2004р. на ярмарках (у продажі) не було жодної пляшки ПМ. Лише на пасіках пропонували медовуху до кінця не розуміючи що це… І якби мені в лютому 2004р. в урочищі Бирки на «Пасіці ДіДа Василя» де три ентузіасти провели перший семінар і конкурс п’яти  ПМ, сказали, що через 15 років про ПМ будуть слухати в ТПП, а заст. Міністра Агрополітики при цьому буде кивати головою…

 

Байдужість – злочин проти себе, злочин проти природи

akatsiya20.12.2018 року їхав додому, разом з головою обласної спілки Дніпровський пасічник Сергієм Староконем, після продуктивного дня з вирішення громадських питань.

На шляху з Аполонівки до Сурсько-Михайлівки (Солонянський район) обабіч дороги у лісосмузі, серед білого дня, дружно трудилася бригада молодих чоловіків у спецодязі «Дніпропетровський облавтодор». Хлопці енергійно наповнювали кузов «КРАЗу» свіжо спиляними стволами зеленої акації. Під гучне  ревкотіння бензопили падали одне за одним 40-50-ти річні дерева.

Ми вже були проїхали повз, та раптом, в один голос промовили: «Розвертаємось». Підійшли разом, показали порушникам посвідчення Спілки пасічників України і вступили з «облавтодорівцями» у мирний, толерантний діалог: хто, звідки, дозвільні документи, чому нищаться живі дерева, а не сухостій. Відповідь – тиша та зідзвони з керівником.

Наші дії – виклик 102 плюс фото та відео фіксація усього що відбувалось за допомогою смартфона. Раптом чоловіки залізли до кабіни та спробували поїхати з місця злочину, але «КРАЗ» не завівся, підвів акумулятор. Через 25 хвилин після виклику приїхав наряд поліції з райвідділу.

Ознайомились з ситуацією, провели допит учасників, взяли свідчення, прийняли заяви та склали протокол. Далі приїхав керівник солонянської філії облавтодору з поясненням що в нього бухгалтерія на підприємстві мерзне, а вугілля купити не має коштів, а в очах глибоке нерозуміння де його підлеглі перетнули Закон.

Після процедур поліцейські подякували за небайдужість, мовляв більше б було свідомих, менше мали б місце такі злочини.

Пройшовши лісосмугою виднілись пеньки 2-х місячної давнини, як з’ясувалось під час допиту, ця бригада тут вже біля 2 місяців працює в день і хоч би що. Траса досить «жива», але до цього викликів поліції по цим злочинним діям не фіксувалося.

Аналізуючи цей випадок, видно, люди погано засвоюють уроки історії – байдужість сьогодні – нікчемне існування завтра. Для колеса історії байдужі люди –  живі привиди. Той кому не має діла до всього за що треба боротись, хоч трішки,нарікає свою націю до занепаду.

Бережімо природу, викорінюймо елементи байдужості в собі, і зрештою, будьмо гідними свого рідного краю!

Дмитро Любченко

 

 

Коротка довідка:
(Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії)

akatsiya2Біла акація, (Робінія звичайна, Robinia pseudoacacia)[1] Цінна і дуже поширена на всій території України медоносна, лікарська, фарбувальна, ефіроолійна, танідоносна, деревинна, декоративна й фітомеліоративна культура. Вперше була посаджена в Україні наприкінці XVIII ст. у парку графа Розумовського.[3]

Велике листопадне дерево з розлогою, негустою кроною, в сприятливих умовах досягає висоти 30-35 м і живе до 100-150 років.[4] Кора сіра, темно-сіра або ж коричнювата, вподовж стовбурів і старих гілок потріскана; молоді гілки зеленуваті або червонуваті. Листки 18-20 см завдовжки, чергові, непарнопірчасті з 4-10 парами довгастих, довгасто-еліптичних або еліптичних листочків від 2 до 4 (6) см завдовжки. Листочки цілокраї з округлою або трохи звуженою основою і тупою верхівкою, яка закінчується вістрям. Зверху листочки зелені, зісподу блідо-зелені або сірувато-зелені, по жилках трохи опушені. Прилистки (до 3 см завдовжки) мають вигляд прямих або трохи зігнутих колючок.

