Зошит 11

60 грн.

(Відправлення книг в друкарському вигляді здійснюється в будь-яку точку України перевізниками Нова Пошта, ІНТАЙМ, УКРПОШТА)

 

oblozh-procopovich В серії «З зошита ДіДа Василя (Зошит 11)» вийшла нова книга В.О.Соломки «Петро Прокопович на наших пасіках».

Книга присвячена дослідженню творчої спадщини і життя видатного бджоляра зі світовою популярністю − П.І. Прокоповича. Відібрані праці можуть бути рекомендовані для прочитання і вивчення під час створення промислових пасік: від розробки бізнес-плану до написання посадових інструкцій. А перший розділ може бути використаний розробниками державної програми розвитку бджільництва України.

Автор не обмежився «аналітикою», а подав приклади створення сучасного медового конвеєра, бізнес-плану пасіки на тисячу бджолосімей, основу концепції організації навчання професійних пасічників тощо.

Унікальними є результати дослідження і реконструкції вулика Прокоповича і технології пасічникування в ньому. На підставі результатів пошуку та аналізу музейних експонатів (України, Росії, Бельгії) і публікацій (у т.ч. раритетних) розроблені креслення вулика Прокоповича, за якими виготовлені зразки і ведеться їх успішна експлуатація. У книзі наведені креслення, фотографії вулика та рекомендації щодо ефективної й на сьогодні його експлуатації.

Автор − відомий в Україні (і не тільки) бджоляр, учений і виробничник. Активний дослідник і пропагандист бджільництва.

Книга корисна пасічникам будь-якого рівня, організаторам промислових пасік, управлінцям сільського господарства тощо.

 

32_n
Вулик Прокоповича на дослідній «Пасіці ДіДа Василя»

 

ПІСЛЯМОВА
Я ще раз прочитав епіграф і спробував оцінити, наскільки ж Петро Прокопович випередив свій час. У 2015 р. корейський стільниковий мед за безвощинною технологією в надставках отримав золоту медаль Апімондії, а П. Прокопович у «приборах» (стор. 77) за цією технологією одержував мед тоннами 180 років тому. Прийнято вважати, що цілющі властивості пилку квіткового встановив Р. Шовен у 1959 р., а прочитайте на стор. 8, що більше ніж за сто років до Р. Шовена про квітковий пилок і пергу пише Петро Прокопович.

Член нашої редколегії В.Д. Зуй встановив: «У 1858 році видатний англійський природознавець Чарльз Дарвін у своєму творі «Походження видів» ввів у науку поняття про несвідомий добір і на цій підставі обґрунтував свою теорію природного і штучного добору. Поняття про несвідомий добір у П.І. Прокоповича (у 1828 р.) нічим не відрізняється від аналогічного у Чарльза Дарвіна. …Ми можемо з гордістю заявити, що автором теорії несвідомого добору, попередником теорії Дарвіна є пасічник П.І. Прокопович [8] (стор. 44)».

Член нашої редколегії С.М. Мілов відзначає: «…У 1830 році більше ніж за півсторіччя до мікробіологічних відкриттів Р.Кохом бацили сибірської виразки, вібріона холери і збудника чуми П.І. Прокопович один із перших у світовій медицині ставить гнилець в один ряд цих споріднених захворювань [8] (стор. 100). …Ці уявлення тільки складались у часи праці Прокоповича над гнильцем, і сільський пасічник з-під Батурина опинився на самому вістрі передової медичної наукової думки свого часу…»

На сьогодні, як ніколи, затребувані праці П. Прокоповича стосовно медового конвеєра, організації промислових пасік, системи навчання, організації галузі і її місця в сільському господарстві і Державі. А тема ж наступного конгресу Апімондії «Бджільництво та сільське господарство разом» у Монреалі 2019 р. Через 200 років після того, як вказував на це Петро Прокопович!

Вивчайте Петра Прокоповича і пишайтеся Великим Українцем!

В.Соломка (ДіД Василь)

 
knopkarp