Про деякі аспекти сучасного бджільництва в Україні

mal0br50Мироненко Михайло Володимирович
(Бортник)

Член Ради Гільдії медоварів України, адміністратор інформаційного порталу «Golden Bee», один з засновників інтернет-форуму «На Точку», Громадського Об’єднання пасічників «Пасічник Слобожанщини».
Власник матковивідної пасіки, що спеціалізується на виводі бджоломаток породи Buckfast (Бакфаст).

 

На сьогоднішній день бджільництво в Україні є чи не єдиною самодостатньою, та такою що доволі стрімко розвивається, галуззю сільського господарства. Вона складається як з доволі великих, так і малих пасік, які налічують усього кілька вуликів. Унікальність моменту полягає в тому, що бджільництво, не зважаючи на бурхливий розвиток, є дуже консервативним, пасічники мають інколи діаметрально протилежні погляди на стан речей загалом, а також на методи утримання бджіл, системи вуликів.

Але всіх об‘єднує єдине бажання щоб пасіки були не тільки рентабельними, а й додавали до сімейного бюджету відчутну частку прибутку. То ж після набуття першого досвіду і досягнення певних успіхів у медозборі, зимівлі, людина починає аналізувати показники окремих сімей (кількість меду, відбудованих стільників, миролюбність і т.д.), тобто починає перейматися проблемами селекції як елемента підвищення рентабельності пасіки. Виникає бажання завести бджіл з певними господарсько-корисними ознаками.
Ось тут і починається цікаве…

Найпростійший напрямок — вивід дочок від маток — рекордисток і дуже великий прошарок пасічників йдуть саме цим шляхом, тиражуючи дочок від рекордисток. А є такі хто вважає що кращі матки ройові і збільшує кількість бджолосімей саме роями. Але ж цей метод не є панацеею, більш того, таким чином йде відбір по такому показнику як схильність до роїння. З цьогорічною ройовою маткою наступного сезону бджолосім’я буде роїтися. Це аксіома…

Другий шлях – купити маток від вітчизняних племінних господарств або самих звичайних пасічників – матководів. Об’яв дуже багато і в бджолярський періодиці, і в інтернеті. Але здебільшого заявлені у повідомленнях характеристики не відповідають дійсності. Бо нема з чим порівнювати. Стандарти на раси медоносних бджіл в Україні відсутні, а племінні господарства не квапляться направляти матеріал на генетичні досліди…
Як бути?

Досвід і практичні здобутки сучасних пасічників переконують в тому що генетичний механізм медоносних бджіл є настільки гнучким, що селекцію можна вести за будь-яким показником. Є пасіки що спеціалізуються на зборі обніжжя, є медовий напрямок, є пакетне бджільництво, де важливим показником є кількість розплоду, останнім часом з‘явилися навіть “молочні ферми“ у нашій галузі.

Це все також підтверджено і напрацюваннями іноземних колег. Всім відомі досягнення китайців у виробництві маточного молочка, а здобутки німців у селекції просто вражають — з не дуже миролюбної і чи не найрійливої карніки вивели неагресивну, неройливу, медисту бджолу. І все це стало можливим завдяки контрольованому спаровуванню.
Ті ж німці для контрольованого обльоту маток використовують острови, але останнім часом у світі набуває поширення такий засіб достовірного батьківства як штучне запліднення бджолиних маток.
Історія говорить що перші успішні спроби штучного запліднення були проведені майже 100 років тому. Але тільки тепер процес відбору сперми у трутнів відомого походження і осіменіння бджолиних маток набуває характеру технологічного ланцюжка, де прописані певні дії на кожному етапі.

Не такі далекі ті часи коли словосполучення “штучне запліднення бджоломаток“ сприймалося в Україні як щось недосяжне і майже неможливе. Кажуть люди що штучне запліднення використовували на деяких племінних пасіках в Закарпатті, але широким масам про те невідомо. Але час йде, все міняється….
Відбуваються обєктивні зміни і в бджільництві України. Сьогодні можна стверджувати що штучне запліднення бджолиних маток як інструмент селекції в Україні є! І цей інструмент доступний широкому загалу пасічників.
Не дуже помилюся якщо скажу що в Україні точно є з десяток інсемінаторів і найближчим часом число “тих хто вміє“ зросте.

Років зо три тому ентузіасти цієї справи зібралися під проводом Олександра Мельника на перший в Україні семінар по штучному осіменінню бджолиних маток. Зібралися і такі хто вже мав практичні здобутки, і такі що тільки хотіли наблизитися до цієї справи. Два дні напруженої роботи, але результати не забарилися.
Семінар М. Халєнкова дозволив систематизувати знання що вже в когось були і набути нових знань початківцям. Але все ж таки дату проведення семінару можна вважати днем започаткування штучного запліднення бджолиних маток в Україні, відправною точкою коли воно пішло у маси.
Наскільки цей інструмент набуде поширення, покаже час. А нам всім треба зрозуміти і визначитися що це і що з ним робити далі, нащо нам потрібні матки штучного запліднення.