Суцвіття — негусті пониклі китиці, завдовжки 10-20 см, розташовані в пазухах листків. Квітки до 2 см завдовжки, двостатеві, зигоморфні, дуже запашні. Оцвітина подвійна. Чашечка 6-8 мм завдовжки, 45 см завширшки, зрослолиста, п’ятизубчаста, короткоопушена. Віночок метеликового типу з п’яти вільних пелюсток, білий або блідорожевий. Тичинок десять, з них дев’ять зрослися нитками в трубочку. Маточка одна, зав’язь верхня, стовпчик зігнутий, з головчастою приймочкою. Плід — довгасто-лінійний біб 4-8 см завдовжки. Насінини вузько-ниркоподібні, коричневі або темно-бурі, матові.

Усі частини робінії звичайної, окрім квіток, отруйні, найвища концентрація токсинів спостерігається в корі та насінні.

Навесні робінія звичайна розпочинає вегетацію найпізніше серед усіх дерев: її листя розпускається лише на початку травня. Цвітіння відбувається у травні-червні.

Біла акація є одним з найкращих, високопродуктивних, але примхливих ранньолітніх медоносів, що дає продуктивний взяток.

Є дані, що одне дерево у віці 10—30 років дає до 8 кг меду. Проте такий великий взяток буває не щороку: в посуху нектаропродуктивність робінії різко зменшується і бджоли відвідують її мляво. Пилок з неї бджоли майже не збирають. Медопродуктивність у північних районах України залежно від густоти насаджень становить 100–300 кг з 1 га, а на півдні України — до 1000 кг з 1 га.

Мед із білої акації високої якості й має велике експортне значення. Він білий, у невеликій кількості майже прозорий[5], має ніжний аромат, містить багато фруктози, тому кристалізується повільно, а закристалізований осідає в білу дрібну крупку і має вигляд смальцю.

Для одержання товарного меду з білої акації необхідно мати сильні бджолині сім’ї. Під час цвітіння контрольний вулик дає прибавку 5—6, а то й 8 кг меду в день, а за період цвітіння — 80 кг. В умовах міст на півдні України головний взяток становить по 50—55 кг меду на сім’ю, а в несприятливу для медозбору погоду — по 40 кг. Є вказівки на те, що бджоли збирають лише третину виділеного робінією нектару, тому для повного використання взятку на 1 га насаджень рекомендується підвозити по 15 бджолиних сімей.[6]

Малий Бджолярський Круг у Рівне

«БДЖОЛИ – ТО ВОЛЯ, ТО – НАША ДОЛЯ»

mkr2018

21-22 квітня  дитячий табір відпочинку «Електронік» став місцем своєрідного паломництва для пасічників — тут, у надгоринському лісі біля села Кустин, Рівненського району, відбувся Малий Бджолярський Круг, який символічно відкрив  новий пасічний сезон.

Його учасниками стали бджолярі, вчені, підприємці з м.Києва, Волинської, Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської, Хмельницької, Житомирської, Київської,Полтавської, Сумської, Дніпропетровської, Донецької, Одеської областей – всього близько 300 зареєстрованих.

Розпочався захід у суботу ранковим ярмарком, де можна було придбати обладнання, одяг, лікувальні препарати, книги й часописи, а також різноманітні продукти бджільництва. Невдовзі відбулося урочисте підняття прапора Бджолярського круга. А вже в актовій залі священик і пасічник о.Василь відслужив короткий молебень, традиційно запалено велику свічку руками найстаршого учасника дев’яностолітнього Олексія Решетила і наймолодшого –десятирічного Максима Пархомця. Присутні виконали Гімн бджолярів, після чого почалася робота.

Вів засідання голова Ради Бджолярського Круга Володимир Дмитрук, віце-президент Спілки пасічників України, очільник Братства бджолярів землі Волинської «Ройовий Стан». Допомагав також  і Василь Соломка, «ДіД Василь», засновник і до недавнього часу незмінний керівник Кругу.

