Медовари України обговорили напрямки популяризації та розвитку виробництва питного меду

0 грн.

vs196

Шляхи об’єднання зусиль задля популяризації та сприяння у формуванні сучасного українського бренду – меду питного – 11 липня 2019 року обговорили учасники круглого столу «Мед питний – чи медовуха?», організованого комітетом підприємців АПК при Торгово-промисловій палаті України у партнерстві з Посольством Франції в Україні та ТМ «Меди Межиріччя».

У роботі круглого столу брали участь Геннадій Чижиков, президент ТПП України, Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики та продовольства, Роберт Горват, народний депутат України, Ніколя Перрен, радник з питань сільського господарства Посольства Франції в Україні, Сергій Семигреєнко, засновник приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба», власника ТМ «Меди Межиріччя», Василь Соломка (ДіД Василь), засновник зібрання пасічників «Бджолярський Круг України», засновник асоціації «Гільдія Медоварів України», Петро Карпенко, доктор медичних наук, професор кафедри технології і організації ресторанного господарства КНТУ.

Медовари України разом із талановитим бджолярем Василем Соломкою (ДіД Василь) дослідили, відновили, випробували на практиці рецепти та технології старовинних хмільних медових напоїв, доклали чимало зусиль для відродження легендарного напою древньої Русі під назвою «мед питний».

Сьогодні ініціативу медоварів — аматорів підтримують та активно втілюють в життя і представники бізнес — структур. Цьому сприяють і законодавчі зміни щодо підтримки розвитку виробництва терруарних вин і натуральних медових напоїв. Нещодавно ПСП «Дружба», власник ТМ «Меди Межиріччя» із Полтавщини перше отримало ліцензію на виробництво медових напоїв за спрощеною процедурою.

За «круглим столом» обговорювався сучасний стан і шляхи подолання проблем у виробництві медових напоїв, вдосконалення державної політики, французький та європейський досвід у цій сфері — практичні рекомендації щодо професіоналізації галузі,об’єднання зусиль задля популяризації та сприяння у формуванні меду питного як сучасного українського бренду.

Доповідали:

Василь Соломка (ДіД Василь), засновник зібрання пасічників «Бджолярський Круг України», засновник асоціації «Гільдія Медоварів України» — «Виробництво медів питних в Україні — сучасний стан та перспективи розвитку. Об’єднання зусиль задля популяризації та сприяння у формуванні сучасного українського бренду – мед питний».

Ніколя Перрен, радник з питань сільського господарства Посольства Франції «Французький та європейський досвід у сфері виробництва та реалізації медових напоїв. Ринок, маркетинг та уподобання європейських споживачів».

Сергій Семигреєнко, засновник приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба», власник ТМ «Меди Межиріччя» — «Досвід ТМ «Меди Межиріччя» у веденні медового бізнесу. «Підводні камені» в отриманні ліцензії на виробництво медових напоїв за спрощеною процедурою. Практичні рекомендації щодо професіоналізації галузі, організації виробників. Створення та функціонування першого в Україні медового кластеру «Меди Межиріччя».

Петро Карпенко, доктор медичних наук, професор кафедри технології і організації ресторанного господарства КНТУ – «Питні меди і наше здоров’я».

vs197

Виробництво медів питних  в Україні — сучасний стан та перспективи розвитку. Об’єднання зусиль задля  популяризації  та сприяння у формуванні  сучасного українського бренду – мед питний.

Василь Соломка (ДіД Василь)

Перспективи розвитку (напрямок розвитку) це третя точка на лінії, яка проходить принаймні  через дві попередні: одна з них про сучасний стан, а попередня – що було і як сталося…

На сьогодні ПМ виробляють тисячі медоварів. Сім з них мають ліцензії на реалізацію. Серед них є потужні виробники  – один  них «Меди Межиріччя». Вже рік працюють «Українські медовари» в Дрогобичі, в 3 кварталі відкриття заводу «Медовий Спас» в Броварах. В медоваріння заходить бізнес і це визначальна складова сучасного стану медоваріння в Україні. У бізнесу свої правила і закони. Зверніть увагу на слово «заходить», а не «прийшов».

Питні меди вже «прописалися» в ніші «слабоалкоголки», яка з  нульових років стрімко прогресує: до 13% щорічно («Галицькі контракти»). І в нішу  ми ввійшли ґрунтовно, як елітні – слабоалкоголка це спирт, вода, краска і ароматизатори, а наше «дитя» натурального бродіння короля солодощів меду, ягід, фруктів трав… І нами вже підготоване підґрунтя   для  широкої (тотальної) пропаганди ПМ. Ярмарки і фестивалі ПМ в мІстах і обласних центрах (Ів-Франківськ, Луцьк, Харків…). «Агітка»  «Питний мед і наше здоровя» розроблена мною під медичною редакцією проф.. Карпенка П.О. розійшлася тисячними накладами не лише в Україні.

Так лише Микола Вовнянко розповсюдив її більше 10 тис. примірників. Виступи медоварів в санаторіях, на ярмарках… Інколи на телебаченні, якщо «нашару» —  У «аматорів» ще немає для цього коштів, а  от «бізнесу» ж треба відбивати вкладені кошти, тому в тісному союзі з Гільдією медоварів треба продовжити розпочату нами роботу.