Матки ШЗ можуть дати потужний поштовх селекційній справі бджіл в Україні, але цьому руху треба надати підтримку з боку науки, але наш поважний науковий заклад поки що на цю тему ані пари з вуст. Там переймаються розмовами про план породного районування…
Можу сказати впевнено що якщо стан речей не зміниться, звичайні пасічники і самі опанують селекцію і через якийсь відрізок часу зможемо запропонувати громаді якісний український племінний матеріал що пройшов перевірку по господарсько корисних ознаках.
Можливо що ми зможемо зберегти і поліпшити якість наших аборигенних бджіл, принаймні, така пропозиція від нашої групи керівництву інституту надходила…

А поки що ведемо роботу з іноземним матеріалом, переслідуючи ціль вивчити досвід іноземних фахівців із відомими в світі іменами, зрозуміти і усвідомити, що має бути результатом копіткої роботи. Але ми точно знаємо що результати цієї праці мають бути відкритими для усієї пасічної спільноти, з цією метою буде створено сайт, де вся інформація буде в загальному доступі, на кшталт таких які є у Європі по карніці та бакфасту і цими даними може скористатися будь-який користувач інтернету.

Але треба розібратися і дати відповідь на питання, а для чого пересічному пасічнику матки штучного запліднення? Ну, знаємо родовід матері і батька, а що ж далі?
Що матимемо “на виході“?
Здебільшого пасічники очікують від маток штучного запліднення якихось аж занадто високих результатів по медозбору. Як людині що займається виводом бджоломаток на продаж, приходиться дуже багато спілкуватися як з клієнтами де-факто, так і потенційними. І дуже часто чую приблизно таке: — Чи є у Вас матки ШЗ? Хочу купити матку ШЗ. А коли питаеш нащо вона Вам, розумієш що переважна більшість ще не усвідомлює нащо їм та матка і що з нею робити.
Це факт…

Звичайно ж, у короткому нарисі дати однозначну відповідь на це питання неможливо, хоча основні моменти треба позначити, хоча б для початку спілкування і можливих дискусій на цю тему.
На сьогоднішній день в теорії в нас є аж три породи бджіл та план породного районування з рекомендаціями по їх розміщенню.
А на практиці ми бачимо як вимоги цього плану нехтують саме ті хто його вигадав і мав би всіляко його дотримуватися…
Це теж факт.

Про породи аборигенних порід бджіл можна дуже довго і довго говорити. Це дуже неоднозначне питання, особливо якщо на нього подивитися з точки зору метрології, тобто стандартів. А чи є ті стандарти взагалі і наскільки ж вони відповідають суті стандартів на практиці?
Все це доволі легко перевіряється. У розпорядженні широкого загалу звичайних пасічників є такі інструменти як визначення морфології бджіл по крильцях. І щоб визначати кубітальні індекси або дискоїдальне зміщення не треба проходити якесь дороге фахове навчання, навіть якогось обладнання не треба. Достатньо зробити якісний скан-знімок і відправити електронною поштою у відповідний акредитований заклад або навіть тому хто опанував цю методику. Чим більше випробувань, тим достовірніший результат…

А результати цих тестувань що отримаємо покажуть такий великий розброс параметрів навіть з племінних пасік, що стає зрозумілим чому не проводять масово тестування за ДНК маркерами….
Бо здебільшого нема чого тестувати….

Але ціль статті не викрити когось у чомусь, а спробувати знайти ту “точку відліку“, відштовхнувшись від якої ми усі разом зможемо зрушити селекційну складову бджільництва України у напрямку розвитку. Бо на наш погляд, це дуже несправедливо коли держава посідає п‘яте місце у світі по виробництву меду і пасе задніх у селекції.

Тому є пропозиція подивитися на цю проблему під трохи незвичним кутом зору і зробити висновки.
Перше що треба зробити — критично подивитися на сам план породного районування. Бо заявлені в ньому та нав’язані суспільству принципи не відповідають дійсності. Бо при більш детальному і неупередженому погляді на проблему породності бджіл в Україні з’являється висновок про те що взагалі ніяких порід (рас) які б жили компактно і відповідали вимогам стандартів, нема…
Взагалі, нема і належним чином оформлених стандартів. Тоді виникає питання щодо предмету роботи племінних пасік, бджолорозплідників та інших об‘єктів у структурі сучасного бджільництва в нашій державі.
Де можна в Україні, з якої племінної пасіки придбати чистопородних бджіл що дають потомство з заявленими у стандарті ознаками?
І ще можна б було віслідкувати родовід племінних маток? Не дуже помилюся коли скажу що може й знайдуться одиниці таких пасік на всій території.

Але ж стаття не переслідує ціль рекламувати якусь там пасіку чи давати рекомендації по засвоєнню бюджетних грошей. Тому ми тут не наводитимемо ніяких даних, а пропонуємо вирішення наявних проблем розпочати з погляду на питання під іншим кутом зору.

Перше і головне. Забрати зі звичних уже усім нам назв українських порід бджіл терміни що вказують на прив‘язки до певних територій. Залишити два слова: “українські бджоли“. Тобто відмовитися взагалі від плану породного районування.
Все. І паралельно розпочати копітку роботу по селекції українських бджіл із застосуванням штучного запліднення бджолиних маток.
Власне, ця робота вже почалася…
Завдяки сучасним можливостям спілкуватися через інтернет та викладати інформацію для широкого доступу, ця робота буде йти легше. Варто до неї лише долучитися. А результатом стануть не звіти про витрати коштів з держбюджету, а неупереджені висновки споживачів про досягнення конкретного результату якогось одного або групи матководів.


Матковыводная пасека Бортника

Контакты:
Телефон: +38 О50 806-90-06; О67 571-17-02
Электронная почта: mivlam@i.ua
Web site: Pasika bortnika