До присутніх з  вітальним словом звернувся заступник голови Рівненської облдержадміністрації  Ігор Тимошенко.
Учасників Круга привітали з врученням відзнак і подарунків голова Гільдії медоварів України Василь Барабаш, виконавчий директор Спілки пасічників України Тетяна Сушко, редактор журналу «Пасічник» з Хмельницького Валерій Горелік, відомий медовар Анатолій Тронь з Охтирки на Сумщині.

Цікавим було слово волинського пасічника і скульптора Василя Парахіна. Власні вірші прочитали Євген Ротченков і Павло Мельничук. Заступник начальника обласного управління культури і туризму Ярослава Гаврилова ознайомила з проектом «Медове коло» на Рівненщині. Про свою діяльність розповіли представники польської фірми LYSON-Україна. Про експорт українського меду йшлося у виступі віце-президента Спілки пасічників України Андрія Бажина.

Проблеми охорони бджіл підняв пасічник Денис Солдатов з Харкова. Науковці Олексій Лосєв і Володимир Постоєнко з Києва і харків’янка Ірина Маслій інформували про нові лікувальні засоби в боротьбі з хворобами бджіл. Відомі пасічники Володимир Малихін з Донеччини і Віктор Папп із Закарпаття розповіли про свої технології бджоловедення. Темою доповіді Володимира Очколаса з Полтавщини була велика рентабельна пасіка. Голова львівського братства «Рій» Микола Грибок розповів про співпрацю українських і польських бджолярів.

Представник агрофірми «Мрія» Василь Мартюк поінформував про взаємостосунки аграріїв з пасічниками.Головний редактор журналу «Український пасічник» Микола Осташевський розповів про проблеми свого видання. Багатьох учасників зацікавили  безвощинні технології, які пропагував Іван Григорчук з Одещини. Вчений і пасічник Юрій Дронь з Чернівців представив свій винахід – вулик «Бджільник».

Директор Гадяцького аграрного училища Наталія Сенчук розповіла про підготовку пасічників в очолюваному закладі. Вчений і практик Олександр Комісар з Києва справедливо й обґрунтовано захищав українські породи бджіл. Приємне враження у слухачів залишилося від виступу відомого апітерапевта із Львівщини Дмитра Синишина. Про лікування препаратами з бджолопродуктів розповів наш земляк із Сарн Данило Шабак.

З новинками медової косметики власного виготовлення учасників Кругу ознайомила лучанка Марія Шотік. ЇЇ землячка, етнограф, дослідниця поліського бджільництва Алла Дмитренко з допомогою слайдів і оригінальних записів відкрила цікаві сторінки минулого промислу. Родзинкою заходу стали фільми про колишнє й сучасне бортництво з коментарями рівненського етнографа Олексія Нагорнюка, демонстрація інструментів і обладнання з їх практичним застосуванням.

Учасникам зібрання співав українські та білоруські пісні Валерій Маренич.

Підготовка і проведення Малого Бджолярського Круга була справою його Ради,  лекторів, учасників ярмарку і, звичайно, господарів – моїх колег із Спілки пасічників Рівненщини. Найбільш активними були спілчани з рівненської районної організації, не буду називати їх прізвища окремо, щоб когось не забути.

Задля об’єктивності треба відзначити самовіддану роботу нашого лідера Андрія Тимощука, якому вперше довелося організовувати такий масштабний захід. Своєрідним дебютом у ролі керівника Бджолярський круг на Рівненщині став для відомого організатора пасічницького руху Володимира Дмитрука з Луцька. Судячи з вражень знайомих пасічників з різних куточків України, місце проведення вибране вдало.

Людям сподобався табір і ставлення до них, за це ми дякуємо його директору Володимирові Гершуну. Ми вдячні засобам масової інформації області, які знайомили краян з діяльністю нашої спілки, пропагували бджільництво, висвітлювали проведення Кругу.

До нових зустрічей, пасічники і шанувальники нашого промислу! Нехай вас надихають слова з Гімну бджолярів «Бджоли – то воля, то – наша доля!»

Микола УЖВІН, учасник Малого Бджолярського Кругу.