Медоваріння в світі стрімко розвивається. В Сполучених штатах в останні роки щорічно чи не вдвічі збільшується і кількість медоварів і ПМ… Та й бізнес у них проворніший… В Україні теж пасічники повільно, але «прозрівають»… Лише за останні пару років через майстер-класи на молодий місяць тільки на «Пасіці Діда Василя» пройшли сотні пасічників. Серед них, до речі, і «Меди Межиріччя» на чолі з самим Семигреенко, і «Медовий Спас» (Ліпко С.І ., Бовари) і Анатолій Тронь (виробництво в Охтирці).

Загалом  же майстер-класи найбільш ефективна форма не лише в плані навчання, а і в пропаганді і продукту і професії не лише медовара а і пасічника і бджільництва.  В світі мільйони виноградарів і напевно серед них немає жодного, який не продукує вино… А серед пасічників? Тому я поставив собі за мету: Кожен пасічник України  повинен продукувати ПМ.

Закликаю всіх всіляко розвивати аматорське (гаражне) медоваріння. За 15 років воно доказало не лише свою життєздатність, а й  має значні досягнення і визнається не лише в Україні. Аматорські ПМ ексклюзивні, — це, по суті, «індпошив». При заводському виробництві є небезпека скотитися до «ширпотребу». Слід пам’ятати і застереження К.Маркса про те на що здатен великий бізнес (капіталіст) при рентабельності в сотню відсотків…  Крупне виробництво не терпить перемін, «гаражне» — більш динамічне. Тісна співпраця аматорів і  промисловиків – запорука успіху для всіх, в т.ч. і для споживачів.

 А  ПМ же не гірші за виноградні вина. Про  це  твердили і Корабльов і Цесельський… Як доказ два роки поспіль Олександр Неженський брав участь в міжнародних конкурсах виноградних вин «Живе вино України» в Одесі  в 2010 і 2013 рр. Взяв  4 дипломи. Але обидва рази його ПМ забирали Велику Золоту медаль «Вибір споживача»! На конкурсі виноградних вин!

 Слід також зазначити, що на наших всеукраїнських конкурсах його ПМ «брали» лише бронзу і один раз срібло. ПМ українських медоварів гучно заявили про себе на міжнародних форумах. Вже в 2007 р. на конгресі Апімондії в Мельбурні ПМ Кобцева О.М. одержав «золото», на наступному конгресі  в Франції ПМ Бабенко В.Т.  лилися рікою і разом з безперервними виступами ансамблю Вірського сприяли перемозі Києва на проведення Конгресу в 2013 р. І два ПМ Бабенко В.Т. відзначені «золотом». На конгресі Апімондії в Стамбулі ПМ Барабаша В.С отримали «срібло», а В.Дмитрука і В.Кочерги – «бронзу».

 Були перемоги в Лондоні, Берліні, Жешуві… На конкурсах «Золотий грифон»: «срібло» (2009), «Золото» (2010). Перемоги в конкурсах «100 кращих товарів року» в 2011-2013 і 2015 рр..

vs198
Фрагмент експозиції музею на Пасіці ДіДа Василя «Медоваріння в Україні в ІІІ тисячолітті н.е.

 Впевнено можу заявити, що ПМ можуть стати брендом України, як віскі Шотландії, ром Куби, водка Росії, коньяк Франції… Ми експортуємо мед як сировину щорічно на сотню млн. дол.. А якщо експортувати  ПМ то це ж в рази більше…

Все це результат впертої  цілеспрямованої колективної роботи. В 2008р. медовари України об’єдналися  в Гільдію і ми разом долали  шалений супротив відродженню древнього промислу, навіть шельмування… Про це я не  говорив – результати говорять, що ми їх долали. Конкурси, семінари, майстер-класи і не лише  в Україні:, Росія, Білорусія, Казахстан (Коментар про семінари, конкурси, завод…)

Випущено 5 книжок по ПМ (4 Соломка, і Горніч) – дві з них (технологічні інструкції) витримали по 5 видань. Співробітництво з наукою: проф.. Литовченко О.М., проф.. Карпенко П.О.,, Проф. Луканін.. І постійний, майже безперервний обмін досвідом, в т.ч. в своєму журналі «БК», на сайтах Гільдії медоварів і Бджолярського кругу.

Розроблена нова світова технологія виробництва варених ПМ (Вовнянко). Завершується розробка нової технології виробництва ставлених ПМ і нового хмільного напою (буде презентовано в вересневому номері «Рентабельної пасіки і на Бджолярському крузі)). В нас вже є підприємство, яке освоїло виробництво обладнання для ПМ. (Денис)

За 15 років пройдено нелегкий,  але славний шлях і розгляд теми ПМ на такому авторитетному рівні свідчить про те що етап відродження медоваріння в Україні завершено. А ні в кого ж не просили ні копійки… Чим не привід гордитися ділами своїми?  Маю  надію, що в історії бджільництва України буде записано: «На початку ІІІ тисчоліття н.е. в Україні відроджено медоваріння».

Розпочинається новий етап. За участі великого бізнесу, нових учасників, нових правил…. Я б назвав його ЗАВОЮВАННЯ РИНКУ. Питний Мед не герболайф – він записаний в генетичному коді кожного українця. Варто лише нагадати.

До 2004р. на ярмарках (у продажі) не було жодної пляшки ПМ. Лише на пасіках пропонували медовуху до кінця не розуміючи що це… І якби мені в лютому 2004р. в урочищі Бирки на «Пасіці ДіДа Василя» де три ентузіасти провели перший семінар і конкурс п’яти  ПМ, сказали, що через 15 років про ПМ будуть слухати в ТПП, а заст. Міністра Агрополітики при цьому буде кивати головою…