Австралійський вулик в Україні

ks8На семінарі з апітерапії  у Харкові першого квітня 2016р. відбулася презентація австралійського вулика.

Коли на семінарі зайшла розмова про австралійський вулик, то і українська сторона і гості (азербайджанська та турецька делегації) — усі в один голос заявили, що цей вулик працювати не буде.

 А вже наступного дня — 1 квітня, Лариса Бондаренко і Сергій Кочетков повідомили, що австралійський вулик Flow (Потік) вже в Харкові і презентували його.

Презентація вдалася! Усі учасники семінару з величезним інтересом розглядали рамки Flow і слухали пояснення про особливості роботи з вуликом. Але так і залишилися при своїй думці.

 Не вірю, як говорив великий режисер Костянтин Сергійович Станіславський.

 

 

Сергій Кочетков вручив свої візитки з логотипом вулика Flow і запросив усіх невіруючих на пасіку у кінці травня, коли він буде відкачувати мед, щоб вони переконалися, що вулик Flow прекрасно працює і на просторах України!

Але, на жаль! Ні у кінці травня, ні на початку червня поїздка не відбулася. Тільки у кінці травня почалося випробування Flow Hive у лісо-степовій зоні сходу України (Харківська обл.). Такий пізній початок випробувань був пояснений нібито поганими погодними умовами в Україні. Випробування почали проводити на відводках.

Також, і у кінці червня, у черговий раз обіцяна поїздка на українську пасіку до австралійського вулика не вдалася. Це у черговий раз підтвердило думку, що працювати він не буде… Загадковий австралійський вулик і в Україні доки залишався загадкою!    І ось тільки у кінці липня,   за словами С.Кочеткова, бджоли вже і в австралійських рамках почали запечатувати стільники. У YouТube були викладені відеозвіти.

 

 

Власне кажучи, і дивитися було нічого. Відводки слабкі — тільки почали освоювати магазини з австралійськими рамками. Але ж уся інтрига в тому, як працює сама рамка. Адже дуже хотілося б подивитися своїми очима, як з австралійського вулика, що став за півроку легендою, золотистий український мед стікає у банку!

І тільки у кінці серпня довгождана поїздка відбулася!

Уранці пройшов дощ, тому на пасіку приїхали в другій половині дня.  Відкрили усі оглядові лючки (з боків і на задніх стінках магазинів). Через бічні вікна було видно, що крайні рамки практично повністю запечатані. А через вікна на задніх стінках — наскільки рамки заповнені медом (далеко не усі рамки були повністю заповнені).

Спочатку в одному з вуликів були вибрані дві рамки — одна крайня і одна посередині. Викручені верхні та нижні заглушки. У нижні вставлені трубки. Потім у верхню частину рамки треба було вставити довгий металевий ключ і повернути. При повороті стільники  розділяються вертикально. Ось тут вийшла затримка. Відразу зрушити не вдалося. Прийшлося в розгойдування — повертаючи ключ досить тривалий час, то в  один, то в інший бік.

 І ось мед по трубці, прямо з вулика, почав наповнювати банки. Тільки тепер можна сказати — Вірю! Це про сам принцип роботи австралійської рамки, адже багато хто не вірив, що взагалі працюватиме.

 

Previous Image
Next Image
 

З крайньої рамки отримано дві кілограмові банки меду, а з середньою три. Перші банки наповнилися дуже швидко, а наступні приблизно за п’ять хвилин кожна. Для прискорення під передню частину вулика був підкладений брусок. Мед у банках практично чистий. Помітно відрізнявся за кольором — з середньої рамки темніший. Вологість меду була заміряна наступного дня  і склала 18 %.

Недолік відкритого зливу — було багато ос, щоб зробити знімки, довелося відганяти і навіть виловлювати з меду. Після зливу меду, поворотом ключа рамка приведена в робоче положення. Тут проблем з поворотом ключа не виникло.

Лариса Бондаренко, директор Ізюмської пчелофермы осінню 2016р. у інтерв’ю «Интернет-обозрение Главное™» розповіла про роботу з австралійською рамкою: «Пчела не сразу ее начала осваивать, через 24-32 дня. Она очень долго думала. Думала, изучала, как работать и как откладывать мед в эту рамку. Мы только на 18-20 день увидели, что пчелы начали микротрещины, которые между пластиковыми ячейками заделывать естественным воском.»

Рамки працюють, як і було заявлено, але відразу виникли питання по їх повторному застосуванню наступного року:

  • хотілося б подивитися, як заповнюватимуть магазини з австралійськими рамками сильні сім’ї;
  • на скільки добре бджоли осушать рамки, чи не завадять залишки кристалізованого меду роботі рамки наступного року (вже при першому використанні було важко повернути ключ);
  • як бути із забрусом, цілісність якого після зміщення порушена, але він залишився на стільниках
  • порівняти наступного року, як відрізняється заповнення магазинів з почищеними від забрусу рамками (цікаво, наскільки легко його можна видалити) і не чищеними (використовуючи як протироєвий прийом — завантажити бджіл роботою).

Як працюватимуть рамки далі,  сподівалися подивитися в наступному році. Але у будь-якому разі після тестування  можна однозначно сказати — ідея австралійців Седара і Стюарта Андерсон реальність а не міф.

Але на жаль, отримати відповіді не вдалося. Подальших випробувань Сергієм Кочетковим у 2017р. не проводилося, що було знову пояснено поганими погодними умовами в Харківській області. Останній раз рамки рекламувалися ним на виставці-ярмарку «Бджільництво Слобожанщини-2017».