Компанії «АВВ-100» 130 років

avv174avv175avv176
avv177

avv170Компанія по виробництву бджолярського
інвентаря і устаткування «АВВ-100»

62303, Україна, Харківська область, м.Дергачі, вул. 23 Серпня, 6А

 

Контактні телефони :

(098) 740-68-82

(093) 300-75-33

(050) 80-22-064

(050) 98-18-671

(097) 53-46-828

+38 (05763) 2-06-81
(понеділок-п’ятниця з 8.00 до 16.30)

Web site: www.avv-100.com.ua
E-mail: aiv_rudi@ukr.net
Skype : elena.avv100

 

XV Всеукраїнський БДЖОЛЯРСЬКИЙ КРУГ (пост-реліз)

soicha2-17

Прес-реліз

В цьому році вже вкотре найнебайдужіші пасічники України, як журавлі у Вирій, потягнулися на Бджолярський Круг, який відбувся 7-8 жовтня 2017р., на базі  відпочинку Соіча (SOICH Park) у смт.Старий Салтів, Харківської обл.  А започаткований він був на Пасіці ДіДа Василя в урочищі Бірки 15 років тому.

ХV Ювілейне всеукраїнське зібрання пасічників «Бджолярський Круг» проведено за активної  участі Ради Бджолярського Кругу, Соломки В.О. (ДіД Василь),  Гуслія Ю.М. та слобожанських  пасічників: Дейнеки Ф. М., Дегтярьова М.О. та Мироненка М.В.

Зібралася еліта українського бджільництва — До «Рою» прибуло  більше ніж 800 чол. (зареєструвалось   678 учасників та гостей, в т.ч. були і іноземці).

Цей захід щонайпотужніший в історії  Бджолярського Кругу.

 Вели зібрання  Дмитрук В.А. (голова Братства бджолярів Землі Волинської «Ройовий Стан», віце-президент СПУ) та ДіД Василь.

br_fl
Уперше в історії Кругу захід розпочався з підйому Прапора. Цього року у Бджолярського Кругу  з’явився також і свій Прапор.

 
 
 

Служба Божа відправлена батюшкою Вадимом церковної громади Старого Салтова. По традиції були запалені свічки найстарішим на зібранні пасічником Орловим Валентином Михайловичем (80 років) і наймолодшими учасниками зібрання (15 років та 12 років). Хвилиною мовчання вшанували  пасічників, які  за рік відійшли у Вічність…

Пролунав «Гімн бджолярів України»  (автор слів Соломка В.О.) у виконанні учасників зібрання.

ДіД Василь передав Булаву Кругу Володимиру Дмитруку із словами напуття, щоб той гідно замінив його у Крузі  надалі, на що Володимир відповів, що замінити ДіДа Василя ніхто не зможе… Адже не даремно говорять Бджолярський Круг ДіДа Василя!

bkbul

Зал довго аплодувал ДіДові Василю…  А  В.Дмитрук зобовязався гідно продовжити зібрання Кругів і закликав всіх допомагати в цьому.

  У перший день 7-го жовтня проводилось пленарне засідання, у другий, 8-го — робота по секціях: «Технології пасічникування» (кандідат біол. наук Комісар О.Д.), «Питні меди та оздоровчі продукти бджільництва (Голова Гільдії медоварів України Барабаш В.С.), «Обладнання» (Голова науково-виробничого кооперативу «Павік»  Гуслій Ю.М.), «Хвороби бджіл» (доктор вет. наук, проф. Руденко Є.В.), «Апітерапія» (лікар-невропатолог, апітерапевт Сенишин Д.М.).

На пленарному засіданні пролунали вітальні слова:

Від Гільдії медоварів України, Спілки пасічників України,  Національної Спілки бджолярів Казахстану Бал-Ара,  Адміністрації Вовчанського району і смт.Старий Салтів.