 

 IMG_8515

Бджолярі з цікавістю слухали про принципи роботи рамки, але почувши ціни, відходили… Красива іграшка, приємно показати гостям пасіки, як мед прямо з вулика наповнює банку! Але ціна, та і якість роботи рамки, на сьогодні, не дозволяють застосовувати її на пасіці…

 

Та і навіщо добровільно вносити в організм канцерогени, що виділяються такими рамками в мед?

Наш побут немислимий без харчового пластика. Практично усі прохолодні напої і бутильована вода розфасовані в пластикову тару. В усіх магазинах напівфабрикати також продаються в пластикових пакетах, лотках і контейнерах. Але чи так безпечна уся ця пластикова пишність?

Практично усі полімери з часом «старіють». Навіть з харчового пластика, при тривалому контакті, різні отруйні сполуки переходять безпосередньо в продукти. Наприклад, учені (також з Австралії) провели експеримент з питною водою з пластикових пляшок і виявили Бісфенол-А у 95% досліджуваних добровольців. Причому до числа випробовуваних входили діти і вагітні жінки. Потрапила ця речовина в організм, швидше за все, саме з бутильованої води.

У 2018 році групі дослідників Віденського медичного університету уперше вдалося довести присутність пластика в організмі людини. Усі учасники експерименту були з різних країн: брали участь жителі Англії, Фінляндії, Японії, Росії, Італії, Голландії, Польщі і Австрії.

За звичайних умов зберігання, пластик не обмінюється з водою хімічними елементами. При нагріванні навіть трохи вище за кімнатну температуру починається активне переміщення токсичних молекул з пластикової пляшки в рідину, якою вона наповнена (у вулику в жарку погоду температура також сильно підвищується, навіть якщо він не стоїть на сонці). З цього виходить, що в жару більше 30 градусів така рідина стає отруйною, у тому числі і Бісфенолом-А. Цей компонент негативно впливає на щитовидну залозу, ЦНС, провокує нездатність мати дітей, гіпертонію, ожиріння, діабет та так само провокує розвиток деяких видів раку.

А якщо також врахувати, що основна маса рамок в Україну поставляється з Китаю ( АliExpress забитий пропозиціями), про яку якість пластика можна говорити, якщо до 40% цих рамок навіть бджолами не приймається…

Кому треба піклуватися про наше з Вами здоров’я?! То і ви будьте розсудливі — якщо вам наплювати на себе, то подумайте про своє майбутнє покоління! У Європі і Америці давно і дуже активно відмовляються від пластика. Пошукайте в зарубіжному Інтернеті «poison plastic» (отруйний пластик) або «pvc free» (без ПВХ) — усі посилання приведуть на матеріали про шкоду, яку несе «зручний пластик».

 

Коротка довідка: Уперше вулик Flow, (що в перекладі з англійського означає «Потік») був презентований на 44-му конгресі «Апімондії» в Південній Кореї у вересні 2015р. Авторами цієї ідеї були батько і син — австралійці Седар і Стюарт Андерсони. Над цим винаходом сім’я працювала 10 років!

 

vs190f

Але особливої популярності вулик Flow не отримав. Тоді ж на конгресі обговорювалося питання застосування різних типів вуликів у світовій практиці. Найбільше поширення отримали вулики Лангстрота, винайдені більше 130 років тому. Їх доля у бджільництві складає 70%, оскільки в промисловому бджільництві натиск робиться на зручності роботи бджолярям і економічну ефективність технологій бджільництва.

А ось коли в лютому 2016р. на просторах інтернету з’явилося відео, в якому був показаний цей «потоковий» вулик, почався бум!

hf4

Авторами було заявлено, що кожна рамка приносить до 3 кг меду, а частота можливого збору  залежить від сили сім’ї і може складати від тижня, в пік сезону, до місяця. І бджоли заповнюють стільники нового вулика Flow з тією ж частотою, що і стільники звичайної рамки. Збір меду може відбуватися без розкриття сотів — він просто витікає по спеціальній трубці, ніби з крану.

Конструкція криється в пластиковій рамі Flow особливої будови, в якій вже наполовину сформовані стільники. Бджоли самі добудовують їх, а потім, як завжди, заповнюють стільники медом і запечатують.

Подальші роботи авторів передбачають повну автоматизацію процесу збору меду, і навіть видалений контроль. У ідеї також є присутньою можливість установки вулика на дах будинку і проводку крану на кухню, щоб завжди мати під рукою свіжий мед.

 Flow Hive, як заявили винахідники, повністю готові  до виходу на ринок, щоб змінити історію бджільництва.

У 2017р. Стюарт і Седар Андерсони отримали звання «Бізнес року» в Австралії. Як вирішили в адміністрації прем’єра Нового Південного Уельсу, розроблений ними вулик підірвав світ бджільництва, пише Echo.net.au. Для того, щоб заявити про себе на весь світ, підприємці скористалися можливостями краудфандинга на платформі Indiegogo і «підняли» $13 млн. Усього за цей час продано більше 50 тис. вуликів у різні країни, найбільшу кількість купили американці. Хоча Адерсоны вже продали досить багато вуликів, це навряд чи торкнулося ринку.

Зараз вони в процесі розробки нових вуликів, які більше підійдуть комерційним бджільницьким фермам.