На пленарному засіданні слухали наступні доповіді:

  1. Соломка В.О. (ДіД Василь) «БДЖОЛЯРСЬКОМУ КРУГУ (ПАСІЧНІЙ «ДЕВЯТИНІ») П’ЯТНАДЦЯТЬ!!!»
  2.  Коновалов П.П. — директор компанії «Справжній мед», член Національної Спілки бджолярів Казахстану «Виведення продукції на ринок. Збільшення продажів.»
  3. Руденко Є.В. — директор ИЖ НААН, д-р вет. наук, професор, член-кореспондент НААН, Заслужений працівник сільського господарства України «Ціна на мед – якою вона повинна бути?»
  4. Доктор економічних наук Момінул Хог  «Про світовий експорт меду»
  5. Нагорнюк В.І.  Професійний пасічник, віце-президент СПУ  «Про Апімондію-2017. Про стан ринку меду»
  6. Семигреєнко С.В. — засновник ПСП «Дружба» «Запилення як один з найефективніших шляхів покращення роботи АПК»
  7. Очколас В.В. — керівник проекту із встановлення найбільшої промислової пасіки в Україні  «Отруєння бджіл в Україні як масове явище в 2017 році та шляхи боротьби з ним. Вплив отруєння на якість меду та наслідки»
  8. Вовнянко  М.І.-  пасічник і медовар «Технологія варіння сусла високої концентрації»
  9. Малихін В.Є. — лауреат Золотої відзнаки Бджолярського Кругу «Резерви  жирового тіла бджоли» (виступ на конгресі Апімондії)
  10.  «Презентація сайту Бжолярського Кругу»
  11. Корж В.М.- автор численних публікацій та книг по бджільництву, голова громадської організації «Фонд Прокоповича П. І.» «20 років на видавничій ниві.»
  12. «Презентація місця проведення Малого Бджолярського Кругу»
  13. Діговцов В.В.- пасічник з АР Крим  «Нозематоз у вуликах. Вісктопка, віскопрес»
  14. Горб Б.С.   «Про інверт»
  15. Григорчук І. (Одеська обл.) «Підставки під вулики»
  16. Семенюк В.Ф. докт. фіз.-мат наук. і Семенюк Н.І.   «Наукові програми на 45-му конгресі Апімондії»
  17. Домбровский В.П. —  директор ТОВ «Київбджолопром» «Про прополісну вощину» (виступ на конгресі Апімондії)
  18. Герб Павло + Кучер Сергій  «На виставці АпіЄКСПО та  на турецькій пасіці»
  19. Пундор Мирон — експерт ринку «Бджільництво в сільському господарстві (Світова практика)»
  20. Гуслій Ю.М. — Голова науково-виробничого кооперативу «Павік»  «Обладнання на АпіЄКСПО»

Організовано масштабну виставку та ярмарок бджолярського реманенту. Запроваджено спеціальні призи за кращі експонати виставки, Конкурсна комісія на чолі з  Гуслієм Ю.М. визначилася з переможцями цього конкурсу.

 

Після доповіді Володимира Очколаса про отруєння бджіл надійшла пропозиція направити лист-звернення до голови Спілки пасічників України Володимира Стретовича від учасників XV Бджолярського Круга.

bkzvernenay

 


bk17
bk17

 

Нагороди за значний внесок у розвиток бджільництва нашої країни:
diplom1Найвищою нагородою в галузіпасічництва Золотою відзнакою Бджолярського Кругу «За рентабельну пасіку» нагороджені: Нагорнюк В.І. (Київська обл.),  Корж В.М. (м.Харків), Вовнянко  М.І. (Черніговська обл.).
Прийняте клопотання Кругу до Ради Спілки пасічників України про присвоєння лауреатам  Золотої відзнаки звання «Почесний пасічник України».

Дипломами Кругу і відзнакою, яку кругівці називають медаллю «За небайдужість», нагороджено: Моісеенко В.М.,  Староконя С.І.,  Довгаль О.І.,  Мироненко М.В. за вагомий внесок в розвиток бджільництва України.

Кулуарних зібрань та виступів було без ліку. На завершення був концерт чоловічого вокального гурту «Надія» Вовчанського районного будинку культури.

 

А ввечері  з суботи на неділю була «бджолина девятина» (пасічні «обжинки»): творили чарку, співали, танцювали, гомоніли… Над гладінню вод Салтовського водосховища лунав Гімн бджолярів України написаний 16 років тому «ДіДом Василем»  в урочищі Бірки Баришівського району:

Медом  і  хлібом, з  сином  і  дідом

Ми  відбудуєм  країну

Разом  з  бджолою  всім  нашим  роєм 

Славимо  ми  Україну!!!

 

vs172